ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 464/3058/18
провадження № 51-4851км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4,прокурораОСОБА_5,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргупотерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07 грудня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 липня 2021 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Львова,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя м. Львова,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та м. Львова,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя м. Львова.
Оскаржені судові рішення
1. Оскарженим вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 засуджено кожного за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статті 75 КК засуджених звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
2. Суд визнав доведеним, що 27 травня 2018 року приблизно о 23:50 у спільному коридорі 7-го поверху під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_1 засуджені разом з іншими особами, матеріали щодо яких виділені в окремі провадження, із застосуванням бити, заздалегідь заготовленої для нанесення тілесних ушкоджень, вчинили хуліганські дії, які відзначались особливою зухвалістю. В ході конфлікту з ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які намагались припинити протиправні дії, засуджені спільно побили потерпілих, заподіявши ОСОБА_6 тілесного ушкодження середньої тяжкості, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - легких тілесних ушкоджень.
Вимоги і доводи касаційної скарги
3. У спільній касаційній скарзі потерпілі, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просять скасувати оскаржені рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
4. Вони стверджують, що суд першої інстанції належним чином не мотивував у вироку застосування до засуджених положень статті 75 КК. На думку потерпілих суди безпідставно визнали пом`якшуючою покарання обставиною щире каяття засуджених, адже вони визнали свою винуватість у вчиненому лише наприкінці судового розгляду під тиском зібраних доказів, не вибачились і не намагались будь-яким чином допомогти. Також вони звертають увагу на погіршення стану здоров`я потерпілого ОСОБА_6 через отримані травми.
5. Скаржники вважають, що апеляційний суд не здійснив належної правової оцінки доводів їхньої апеляційної скарги та не навів підстав на їх спростування, чим порушив вимоги статті 419 КПК.
6. Захисник засудженого ОСОБА_12, адвокат ОСОБА_13, направила Суду письмові заперечення у яких навела свої аргументи щодо необґрунтованості касаційної скарги потерпілих.
Позиції учасників касаційного розгляду
7. Прокурор підтримав наведені у скарзі доводи частково, просив скасувати увалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в цьому суді.
8. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, проте у судове засідання вони не прибули.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
10. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого злочину та правильність кваліфікації діяння за частиною 4 статті 296 КК у касаційній скарзі не заперечуються, а тому Судом не перевіряються.
11. Що стосується доводів потерпілих про порушення судами загальних засад призначення покарання, то такі, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
12. Статтями 50, 65 КК передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.