ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 160/25808/21
адміністративне провадження № К/990/18867/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Жук А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року (головуючий суддя - Голобутовський Р.З.)
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)
у справі №160/25808/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Національні інформаційні системи",
про визнання протиправним та скасування наказу.
I. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 2021 року №4496/5 "Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №385 від 28 лютого 2013 року).
2. Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив:
-- зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 15 грудня 2021 року "Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого" №4496/5 (строком на шість місяців) щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №385 від 28 лютого 2013 року) до набрання законної сили судового рішення у даній справі;
- визначити спосіб і порядок виконання ухвали про забезпечення позову шляхом зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" та Міністерства юстиції України шляхом виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих запис про наказу №4496/5 від 15 грудня 2021 року про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №385 від 28 лютого 2013 року) до набрання законної сили судового рішення у даній справі.
3. Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовував тим, що дія оскаржуваного наказу фактично заподіює шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі. Захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення.
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року, заяву про забезпечення позову задоволено.
5. Не погоджуючись із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку (касаційне провадження №К/990/18867/22). У скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, відповідач просив їх скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
6. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження №К/990/18867/22 за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. ОСОБА_1 має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №385 від 28 лютого 2013 року.
8. На підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 20 травня 2021 року №1125 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 20 травня 2021 року N103/05/21, Міністерством юстиції України було видано наказ від 15 грудня 2021 року №4496/5, яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 6 місяців.
9. Вважаючи протиправним наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 2021 року №4496/5, позивач звернувся до суду із позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав, що застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення на здійснення діяльності арбітражного керуючого, фактично унеможливлює здійснення позивачем професійної діяльності за наявності відповідного свідоцтва, а вжиття заходів спрямоване лише на збереження існуючого становища до винесення рішення по справі.
11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відмова заявнику у задоволенні заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення спірного наказу, фактично позбавить позивача можливості здійснювати дії стосовно надання довідок по заробітній платі співробітникам підприємств, виплачувати заборгованість, тощо.
12. Також суд апеляційної інстанції наголосив, що залишаючи без змін прийняте судом першої інстанції рішення про забезпечення позову, судова колегія враховує те, що станом на час перегляду ухвали суду про забезпечення позову, 30 травня 2022 року по справі №160/25808/21 Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення по суті позовних вимог Арбітражного керуючого Чикильдіна О.М. Позовні вимоги задоволено та скасовано наказ Міністерства юстиції України №4496/5.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі (касаційне провадження №К/990/18867/22) відповідач вказав, що приймаючи оскаржувані рішення, судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме вимоги пункту 1 частини другої статті 150, частини другої статті 151 та частин третьої, четвертої статті 242 КАС України.
14. Також відповідач, керуючись правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19 червня 2018 року (справа №826/9263/17), від 06 лютого 2019 року (справа №826/13306/18), зазначив, що суд протиправно вжив заходи забезпечення позову, оскільки фактично задовольнив позовні вимоги.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
16. Касаційне провадження №К/990/18867/22 у справі, що розглядається, відкрито з підстави оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України (ухвала про задоволення заяви про забезпечення позову) та посилання скаржником у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
17. Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
18. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №826/7496/18.
19. Згідно із частиною шостою статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
20. Отже, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована із зазначенням: