УХВАЛА
27 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 2-194
провадження № 13-10зво23
Суддя Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_2. перевірила заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами вироку Донецького обласного суду від 30 липня 1996 року та ухвали цього суду від 30 липня 2000 року і
ВСТАНОВИЛА:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, вироком Донецького обласного суду від 30 липня 1996 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 26 вересня 1996 року, ОСОБА_1 було засуджено за пунктами "а", "г" ст. 93, ч. 3 ст. 142 Кримінального кодексу України 1960 року до смертної кари, яку 30 липня 2000 року місцевий суд замінив на довічне позбавлення волі.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року № 11-рп/99, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з питанням перегляду на підставі п. 1 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) згаданих вироку й ухвали Донецького обласного суду за виключними обставинами.
Проте, як убачається зі змісту заяви, її всупереч вимогам Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, ст. 12 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", ст. 29 КПК було складено замість державної мови іншою (російською). Таке є неприпустимим, адже наразі немає процесуальних перешкод для отримання засудженим у разі необхідності безоплатної юридичної допомоги, у тому числі для звернення з відповідною заявою до суду, користування послугами перекладача за рахунок держави (статті 42, 43 КПК). Відповідно до приписів Закону України від 2 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу" та постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 410 "Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги" засуджений вправі отримати послуги перекладача за рахунок бюджетних коштів, звернувшись до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.