ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2023 року
м. Київ
справа №263/12570/18
адміністративне провадження № К/9901/12124/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 818/1681/18
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство "ВЕСТ КЛАЙФ", про визнання протиправним та скасування припису, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (ухвалене у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року фізична особа-підприємць ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради (далі - ГУМА Маріупольської МР, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство "ВЕСТ КЛАЙФ" (далі - третя особа, ПП "ВЕСТ КЛАЙФ") в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати припис від 18 серпня 2018 року № 23 про усунення порушень порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, прийнятий Головним управлінням містобудування та архітектури Маріупольської міської ради.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на час прийняття припису № 23 від 18 серпня 2018 року у позивача були діючі дозволи на розміщення засобів зовнішньої реклами на території м. Маріуполя.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
3. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди зазначили, що з дати припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, автоматично втратили чинність (вважаються анульованими, недійсними) видані йому дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Розміщення зовнішньої реклами без відповідного дозволу є порушенням п. 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" та підставою для її демонтажу.
Також судами зазначено, що оскільки на час винесення відповідачем припису від 18 серпня 2018 року № 23 договори про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів на спірних ділянках в м. Маріуполі були розірвані в судовому порядку то і в свою чергу дія дозволів могла бути анульована відповідно до Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя, затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22 березня 2017 року № 46, та як наслідок у відповідача виникло право на винесення припису про усунення порушень порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 04 травня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла вказана касаційна скарга.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки були прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права і з порушенням норм процесуального права.
Позивач зазначив, що відповідно до висновку Верховного Суду зробленого у постанові від 16 січня 2020 року при розгляді справи № 905/514/19 автоматичного анулювання дозвільних документів чинне законодавство не передбачає. Крім того, позивач заперечує проти висновків судів, що дозволи є недійсними з дати припинення підприємницької діяльності.
Також позивач вважає, що наявність договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів ставиться в залежність від існування діючого дозволу на розміщення засобів зовнішньої реклами, а не навпаки.
Позивач ставить під сумнів правомірність проведеного відповідачем заходу контролю (перевірки), встановленого способу усунення встановлених порушень та повноваження відповідача приймати спірний припис.
6. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
7. Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про зупинення дії оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.
8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 10.12.2021 № 2245/0/78-21, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
9. Верховний Суд ухвалою від 24 лютого 2023 року відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участі його представника, справу призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 27 лютого 2023 року.
Також Верховний Суд на підставі статті 52 КАС України замінив Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради на його правонаступника Виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 відповідно до інформації з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був зареєстрований фізичною особою-підприємцем у період з 07 червня 2006 року по 01 вересня 2017 року.
Нова реєстрація позивача як фізичної особи-підприємця відбулася 16 липня 2018 року.
Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21 травня 2014 року № 215 "Про розгляд звернень суб`єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя" позивачу були продовжені терміни дії дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на 13 білбордів терміном на п`ять років (з 13 лютого 2014 року по 19 лютого 2019 року), зокрема за адресою: АДРЕСА_1 (номер за схемою 1021).
Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16 липня 2014 року № 294 "Про розгляд звернень суб`єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя" позивачу були продовжені терміни дії дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на 10 білбордів терміном на п`ять років (з 18 лютого 2014 року по 18 лютого 2019 року), зокрема за адресою: АДРЕСА_2 (номер за схемою 1018); АДРЕСА_3 (номер за схемою 1019); АДРЕСА_3 (номер за схемою 1020); АДРЕСА_4 (номер за схемою 1022); АДРЕСА_5 ( номер за схемою 1024).
Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20 серпня 2014 року № 328 "Про розгляд звернень суб`єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя" позивачу були продовжені терміни дії дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на 12 білбордів терміном на п`ять років (з 18 лютого 2014 року по 18 лютого 2019 року), зокрема за адресою: АДРЕСА_6 (номер за схемою 1023); АДРЕСА_7 ( номер за схемою 1124); АДРЕСА_8 ( номер за схемою 1025); АДРЕСА_9 ( номер за схемою 1026).
Зі змісту рішення Господарського суду Донецької області від 10 червня 2019 року у справі № 905/514/19 судами було встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2017, № 20/06 від 20.06.2017, № 12/05 від 12.05.2017 та № 10/07 від 10.07.2017 ФОП ОСОБА_1 продав, а ПП "ВЕСТ КЛАЙФ" купило спеціальні конструкції зовнішньої реклами розміром 3,0 х 6,0 кожна, у тому числі номери за схемою 1018, 1019, 1020, 1021, 1022, 1023, 1024, 1025, 1026, 1124.
Згідно акту приймання-передачі від 05 червня 2017 року до договору купівлі-продажу № 05/06 від 05 червня 2017 року та акту приймання-передачі від 12 травня 2017 року до договору купівлі-продажу № 12/05 від 12 травня 2017 року передано ПП "ВЕСТ КЛАЙФ" спеціальні конструкції зовнішньої реклами, у тому числі номери за схемою 1018, 1019, 1020, 1021, 1022, 1023, 1024, 1025, 1026, 1124.
В подальшому, як зазначив позивач, при зверненні ПП "ВЕСТ КЛАЙФ" до Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради з заявами про переоформлення дозволів на зовнішню рекламу йому було відмовлено у переоформленні дозволів з посиланням на рішення відповідача від 22 березня 2017 року № 46 "Про затвердження Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя", через заборону перебування засобів зовнішньої реклами в центральній частині міста.
На цій підставі ФОП ОСОБА_1 10 липня 2018 уклав з покупцем додаткові угоди до договорів купівлі - продажу від 12 травня 2017 року, 05 червня 2017 року, 20 червня 2017 року, 10 липня 2017 року. Згідно акта приймання-передачі від 10 липня 2018 року до договору купівлі-продажу № 05/06 від 05 червня 2017 року та акта приймання-передачі від 10 липня 2018 року до договору купівлі-продажу № 12/05 від 12 травня 2017 року спеціальні конструкції зовнішньої реклами, у тому числі номери за схемою 1018, 1019, 1020, 1021, 1022, 1023, 1024, 1025, 1026, 1124 повернулися у власність ФОП ОСОБА_1
18 серпня 2018 року Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради було складено припис № 23 про усунення порушень порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на розповсюджувача зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_1 .
В приписі зазначено, що в результаті перевірки дотримання порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя встановлено розміщення такої реклами без відповідного дозволу, що є порушенням пункту 1 статті 16 Закону України "Про рекламу", за наступними адресами: АДРЕСА_2 (номер за схемою 1018); АДРЕСА_3 (номер за схемою 1019); АДРЕСА_10 (номер за схемою 1020); АДРЕСА_1 (номер за схемою 1021); АДРЕСА_4 (номер за схемою 1022); АДРЕСА_6 (номер за схемою 1023); АДРЕСА_5 ( номер за схемою 1024); АДРЕСА_8 ( номер за схемою 1025); АДРЕСА_9 ( номер за схемою 1026); АДРЕСА_7 (номер за схемою 1124). Встановлено термін тридцять календарних днів з дати отримання припису для усунення порушень, шляхом демонтажу вказаних спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.
Вважаючи припис Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 18 серпня 2018 року № 23 протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР) (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Частиною першою статті 16 Закону України "Про рекламу" визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до преамбули Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 6 вересня 2005 року № 2806-IV (далі - Закон № 2806-IV) цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів
Згідно статті 1 Закон № 2806-IV у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
12. Відповідно до частини першої статті 4-1 Закону № 2806-IV порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Так, правовідносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, врегульовані Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (надалі по тексту - Типові правила №2067).
Відповідно до пункту 1-3 Типових правил №2067 вони також визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
Дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.