ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 752/7041/18
провадження № 51-327км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю: секретаря судового засідання засудженого захисника захисника прокурора ОСОБА_4, ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7, ОСОБА_8,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Києва.
Обставини справи
1. Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року ОСОБА_5 виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК). Своє рішення суд обґрунтував тим, що стороною обвинувачення не надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б доводили його винуватість.
2. Київський апеляційний суд 16 грудня 2021 року скасував виправдувальний вирок і ухвалив свій вирок, яким засудив його за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 КК та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статті 71 цього Кодексу шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
3. Апеляційний суд визнав доведеним, що 13 березня 2018 року о 10:30 в гіпермаркеті "Леруа Мерлен" на вул. Саперно-Слобідській, 26 у м. Києві засуджений, пошкодивши упаковку, сховав до своєї кишені ліхтарик "Led Lexman" вартістю 29,17 грн без ПДВ і детектор TS-79 вартістю 470,83 грн без ПДВ і виніс ці предмети з торгового залу без оплати в касі, після чого був затриманий працівниками охорони магазину.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржений вирок і призначити новий розгляд у апеляційній інстанції.
5. Він вказує на те, що винуватість засудженого встановлена на підставі недопустимих доказів:
- протоколу огляду місця події від 13 березня 2018 року, який складено з порушенням вимог статей 208 та 214 КПК і до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- диску з відеозаписом подій в магазині, який надано прокурором після завершення досудового розслідування;
- довідки про вартість майна, оскільки розмір збитків має бути визначено експертизою.
6. Захисник вважає, що апеляційний суд здійснив судовий розгляд неповно, не надав належної оцінки доказам, неправильно встановив фактичні обставини справи і постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 420 КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
7. Засуджений та його захисники підтримали доводи скарги.
8. Прокурор заперечив проти задоволення скарги і просив залишити оскаржений вирок без зміни.
9. Інші учасники кримінального провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до Суду не надходило.
Оцінка Суду
10. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.
11. Суд нагадує, що відповідно до частини 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, серед іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення вимог КПК, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (частина 1 статті 412 КПК).
12. Суд також зазначає, що коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що це істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі[1], а також на можливості суду зробити правильні висновки щодо обставин справи.
Доведеність фактичних обставин справи
12. Суд не погоджується з доводом сторони захисту, що висновки суду про обставини справи зроблені лише на підставі доказів, які вона вважає недопустимими: протоколі огляду місця події і відеозаписі з камер спостереження.
13. Суд зазначає, що оспорювані стороною захисту докази надавалися стороною обвинувачення на підтвердження того, що засуджений, взявши в торговому залі товари, вийшов з торгового залу, не сплативши за них.