Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 757/54260/18-ц
провадження № 61-4712св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров`я України, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва в складі судді Остапчук Т. В. від 04 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Нежури В. А., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф. від 22 грудня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НМУ ім. О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров`я, ОСОБА_2, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ НМУ ім. О. О. Богомольця № 3-з "Про призначення виконуючого обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця ОСОБА_2" від 05 вересня 2018 року; визнати незаконним та скасувати наказ НМУ ім. О. О. Богомольця від 14 вересня 2018 року № 6-з "Про звільнення ОСОБА_1"; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді проректора з науково-педагогічної роботи та перспективного розвитку НМУ ім. О. О. Богомольця; стягнути з ОСОБА_3 . Богомольця на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 вересня 2018 року по день ухвалення рішення судом; стягнути солідарно з НМУ ім. О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров`я України та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн в якості компенсації завданої моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачами порушені його трудові права, оскільки звільнення із займаної посади відбулось за відсутності законних на те підстав, з порушенням трудового законодавства України. Указує, що наказ № З-3 "Про призначення виконуючого обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця" від 05 вересня 2018 року, відповідно до якого за підписом ОСОБА_4 призначено виконувачем обов`язків ректора НМУ ім. О. О. Богомольця ОСОБА_2 є незаконним. Указана обставина випливає зі змісту ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року в справі № 826/14303/18, якою зупинено дію наказу МОЗ України № 42-о "Про покладення обов`язків" від 14 вересня 2018 року на ОСОБА_4, а тому, всі дії ОСОБА_4 з 05 вересня 2018 року, зокрема, щодо призначення ОСОБА_2 виконувачем обов`язків ректора НМУ ім. О. О. Богомольця не спричиняють жодних наслідків. Таким чином, вважає наказ НМУ ім. О. О. Богомольця № З-з від 05 вересня 2018 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Вважає наказ № 6-з "Про звільнення ОСОБА_1" від 14 вересня 2018 за невиконання обов`язків, передбачених контрактом з проректором з науково-педагогічної роботи та перспективного розвитку, а також у зв`язку з грубим порушенням трудових обов`язків, що паралізувало роботу адміністративної будівлі НМУ за адресою АДРЕСА_1, та заблокувало робота ректорату 14 вересня 2018 року відповідно до пункту першого статті 41 КЗпП України незаконним, оскільки порушені його права, не вказано які трудові обов`язки порушені, не дотримані вимоги статей 148, 149 КЗпП України. від нього пояснень не відбирали, наказ про звільнення не вручали. Крім того, було звільнено особою, у якої станом на дату видачі наказу були відсутні будь-які повноваження в.о. ректора.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року відмовлено в задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення його особистих прав оскаржуваним наказом НМУ ім. О. О. Богомольця № З-з "Про призначення виконуючого обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця" від 07 вересня 2018 року відносно ОСОБА_2, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню. Оскільки безпосередні дії позивача призвели до унеможливлення здійснення НМУ ім. О. О. Богомольця науково-педагогічної роботи, обов`язком забезпечення якої покладено на позивача, то в такому випадку мало місце одноразове грубе порушення позивачем своїх трудових обов`язків, що є підставою звільнення за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про відмову в позові, зазначив, що місцевий суд не встановив порушень прав позивача при звільненні та дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові, доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року в справі № 461/8132/17, від 09 квітня 2021 року в справі № 489/3510/19, від 29 січня 2020 року в справі № 759/1122/19, від 05 грудня 2018 року в справі № 666/557/16-ц, від 02 вересня 2020 року в справі № 243/8356/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У липні 2022 року Національний медичний університет імені О. О. Богомольця через засоби поштового зв`язку подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про грубе порушення позивачем своїх посадових обов`язків, які виразилися у зірвані навчального процесу вищого навчального закладу та роботи ректорату, роботодавцем, в особі в. о. ректора ОСОБА_2, було вирішено звільнити позивача у відповідності до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу № 754/54260/18-ц з Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року справу вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 працював на посаді проректора науково-педагогічної роботи та перспективного розвитку НМУ ім. О. О. Богомольця з 22 січня 2015 року згідно наказу № 79-л від 22 лютого 2015 року. Був обраний за конкурсом терміном на 5 років за строковим трудовим договором.
Звільнення позивача за пунктом 1 статті 41 КЗпП України проведено наказом відповідача НМУ імені О. О. Богомольця від 14 вересня 2018 року за невиконання обов`язків, передбачених контрактом з проректором з науково-педагогічної роботи та перспективного розвитку, а також у зв`язку з грубим порушенням трудових обов`язків, що паралізувало роботу адміністративної будівлі НМУ за адресою АДРЕСА_1 та заблокувало роботу ректорату 14 вересня 2018 року.
За змістом вказаного наказу підставами для звільнення стали акт фіксації відключення електроенергії в адмінбудівлі та блокування щитової від 14 вересня 2018 року.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.