Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 278/2609/21
провадження № 61-12537св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Корнієнко Марини Сергіївни на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 січня
2022 року у складі судді Татуйка Є. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст первісної та зустрічної позовних заяв
У серпні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, з урахуванням додаткових пояснень від 21 вересня
2021 року, просила визначити місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею та стягнути судові витрати.
Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що з 18 грудня 2010 року по 28 квітня 2021 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі, під час якого народився син ОСОБА_4 . Однак, після розірвання шлюбу питання щодо визначення місця проживання сина між ними не вирішено. Зокрема, вказала, що протягом останнього року та станом на день подання позову дитина проживає разом із нею та повністю знаходиться на її утриманні. На даний час вона із сином проживає в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить договір майнового найму-оренди приміщення від 14 вересня 2020 року.
Вказувала, що ОСОБА_4 відвідує приватний дитячий садочок "ІНФОРМАЦІЯ_22", який знаходиться поруч з місцем їх проживання, до якого вона приводить сина та забирає. Син вже звик до їх місця проживання, має багато друзів і знайомих. Батьківські збори, на яких вирішуються важливі організаційні питання, також відвідує виключно вона, тобто приймає активну участь у житті сина. Також зазначила, що має гнучкий графік роботи, який дозволяє їй проводити з ОСОБА_4 багато часу, займатись його вихованням, піклуватись про його здоров`я та розвиток. Син дуже активний та енергійний хлопчик, який саме з її ініціативи відвідує розвивальні гуртки, зокрема, заняття з футболу, кінним спортом та басейн.
Окрім того, вона намагається систематично організовувати поїздки та подорожі за кордон до моря для оздоровлення дитини, його розвитку та розширення кругозору. На даний час вона є фізичною особою-підприємцем, має постійний самостійний дохід від своєї діяльності, а тому має можливість забезпечити сину належні умови проживання. В той же час, відповідач офіційно не працевлаштований та ніколи не був. Зазначила, що вона є психічно здоровою людиною, наркотичних засобів і спиртних напоїв не вживає, на обліку не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувалась та судимостей не має.
Вважає, що визначення місця проживання ОСОБА_4 з нею найбільше відповідає його інтересам, враховуючи вже сформовані сталі соціальні зв`язки з їх місцем проживання та місцем навчання у дитячому садочку. Впевнена, що зміна теперішнього місця проживання дитини вкрай негативно вплине на її психологічний, емоційний стан.
28 вересня 2021 року ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_2, звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просила визначити місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком - ОСОБА_2 та стягнути судові витрати.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що після розірвання шлюбу та припинення між сторонами сімейних стосунків, матір дитини виїхала з будинку у с. Святопетрівське Києво-Святошинського району Київської області, де проживала сім`я, та почала проживати окремо у орендованій квартирі у м. Києві. Саме після виїзду ОСОБА_3 син ОСОБА_4 більшість часу проживає з батьком, за домовленістю сторін дитина періодично приїздить до матері. Батько, як і раніше, бере активну участь у житті сина, займається його розвитком, забезпечує харчуванням, лікуванням, проводить з ним багато часу, організовує його дозвілля та процес навчання.
Вважає, що дитина отримує основну увагу саме від батька, їх стосунки є теплими та приязними, батько для дитини є найближчою людиною та авторитетом. Батько регулярно привозить сина до дитячого садочку та забирає його після занять, що підтверджується адміністрацією даного закладу. Окрім того, ОСОБА_2 самостійно дбає про здоров`я дитини та у випадку необхідності невідкладно звертається до лікарів. Також батько приділяє увагу розвитку розумових здібностей та фізичного здоров`я ОСОБА_4, а саме: розвиває навички малювання, рахування, знання букв, читання, англійської мови, музики, плавання, футболу тощо. Крім цього, організовує для дитини різноманітне дозвілля: відвідування виставок, музеїв, фестивалів, що є дуже важливим для загального розвитку сина та його емоційного інтелекту.
Зазначила, що у дитини склалися особливо теплі стосунки із дідусем ОСОБА_7 та бабусею ОСОБА_8 (батьками ОСОБА_2 ), з якими ОСОБА_4 любить проводити час.
Крім того, дитина проводить із батьком всі святкові дні, родинні, державні та релігійні свята, що підтверджується фотографіями з телефону останнього.
Починаючи з листопада 2020 року, щоразу, після повернення дитини від матері, батько став помічати негативні зміни у психоемоційному стані ОСОБА_4, який був стривожений, замкнений у собі, став часто вередувати та плакати. У дитини починалася істерика, коли батько згадував матір і говорив сину, що деякі дні потрібно буде провести з нею. Кожен приїзд до матері супроводжувався бурхливою негативною реакцією дитини, а також погіршенням її мовлення. У зв`язку з цим, із березня по серпень 2021 року дитина відвідувала фахівця-психолога, сеанси якого позитивно вплинули на поведінку та самопочуття, відновилась швидкість та якість мовлення.
Також вказала, що будинок ОСОБА_2 повністю приданий для проживання у ньому дитини, є облаштоване окреме спальне місце, ігрова зона, необхідні меблі, іграшки, спортивне знаряддя та велике закрите для сторонніх осіб подвір`я, де ОСОБА_4 любить гратися і проводити час на свіжому повітрі.
Батько дитини має самостійний дохід, щомісячна заробітна плата за основним місцем роботи складає близько 39 900,00 грн, а тому рівень матеріального становища дозволяє останньому забезпечити найкращі інтереси сина.
ОСОБА_2 позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи, користується повагою своїх колег та партнерів, має бездоганну ділову репутацію. Батько дитини є фізично та психологічно здоровою людиною, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, хронічних захворювань, які б могли завадити останньому проживати із сином та доглядати за ним, немає.
Вважає, що найкращим інтересам дитини відповідатиме визначення місця її проживання разом із батьком, який має всі можливості для створення належних умов для її морального, духовного та фізичного розвитку.
Протокольною ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду разом з первісним позовом ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області
від 12 січня 2022 року, з урахуванням ухвали суду цього ж суду
від 17 лютого 2022 року про виправлення описки, первісний позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено місце проживання дитини
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із ОСОБА_3 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ).
Зустрічний позов ОСОБА_2 відхилено.
Додатковим рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати за розгляд даної справи в розмірі
29 480,00 грн.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 листопада
2022 року апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 січня 2022 року та додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2022 року залишено без змін.
Додатковою постановою Житомирського апеляційного суду
від 30 листопада 2022 року заяву Єрьоміної О. Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1, про ухвалення додаткового судового рішення у справі задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні клопотання про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення інших витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області
від 20 грудня 2022 року роз`яснено рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 січня 2022 року у даній справі.
Зазначено, що адреса реєстрації проживання ОСОБА_1, відображена у рішенні суду від 12 січня 2022 року, не визначає обов`язкове (саме за цією адресою) місце проживання матері з дитиною і не може тлумачитись подібним чином, а вказано, як ідентифікуюча особу інформація.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що місце проживання дитини після припинення шлюбних відносин сторонами було визначено разом з матір`ю. При цьому батько не був обмежений у побаченнях з дитиною, спілкуванні з сином та у його вихованні. Проте, під час вирішення спору нагальних, важливих та дійсних підстав для зміни місця проживання дитини та визначення такого з батьком останній належними доказами не довів.
Суд також зазначив, що під час розірвання шлюбу батько не заявляв вимоги щодо визначення місця проживання дитини та не був готовий і не бажав вирішувати це питання аж до подання зустрічного позову. З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов висновку, що батька влаштовував такий перебіг подій, за якого дитина фактично проживала разом з матір`ю, що підтверджує як спільне обрання садочку, так і інші з даного приводу спільні дії батьків. Суд також вважав, що повідомлені батьком обставини, за яких дитина начебто боїться матір та не бажає перебувати разом з нею, не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Корнієнко М. С. на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 січня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Корнієнко М. С. про зупинення дії судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Корнієнко М. С. про зупинення дії судових рішень, поданого у лютому 2023 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Корнієнко М. С., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов. Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 разом з батьком.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18, від 18 березня
2019 року у справі № 215/4452/16-ц, провадження № 61-1145св19,
від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17, провадження
№ 61-9074св20, від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17, провадження № 61?18882св19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що з кінця лютого 2022 року і по день подання касаційної скарги дитина проживає з батьком у селі Вереси Житомирської області, де батьком створені всі умови для комфортного проживання та гармонійного розвитку дитини. Матері дитини ОСОБА_3 відоме місце проживання дитини, вона має безпосередній доступ до неї та час від часу, за власним бажанням, приїздить до дитини для проведення часу.
Зазначав, що суди попередніх інстанцій не досліджували, проживання з ким із батьків буде відповідати найкращим інтересам дитини. Натомість, суд першої інстанції своє рішення обґрунтував відсутністю підстав для зміни місця проживання дитини, безпідставно вказавши, що нібито після розірвання шлюбу сторін дитини проживала з матір`ю. Не встановивши наявність нагальних та виключних підстав для зміни місця проживання дитини, суди автоматично, без всебічного дослідження обставин справи, визначили місце проживання дитини з матір`ю, у зв`язку з чим на батька дитини було покладено тягар спростування "презумпції на користь матері", що є недопустимим про розгляді даної категорії справ.
Факт того, що дошкільний заклад, в якому навчається ОСОБА_4, знаходиться ближче до квартири матері, аніж до будинку батька, не може безумовно свідчити про те, що дитина проживала з матір`ю, оскільки з довідок цього дошкільного закладу вбачається, що абсолютну більшість разів дитину приводив у садочок і забирав саме батько.
При цьому судами не враховано, що факт первісного проживання дитини з матір`ю повністю спростовується іншими матеріалами справи, зокрема матеріалами, зібраними Службою у справах дітей Білогородської сільської ради, з яких вбачається, що після початку роздільного проживання сторін дитина живе разом з батьком
у с. Святопетрівське Київської області, а також письмовими поясненнями Служби у справах дітей Голосіївської районної державної адміністрації, у яких зазначено, що після початку роздільного проживання сторін дитина жила поперемінно з батьком та матір`ю; договорами оренди будинку у с. Святопетровське, у яких зазначено, що разом з батьком у будинку проживає дитина.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що до 17 лютого 2022 року постійним місцем проживання дитини було місце проживання матері. Долучені до матеріалів справи докази підтверджують, що до 17 лютого 2022 року дитина проживала з батьком та матір`ю поперемінно.
Також судами не враховано, що ще на початку літа 2021 року батько дитини усно пропонував матері підписати договір про визначення місця проживання дитини з батьком, а 03 серпня 2021 року звернувся з електронним листом до адвоката матері з викладенням істотних умов майбутнього договору, проте 13 серпня 2021 року на електронну адресу представника батька надійшло електронне повідомлення з проектом договору визначення місця проживання дитини з матір`ю, а вже
16 серпня 2021 року він дізнався про подання ОСОБА_3 позову по даній справі.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не визначили, хто з батьків має перевагу перед іншим у можливості забезпечити найкращі інтереси дитини; не зазначили, у чому полягає перевага матері перед батьком при визначенні місця проживання дитини; не дослідили, яким чином саме матір, а не батько, забезпечують найкращі інтереси дитини.
Також судами попередніх інстанцій не було враховано особисту прихильність дитини до батька; психологічний стан дитини, що характеризується особистісною та емоційною прив`язаністю до батька; наявність очевидних проблем у відносинах між дитиною та матір`ю; тривалий строк проживання дитини з батьком; наявність у дитини усталених соціальних зв`язків за місцем проживання батька та, навпаки, відсутність таких зв`язків за місцем проживання матері.
Матеріалами справи підтверджуються, що ситуація, яка склалася у відносинах сина і матері, є вкрай психотравмуючим фактором для дитини. Однак, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки зазначеним обставинам і доказам, та безпідставно відхилили висновок кваліфікованого психолога, а також показання численних свідків, які в усних та письмових свідченнях підтверджували про неодноразову негативну реакцію дитини на матір.
Крім того, апеляційним судом не взято до уваги доводи відповідача про проживання дитини у селі Вереси протягом 9 місяців. За цей час дитина соціалізувалася та прижилася у новому середовищі, що підтвердила, в тому числі, і психолог. Різка зміна усталеного соціуму дитини, зміна середовища, житла та оточення негативно вплине на процес розвитку дитини та її емоційний стан.
Також зазначає. що в умовах воєнного стану, коли позивачка має можливість виїхати з дитиною за кордон без дозволу батька, існує серйозний ризик того, що вона виїде до іншої країни на тривалий проміжок часу або назавжди, за таких умов буде розірваний зв`язок із батьком та дитиною, що призведе до порушення як прав дитини, так і батька, і безумовно спричинить дитині, яка звикла постійно проживати з батьком, психологічну травму.
Також не погоджується з висновком органу опіки та піклування Житомирської міської ради, яким місце проживання дитини рекомендовано визначити з матір`ю, вважає, що Служба у справах дітей Житомирської міської ради та орган опіки і піклування Житомирської міської ради допустили грубе порушення прав батька, розглядали спір без урахування всіх обставин справи, були упередженими та заангажованими.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник ОСОБА_1 - адвокат
Єрьоміна О. Ю. просила відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Зазначає, що з вересня 2020 року ОСОБА_4 проживав з мамою у м. Києві, в м. Києві відвідував дитячий садочок та додаткові розвиваючи гуртки, лікаря-педіатра, що підтверджується матеріалами справи, що свідчить про те, що мама повністю займалася дитиною, докладала всі зусилля, щоб дитина росла всесторонньо розвинутою та здоровою. Позивачка є фізичною особою-підприємцем, за 2021 рік її дохід склав 232 594,67 грн, за три квартали 2022 року - 430 361,00 грн, тобто вона має можливість утримувати дитини.
Разом з тим, матеріали справи не містять інформації контролюючого органу про наявність і розмір доходів ОСОБА_2 .
Зазначала, що після припинення шлюбних відносин між колишнім подружжям, з літа 2020 року батько дитини відмовляв їй у наданні дозволу на виїзд дитини до Туреччини на відпочинок, хоча вона двічі сама надавала нотаріальну згоду батьку для його виїзду з дитиною до Болгарії, проте він не скористався цим дозволом.
Також зазначала, що згідно з висновком Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб "Про організацію надання соціальної послуги з консультування родині малолітнього ОСОБА_4" від 17 лютого 2022 року №100/09/10-227, ОСОБА_4 має емоційний зв`язок з обома батьками, має прихильність до батька та до матері. Тобто, психологом не виявлено, що дитина потерпає від фізичного насилля з боку матері.
Вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що посилання ОСОБА_2 на те, що позивачка застосовувала фізичне насилля над дитиною належними доказами не підтвердженні. Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги показання свідків, допитаних за клопотанням батька ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про негативну реакцію дитини по відношенню до матері після згадування її імені та/ або при ініціюванні поїздки до неї, оскільки допитані свідки не є фахівцями у даних правовідносинах. Суд правильно вказав, що кожен із свідків бачив лише реакцію дитини на ініційовані батьком запитання та дії, що передувало такому свідки не повідомляли, оскільки не бачили дитину достатній проміжок часу до цього.
Також зазначала, що висновок про результати психологічного обстеження дитини не є належним та допустимим доказом, оскільки такий виготовлений на замовлення заінтересованої сторони - батька та містить виключно переказ думок та переконань останнього, тобто, свідчить про суб`єктивний характер такого висновку, який не відтворює об`єктивні реалії. Окрім того, ОСОБА_4 відвідував психолога у м. Житомирі ОСОБА_19, однак письмовий висновок зроблений чомусь зовсім іншим психологом ФОП ОСОБА_20 .
Вказувала, що наприкінці лютого 2022 року позивачка, за відсутності нотаріально посвідченої згоди батька, була вимушена полетіти за кордон без сина, адже рішення суду ще не набрало законної сили, а в наданні нотаріальної згоди було відмовлено. У зв`язку з початком війни та введенням воєнного стану на території України було вжито термінових заходів щодо закриття повітряного простору. За наведених обставин, дитина, через примхи батька, залишилась далеко від матері у країні, де почалась війна, у період, коли значно ускладнено процес повернення. На численні прохання ОСОБА_3 вивезти будь-яким способом хлопчика у безпечне місце за кордон, батько знову відмовляв, не дозволяв хлопчику спілкуватись із мамою засобами телефонного зв`язку, ігнорував звернення та пропозиції врятувати дитину.
Після повернення на територію України відповідач відмовив та досі відмовляє матері в тому, щоб дитина повернулась до домівки у м. Києві, в місце, в якому дитина проживала з матір`ю до 24 лютого 2022 року, де відвідував дитячий садок та додаткові гуртки.
Крім того зазначає, що саме батько жорстоко поводиться з дитиною, що полягає в образливих та недбалих діях, що завдає або може завдати серйозної шкоди розвитку ОСОБА_4, яка має довгострокові наслідки, зокрема, насильно забирає дитину у матері із застосуванням фізичної сили та психологічного насилля до дитини, що підтверджується матеріалами справи.
У лютому 2023 року від представника ОСОБА_2 - адвоката
Корнієнко М. С. до Верховного Суду надійшли письмові пояснення щодо відзиву на касаційну скаргу, в яких викладені доводи, аналогічні доводам його касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 з 18 грудня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2021 року.
Сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 з 03 серпня 2011 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачка є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця. З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08 вересня
2021 року та 17 листопада 2021 року вбачається, що сума доходу
ОСОБА_3 за період І, ІІ квартал 2021 року склала 52910,50 грн, а за ІІІ квартал 2021 року склала 146224,60 грн.
Згідно довідки, виданої Департаментом інформатизації МВС України, ОСОБА_3 станом на 22 липня 2021 року на території України до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. На диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога позивачка не знаходилась, про що свідчать довідки від 06 серпня 2021 року.
Також, із матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_2 .
Згідно характеристики, наданої Святопетрівським старостинським округом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 26 серпня 2021 року №181/02-26С, ОСОБА_2 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 характеризується позитивно.
З наявних у матеріалах справи листів вбачається, що ОСОБА_2 є позаштатним консультантом та співпрацює з серпня 2017 року з компанією DOMMEN Trans Sp. Z.o.o. з питань розвитку бізнесу та корпоративних фінансів; з березня 2018 року з компанією GLASSICA Sp. z o.o. з питань розвитку бізнесу та міжнародних фінансів; з серпня
2019 року з ФОП ОСОБА_21 з питань розвитку бізнесу та залучення інвестицій. Також, з договору про надання послуг страхового агента (договір доручення) від 09 вересня 2021 року випливає, що відповідач працює страховим агентом у ПрАт MetLife.
З даних АСВП від 21 вересня 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні, відкритому 13 травня
2015 Житомирським ВДВС у Житомирському районі Житомирської області ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький), щодо стягнення грошових коштів за договором позики в сумі 1 452 000,00 грн.
Згідно з довідкою, виданою Департаментом інформатизації МВС України, ОСОБА_2 станом на 29 серпня 2021 року на території України до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Окрім того, під наглядом лікаря психіатра не перебуває та психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання психореактивних речовин у нього не виявлено, про що свідчать довідки з Комунального некомерційного підприємства "Житомирська багатопрофільна опорна лікарня" Новогуйвинської селищної ради.
Також матеріалами справи підтверджено, що 14 вересня 2020 року ОСОБА_3 уклала договір оренди житла - квартири за адресою:
АДРЕСА_1 . Укладаючи договір майнового найму-оренди приміщення від 14 вересня 2020 року,
ОСОБА_3 вказувала, що в орендованій квартирі вона проживатиме разом із сином ОСОБА_4 .
З відповіді директора дитячого садка " ІНФОРМАЦІЯ_22" ОСОБА_23 від 01 вересня 2021 року №1/9, наданої на запит ОСОБА_3, вбачається, що ОСОБА_4 зарахований та відвідує дитячий садок " ІНФОРМАЦІЯ_22" за адресою: АДРЕСА_4 . Упродовж останнього року ОСОБА_4 приводять і забирають - дядько, мати і батько. Організацію і проведення дня народження дитини взяла на себе мати. За час відвідування ОСОБА_4 дитячого садка батьківські збори відбулися тричі, їх відвідали батько - один раз, мати -двічі. Оплату за садок вносила мати (крім серпня 2021 року), а частково батько. Проблем із виконанням матір`ю своїх батьківських обов`язків виявлено не було. Хлопчик доглянутий, усіх режимних вимог дотримано. ОСОБА_3 цікавиться станом дитини, навчальною програмою та успіхами сина.
Також, у характеристиці на ОСОБА_4, наданої директором дитячого садка від 29 серпня 2021 року зазначено, що спостерігаючи за хлопчиком, можна відмітити його настороженість, обережність у стосунках як із дорослими, так і з однолітками. Дитина демонструє потребу у стабільному комфортному оточенні, у якому ОСОБА_4 був би впевнений. Він виявляє бажання заводити дружбу з іншими дітьми, але робить це поступово із пересторогою. Те, як і з ким ОСОБА_4 провів час удома, сильно відображається на його поведінці і психоемоційному стані в дитячому садку. У липні 2021 року ОСОБА_4 до садочка приводили такі дорослі: батько (5 разів), дядько (11 разів) і мати (1 раз). Забирали з дитячого садка: батько (5 разів), дядько (10 разів), мати (2 рази). Дитина виявляє бажання бути поряд із батьком і цінує проведений із ним час. У дні, коли тато приводить і забирає дитину, хлопчик тримається за можливість бути поряд і не хоче його відпускати. У дні, коли дитину забирає мати, ОСОБА_4 позитивно реагує на неї, виявляє емоційний зв`язок із матір`ю, на дядька реакція дитини стримана. Зв`язок із дитячим садком підтримують обоє батьків, а також останні присутні в батьківській групі у Viber, через яку можуть відстежувати перебування дитини в дитячому садку.
Згідно з довідкою від 17 вересня 2021 року вищевказаного закладу вбачається, що у серпні 2021 року ОСОБА_4 до садочка приводили такі дорослі: батько (10 разів), дядько (6 разів), мати (1 раз). Забирали з дитячого садка: батько (10 разів), мати (4 рази), дядько (3 рази). За серпень дитина пропустила 4 дні перебування в садку.
З наявних у матеріалах справи довідок від 04 серпня 2021 року №№15, 15, 20210804/1 вбачається, що дитина ОСОБА_4 відвідує школу верхової їзди "Поні-клуб", басейн ТОВ "Щастя Кідс" та Дитячу академію футболу. У довідках зокрема зазначено, що оплату за тренування здійснює мати дитини, яка також приводить та забирає сина особисто.
З письмових пояснень лікаря педіатра ОСОБА_25 від 07 вересня
2021 року стан здоров`я дитини задовільний, фізичний і психічний розвиток відповідає її віку. Крім того, дитина завжди доглянута, усі рекомендації та призначення лікаря матір`ю дитини завжди виконувались чітко та своєчасно. Жорсткого або недбалого ставлення до дитини з боку матері ніколи не помічала.
Згідно з висновком про результати психологічного обстеження
від 15 вересня 2021 року, проведеного практичним психологом ОСОБА_20 за зверненням ОСОБА_2, вбачається, що ОСОБА_4 має достатній для свого віку рівень інтелектуального розвитку, нормативний розвиток пізнавальних інтересів. Емоційний стан дитини на цей час вразливий внаслідок психотравмуючих обставин, якими є для дитини цього віку розлучення батьків. Тому можуть спостерігатися бурхливі поведінкові прояви емоційного напруження та невротичні реакції. На момент дослідження прихильність ОСОБА_4 до батька, ОСОБА_2, є надійною, відношення характеризується особистісною та емоційною привабливістю, домінуванням у свідомості дитини позитивного сприйняття батька як людини, що задовольняє потребу в емоційному прийнятті, захисті від життєвих труднощів та небезпек і забезпечить їй психологічний комфорт.
Висновком виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо визначення місця проживання дитини, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 31 серпня 2022 року № 672, вирішено за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю ОСОБА_3 .
Також матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 двічі надала дозвіл ОСОБА_2 на тимчасовий виїзд сина ОСОБА_4 за кордон, що підтверджується нотаріально завіреними заявами від 02 серпня
2021 року та 25 серпня 2021 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.