Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 638/5333/19
провадження № 61-115св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" на постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Котелевець А. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (далі - ТОВ "Газенергопроект") та просив стягнути з відповідача на його користь борг у розмірі 970 000 грн.
На обґрунтування позову зазначав, що 25 січня 2016 року уклав з ТОВ "Газенергопроект" договір позики № 2 (поворотної фінансової допомоги) та цього ж дня вніс на банківський рахунок товариства суму позики в розмірі 700 000 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
26 лютого 2016 року він уклав з відповідачем договір позики № 26-02/1-2016 (поворотної фінансової допомоги), за умовами якого перерахував на банківський рахунок відповідача суму позики у розмірі 270 000 грн, що підтверджується відповідною квитанцією .
Згідно з пунктами 3.1, 3.2. договорів позики № 2 та № 26-02/1-2016 строк позики становить три календарні роки з моменту надходження суми позики на банківський рахунок відповідача. Позика повертається позикодавцю на його банківський рахунок у вищевказаний строк.
Разом з тим, відповідач не виконав свої зобов`язання за договорами та не повернув на його банківський рахунок грошові кошти в обумовлені строки.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача були направлені вимоги від 25 січня 2019 року та від 26 лютого 2019 року з проханням у добровільному порядку виконати умови договору позики та повернути борг.
Дані вимоги були отримані відповідачем, однак грошові кошти повернуті не були.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що ТОВ "Газенергопроект" має перед ним грошові зобов`язання за договорами позики № 2 (поворотної фінансової допомоги) від 25 січня 2016 року та № 26-02/1- 2016 від 26 лютого 2021 року на загальну суму 970 000 грн. В матеріалах справи відсутні докази укладення і підписання зазначених договорів сторонами, відтак немає підстав вважати, що у відповідача наявні будь-які невиконані зобов`язання перед позивачем. За заявами на переказ готівки № 2867_2 від 25 січня 2016 року та № 2867_2 від 26 лютого 2016 року платником було саме ТОВ "Газенергопроект" через заступника директора з фінансових питань ОСОБА_1
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнуто з ТОВ "Газенергопроект" на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики № 2 (поворотної фінансової допомоги) від 25 січня 2016 року та № 26-02/1-2016 від 26 січня 2021 року в розмірі 900 000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні оригінали договорів поворотної фінансової допомоги (позики), тому існування між сторонами правовідносин за вказаними договорами підтверджується квитанціями, згідно з якими позивач надав відповідачу позику в загальному розмірі 970 000 грн. Грошові кошти були отримані від ОСОБА_1 і зараховані на рахунок ТОВ "Газенергопроект". В матеріалах справи відсутні докази того, що 25 січня 2016 року та 26 лютого 2016 року ОСОБА_1 вніс на рахунок ТОВ "Газенергопроект" грошові кошти, належні товариству.
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ "Газенергопроект" за перший, другий та третій квартал 2016 року містить дані щодо нарахування на користь позивача поворотної фінансової допомоги у загальному розмірі 70 000 грн, що підтверджує факт визнання та виконання відповідачем свого зобов`язання по поверненню боргу за договором про поворотну фінансову допомогу.
З урахуванням повернутої ТОВ "Газенергопроект" позивачу поворотної фінансової допомоги в розмірі 70 000 грн, з товариства на його користь підлягає стягненню 900 000 грн боргу.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2021 року ТОВ "Газенергопроект" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2021 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року в справі № 924/1096/17, від 05 листопада 2020 року в справі № 127/14490/19, від 16 червня 2021 року в справі № 359/9825/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також оскаржило судове рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що сторони не укладали договори поворотної фінансової допомоги (позики) в письмовій формі, тому необґрунтованим є висновок апеляційного суду про виникнення між сторонами правовідносин позики.
ОСОБА_1 з 04 червня 2015 року по 02 серпня 2018 року перебував на посаді заступника директора з фінансових питань ТОВ "Газенергопроект". На рахунок товариства згідно квитанцій № 2867_2 від 25 січня 2016 та № 2867_2 від 26 лютого 2016 року були внесені кошти заступником директора з фінансових питань ОСОБА_1, платником за вказаними квитанціями був ТОВ "Газенергопроект", а не фізична особа ОСОБА_1 .
В матеріалах справи відсутні належні первинні документи в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які б підтверджували отримання товариством поворотної фінансової допомоги від фізичної особи ОСОБА_1 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року зупинено виконання постанови Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
08 лютого 2022 року справа № 638/5333/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Також просила поновити строк на подачу відзиву з огляду на введення воєнного стану в Україні, воєнні дії в місті Харкові та неможливість у зв`язку з цим вчасно отримати примірник касаційної скарги та подати на неї відзив.
Враховуючи наведене та положення статті 127 ЦПК України, суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.