Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 696/879/21
провадження № 61-5042св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
заінтересовані особи: Михайлівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Черкаській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Кам`янського районного суду Черкаської області від
07 грудня 2021 року у складі судді Білопольської Н. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 травня 2022 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Нерушак Л. В., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Кам`янського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення фактів проживання однією сім`єю та перебуванні фізичних осіб на утриманні.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками
ОСОБА_3, який 11 травня 2021 року, отримавши виробничу травму при виконанні покладених на нього трудових обов`язків, помер.Відповідно до висновків комісії з спеціального розслідування нещасний випадок, що стався
11 травня 2021 року на ТОВ "СІД КОРП", визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є пенсіонерами і отримуючи невеликий дохід, фактично перебували на утриманні померлого сина ОСОБА_3 . Вони як члени сім`ї та утриманці, мають право на отримання відповідних виплат згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Вказували, що лише після встановлення вказаних юридичних фактів,
у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є право для звернення до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області щодо розгляду питання про здійснення страхових виплат.
Просили встановити факт проживання заявників однією сім`єю
з ОСОБА_3 на день його смерті та їх перебування на утриманні померлого сина.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 07 грудня
2021 року, залишеною без змін поставою Черкаського апеляційного суду від
11 травня 2022 року, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що із матеріалів заяви та пояснень учасників процесу, показань свідків, наданих ними у під час розгляду справи, судом вбачається наявність спору про право на отримання страхових виплат.
Апеляційний суд також зазначив, щоюридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 755/13027/18 (провадження № 61-3297св19).
Встановлення юридичного факту, про який просять заявники, породжує правовий наслідок та цей факт може впливати на виплату їм одноразової допомоги як членам сім`ї померлого. Отримання цієї допомоги заявниками можливо лише після вирішення в судовому порядку питання щодо належності їх до членів сім`ї та перебування на утриманні померлого ОСОБА_3 на день його смерті. У зв`язку із наведеним є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що встановлення вказаних фактів заявникам необхідно для отримання страхових виплат, при цьому, даний факт не заперечується і самими заявниками.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається наявність спору про право, оскільки заявники не належать до кола осіб, які відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" мають право на отримання страхових виплат, визначених пунктом 6 статті 42 цього Закону, а саме - у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. Таким чином, при розгляді справи в порядку окремого провадження судом першої інстанції вірно встановлено наявність спору про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження, що й зумовило залишення заяви без розгляду.
Аргументи учасників справи
У червні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили скасувати судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19 (провадження № 14-481цс19).
У своїй заяві вони ставили питання про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме факту їх проживання однією сім`єю з сином ОСОБА_3 на день його смерті, а також те, що вони перебували на його утриманні. Встановлення вказаних юридичних фактів необхідне для отримання відповідних виплат, передбачених статтею 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Вони не звертались до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області для отримання відповідних виплат, оскільки вирішення відповідних фактів не відноситься до компетенції вказаного Управління. Лише після того, як будуть встановлені вказані юридичні факти, у них виникне право для звернення до Управління щодо розгляду питання про здійснення страхових виплат. Тому на цьому етапі відсутній спір про право з приводу страхових виплат з органом соціального страхування або з будь-якою іншою особою.
Суди не визначили між ким та який саме спір про право існує, як і його суть.
У липні 2022 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Відзив мотивований тим, що доводи скаржників, що цей спір належить розглядати в порядку окремого провадження не відповідають нормі, викладеній у частині першій статті 293 ЦПК України. Зі змісту заяви, поданої ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вбачається, що у даному випадку наявний спір про право, оскільки заявники не належать до кола осіб, які відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" мають право на отримання страхових виплат, визначених пунктом 6 статті 42 цього Закону. Таким чином, у заявників фактично виник спір з Управлінням з приводу страхової виплати через недоведеність статусу членів сім`ї померлої особи та перебування на її утриманні. Отже, при розгляді справи в порядку окремого провадження судом першої інстанції вірно встановлено наявність спору про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження, що й зумовило залишення заяви без розгляду.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
В ухвалі зазначено, щонаведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні, можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно із пунктом 2 частини першої, частиною другою статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).