ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 160/25808/21
адміністративне провадження № К/990/30687/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Жук А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 року (головуючий суддя - Голобутовський Р.З.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року (головуючий суддя - Щербак А.А., судді: Баранник Н.П., Малиш Н.І.)
у справі №160/25808/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Національні інформаційні системи",
про визнання протиправним та скасування наказу.
I. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 2021 року №4496/5 "Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №385 від 28 лютого 2013 року).
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Міністерство юстиції України прийняло спірний наказ за наявності скасованого в судовому порядку рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, на підставі якого на арбітражного керуючого було накладено дисциплінарне стягнення.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 2021 року №4496/5 "Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого" щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №385 від 28 лютого 2013 року).
4. Не погоджуючись із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року, Міністерство юстиції України звернулось із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження №К/990/30687/22 за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. ОСОБА_1 має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №385 від 28 лютого 2013 року.
7. На підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 20 травня 2021 року №1125 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 20 травня 2021 року N103/05/21, Міністерством юстиції України було видано наказ від 15 грудня 2021 року №4496/5, яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 6 місяців.
8. Вважаючи протиправним наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 2021 року №4496/5, позивач звернувся до суду із позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність та наявність підстав для скасування оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України внаслідок його прийняття на підставі рішення Дисциплінарної комісії, яке скасоване в судовому порядку.
10. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, вказав про відсутність у суду першої інстанції підстав для висновків щодо правомірності наказу від 15 грудня 2021 року №4496/5 "Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого", оскільки на час прийняття судом першої інстанції рішення у справі №160/8659/21 набрало законної сили.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У касаційній скарзі представник відповідача зазначив про відсутність висновку Верховного Суду у справах щодо застосування частини третьої статті 21 Кодексу України із питань банкрутства (далі - КУзПБ) у поєднанні з пунктом 27 Положення про дисциплінарну комісію арбітражних керуючих, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 25 вересня 2019 року №2993/5 (ДАЛІ - Положення №2993/5).
12. Скаржником наголошено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу є саме подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, а не рішення даної комісії, що не враховано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень. При цьому, вищезазначене подання на даний час не скасоване, що підтверджує хибність висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях про необхідність скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 грудня 2021 року №4496/5.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
14. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
16. У касаційній скарзі вказано про відсутність правового висновку щодо застосування частини третьої статті 21 КУзПБ у поєднанні з пунктом 27 Положення №2993/5.