ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року
м. Київ
Справа № 148/1206/22
Провадження № 51 - 4013 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
в режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за номером 12022020180000113 від 13 травня 2022 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Покутино, Шаргородського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого, останній раз вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 18 січня 2022 року за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт,
за ст. 121 ч. 2, ст. 187 ч. 4 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 вересня 2022 року ОСОБА_6 засуджено:
- за ст. 187 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна,
- за ст. 121 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 призначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_6 призначено остаточне покарання шляхом приєднання до призначеного покарання частково невідбутої частини покарання за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 18 січня 2022 року у виді позбавлення волі на строк 8 років 15 днів із конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України в строк відбування покарання зараховано ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з 13 травня 2022 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_6 процесуальні витрати на залучення експертів в дохід держави в сумі 24 328 гривень 50 копійок.
Скасовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна накладені ухвалами слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 травня 2022 року та 19 травня 2022 року.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
13 травня 2022 року близько 19-00 год. ОСОБА_6 з метою заволодіння чужим майном, поєднаним iз насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, а також погрозами застосування такого насильства та проникненням у житло, в період дії в Україні воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, здiйснив розбійний напад на пенсіонерку, особу похилого віку, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1, застосував до потерпілої насильство, небезпечне для життя чи здоров`я в момент спричинення, а саме наніс декілька ударів кулаком руки по тулубу та обличчю, що було сприйнято ОСОБА_8 як реальна небезпека для її життя та здоров`я. Не реагуючи на прохання ОСОБА_8 припинити насильство та відсутність у неї грошових коштів, ОСОБА_6 розпочав душити її руками за шию та, продовжуючи долати її опір, дістав ножа, демонструючи та погрожуючи яким, в межах нападу наніс ним ОСОБА_8 удар в шию і спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення лівої половини шиї з наскрізним проникаючим пораненням шийного відділу стравоходу, після чого, вважаючи, що фактично здолав її опір, розпочав пошук матеріальних цінностей.
ОСОБА_8, скориставшись тим, що ОСОБА_6 частково відійшов від неї, підвелась з підлоги, вибігла на вулицю і стала голосно кричати та просити про допомогу, на що сторонні особи почали бігти на їй допомогу. Вказане помітив ОСОБА_6, який, не знайшовши грошових коштів в приміщенні будинку ОСОБА_9 і злякавшись свого викриття, залишив територію будинку та домогосподарство ОСОБА_9, однак в подальшому після вчиненого розбійного нападу був затриманий працівниками поліції.
За вищезазначених обставин, внаслідок умисно нанесеного ОСОБА_6 удару ножем в шию ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, остання отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла у КНП "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова" Вінницької обласної ради 10 червня 2022 року о 07-00 год.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 ч. 1 п. 2 КПК України, оскільки в ній не викладено належних мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при спростуванні доводів його апеляційної скарги в частині незаконності вироку щодо призначеного ОСОБА_6 покарання. Зазначає, що у судів обох інстанцій були всі підстави для призначення ОСОБА_6 менш суворого покарання ніж 8 років 15 днів позбавлення волі, зокрема: ОСОБА_6 давав лише зізнавальні покази, щиро розкаявся у вчиненому, свою вину визнав повністю, сприяв у розкритті правопорушень, він за місцем проживання характеризується посередньо і по місцю відбуття покарання у виді громадських робіт характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, у потерпілої не було нічого викрадено. На думку захисника, у суду першої інстанції були всі підстави за вчинені діяння призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі. Вважає, що реальне позбавлення волі у такому триваючому терміні за скоєне засудженим, з врахуванням усіх обставин, є явно несправедливим і має бути переглянуто.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити.
В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ст. 187 ч. 4, ст. 121 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.