Постанова
Іменем України
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 715/1018/22
провадження № 51-4047км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
засудженого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року в кримінальному провадженні № 12022262020001004 за обвинуваченням
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 червня 2022 року ОСОБА_5 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
2. Оскарженим вироком Чернівецького апеляційного суду від 06 жовтня
2022 року вищевказаний вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_5 скасовано. Ухвалено новий вирок, яким визнано ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, і призначено йому за цим законом покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.
3. Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_5 засуджено за те, що він 07 квітня 2022 року приблизно об 11:00 на контрольно-пропускному пункті "Порубне" в с. Треблечому Чернівецького району Чернівецької області пропонував і надав інспектору прикордонної служби штаб-сержанту ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 100 Євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 07 квітня 2022 року становило 3 193,61 грн, за сприяння у безперешкодному перетині кордону на виїзд з України під час режиму воєнного стану з метою уникнення призову до Збройних Сил України його сином ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_2, який підлягав мобілізації.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить вирок апеляційного суду стосовно ОСОБА_5 скасувати і закрити кримінальне провадження. Стверджує, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 404 КПК України не дослідив повторно обставини, встановлені судом першої інстанції, безпідставно скасував ухвалений ним виправдувальний вирок, дав неправильну оцінку доказам сторони обвинувачення та необґрунтовано засудив ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 369 КК України. При цьому необґрунтовано надав перевагу показанням інспектора прикордонної служби - свідка ОСОБА_8, дії якої носили провокаційний характер, а самі показання мають характер припущень, тоді як детальні послідовні показання ОСОБА_5, який категорично заперечував надання ним неправомірної вигоди останній, залишив поза увагою. Указує на те, що син засудженого, ОСОБА_9, є громадянином іншої держави, відтак будь-яких обмежень на перетин ним кордону України не передбачено. Також вважає недопустимим доказом аудіо запис розмови між ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_8, стверджує, що він є змонтованим, а зафіксований на ньому голос не належить обвинуваченому, дані про те, на який носій було здійснено цей запис та чи є він оригіналом без стороннього втручання, у матеріалах справи відсутні, водночас заявлене стороною захисту під час досудового розслідування клопотання про проведення фонотехнічної експертизи вказаного аудіо файлу було відхилено слідчим.
Позиції інших учасників судового провадження
5. У судовому засіданні суду касаційної інстанції засуджений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу останнього і просили її задовольнити.
6. Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
7. Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
8. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
9. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
10. Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
11. Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
12. Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
13. Частиною 2 ст. 17 КПК України регламентовано, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
14. Статтею 62 Конституції України передбачено, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.