Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 450/4001/19
провадження № 61-9261 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - автогаражний кооператив "Сокільники",
відповідачі: ОСОБА_1, Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2022 року
у складі судді Кіпчарського М. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 рокуу складі колегії суддів: Шеремети Н. О.,
Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2019 року автогаражний кооператив "Сокільники"
(далі - АГК "Сокільники", кооператив) звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_1, Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (далі - Сокільницька СР), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області), про визнання недійсним рішення сільської ради та скасування запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог кооператив зазначав, що рішенням виконавчого комітету Радянської районної ради народних депутатів м. Львова від 08 квітня 1986 року № 180 (далі - рішення районної ради від 08 квітня
1986 року № 180) створено кооператив "Сокільники", затверджено його статут і виділено йому земельну ділянку у розмірах, встановлених рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів
від 31 березня 1986 року № 160 (далі - рішення обласної ради від 31 березня 1986 року № 160).
Позивач указував, що кооперативу було надано в користування земельну ділянку, площею 5,00 га (для будівництва гаражів) та площею 2,0 га
(для будівництва гаражів та під`їзної дороги до них), що підтверджується державними актами на право користування землею: від 1986 року,
від 1987 року відповідно (реєстрові номери: 268, 313 відповідно).
Земельна ділянка, яка перебуває у користуванні кооперативу, включена в межі села Сокільники. Рішенням сесії Сокільницької СР від 06 серпня 2019 року
№ 764 земельну ділянку, площею 0,0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031, яка знаходиться у користуванні АГК "Сокільники", передано у приватну власність ОСОБА_1 (для будівництва
та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд),
за яким 17 вересня 2019 року зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку, хоча право користування АГК "Сокільники" спірною земельною ділянкою у встановленому законом порядку не припинялося.
Кооператив, посилаючись на відповідні норми ЗК України, вказував,
що земельні ділянки, які перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування іншим особам за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Сокільницька СР, передаючи спірну земельну ділянку
ОСОБА_1, знала про те, що земельна ділянка перебуває у користуванні кооперативу, проте не отримала від останнього згоди на її відчуження.
З урахуванням наведеного, АГК "Сокільники" просив суд визнати недійсним рішення Сокільницької СР від 06 серпня 2019 року № 764 у частині передачі
у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031, й скасувати запис № 33294561 про реєстрацію права власності за ним на вказану земельну ділянку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня
2022 року позов АГК "Сокільники" задоволено.
Визнано недійсним рішення Сокільницької СР від 06 серпня 2019 року № 764
у частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки,
площею 0,0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031, для будівництва
та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Скасовано запис № 33294561 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, площею 0,0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031.
Скасовано арешт земельної ділянки, площею 0,0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031, яка належить на праві власності ОСОБА_1, накладений ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області
від 03 березня 2020 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельна ділянка,
яка оспорюваним рішенням Сокільницької СР передана у власність ОСОБА_1, попередньо не вилучалася у законного користувача -
АГК "Сокільники".
Задовольняючи позовні вимоги кооперативу, суд першої інстанції врахував,
що АГК "Сокільники" здійснював у місцевий бюджет плату за землю
за 1996-1998 роки, регулярно сплачує земельний податок за земельну ділянку, загальною площею 7,0 га, на підтвердження чого позивачем надано докази. При цьому Сокільницька СР не заперечувала щодо сплати такого податку кооперативом, не мала заперечень щодо користування АГК "Сокільники" спірною земельною ділянкою.
Крім того, відповідно до висновку експерта № 030/20 за результатами проведення земельно-технічної експертизи, складеного 02 листопада 2020 року експертом товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-світ" за заявою представника позивача (далі - висновок земельно-технічної експертизи
від 02 листопада 2020 року № 030/20), земельна ділянка, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, накладається на земельну ділянку, яка перебуває
у постійному користуванні АГК "Сокільники". Експерт Табунщик Т. Я.,
яка склала вказаний висновок, підтримала його у судовому засіданні, надавши відповідні роз`яснення.
Районний суд, надавши правову оцінку поданим сторонами доказам, указав
про те, що АГК "Сокільники" є належним позивачем у справі, оскільки кооператив із часу свого створення не ліквідовувався, лише змінював своє найменування.
Суд першої інстанції, врахувавши відповідні норми ЗК України, зазначив,
що земельні ділянки, загальною площею 7,0 га (площею 5,0 га та 2,0 га), були законно передані у користування АГК "Сокільники", право користування ними кооперативом у визначеному законом порядку не припинялося, земельні ділянки у законного користувача не вилучалися. Тому Сокільницька СР незаконно передала у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку, площею 0,0385 га, яка накладається на земельну ділянку, що перебуває
у постійному користуванні кооперативу, а оспорюване позивачем рішення сільської ради у цій частині є недійсним. У зв`язку із чим підлягає скасуванню
й запис № 33294561 про реєстрацію за ОСОБА_1 права
власності на земельну ділянку, площею 0,0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу Сокільницької СР залишено без задоволення.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня
2022 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши відповідні положення ЗК України, надавши оцінку поданим сторонам доказам, погодився з висновками районного суду про задоволення позову кооперативу, так як земельні ділянки, площею 5,0 га та 2,0 га (загальною площею 7,0 га), були законно передані
у користування АГК "Сокільники", право користування ними не припинялося, вони не вилучалися у законного користувача.
Передаючи земельну ділянку, площею 0,0385 га, у власність ОСОБА_1, сільська рада проігнорувала факт того, що земельна ділянка знаходиться
у користуванні кооперативу. При цьому АГК "Сокільники" сплачував податок
за землю у місцевий бюджет, проти чого сільська рада не заперечувала,
як і проти користування кооперативом земельною ділянкою.
Крім того, відповідно до висновку земельно-технічної експертизи
від 02 листопада 2020 року № 030/20 земельна ділянка, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, накладається на земельну ділянку, яка перебуває
у постійному користуванні АГК "Сокільники".
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про те, що АГК "Сокільники" є неналежним позивачем у справі, погодившись
з висновками районного суду у цій частині, так як створений у 1986 році "Гаражний кооператив металевих гаражів "Сокільники" добровільного товариства "Автолюбитель УРСР" Радянського району м. Львова (далі -
ГК "Сокільники" ДТ "Автолюбитель УРСР" м. Львова) у подальшому змінив назву на АГК "Сокільники", який є законним користувачем спірної земельної ділянки. Передача Сокільницькою СР спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 порушує права кооперативу.
Апеляційний суд указав, що оскільки спірна земельна ділянка перебуває
у користуванні АГК "Сокільники", а не у його власності, й кооператив нею фактично користується, то позивачем вірно обрано спосіб судового захисту порушеного права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У вересні 2022 року Сокільницька СР звернулася до Верховного Суду
із касаційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 29 серпня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким
у задоволенні позову АГК "Сокільники" відмовити.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Суди також не дослідили зібрані у справі докази й встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу із суду першої інстанції. Клопотання Сокільницької СР про зупинення виконання та дії оскаржуваних судових рішень задоволено частково. Зупинено виконання та дію рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2022 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку. У задоволенні клопотання у частині зупинення виконання та дії постанови Львівського апеляційного суду
від 29 серпня 2022 року відмовлено. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для подання відзиву.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року справу призначено
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, не врахували прецедентну судову практику Європейського суду з прав людини та релевантні правові позиції Верховного Суду щодо пропорційності втручання держави у право на мирне володіння майном. ОСОБА_1
є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки й він не може відповідати за порушення інших осіб. Суди, задовольнивши позов кооперативу, втрутилися у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, поклали
на нього надмірний тягар, що не забезпечить справедливий баланс інтересів сторін.
При цьому АГК "Сокільники" не довів, що користується спірною земельною ділянкою з 1986 року і є правонаступником попереднього користувача,
у матеріалах справи відсутній державний акт на право користування земельною ділянкою, виданий АГК "Сокільники", як і докази про зміну назви кооперативу. Тобто кооператив є неналежним позивачем у справі.
Посилаючись на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду, заявник указує, що позивач обрав неналежний спосіб судового захисту свого порушеного права, оскільки мав право заявити вимогу про витребування свого майна, а не визнання недійсним рішення сільської ради та скасування запису про державну реєстрацію. Суди не надали вказаному відповідну правову оцінку.
Суди попередніх інстанцій фактично визнали за кооперативом право постійного користування спірною земельною ділянкою. При цьому суди виходили з того,
що кооператив користується земельними ділянками, загальною площею 7,0 га (5,0 га та 2,0 га), що не є предметом даного позову.
Вказує, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Кооператив не встановлював межі спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості), не оформляв відповідні права на неї, кадастровий номер за його заявою не присвоювався. Тому позивач не довів, що у нього є права на спірну земельну ділянку.
Крім того, суди безпідставно врахували висновок земельно-технічної експертизи від 02 листопада 2020 року № 030/20, який є недопустимим доказом, оскільки експерт не здійснювала топографо-геодезичних робіт,
не досліджувала обмінні файли, земельно-технічну документацію.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконавчого комітету Радянської районної ради народних депутатів м. Львова від 08 квітня 1986 року № 180 створено ГК "Сокільники"
ДТ "Автолюбитель УРСР" м. Львова, затверджено його статут.
У пункті 5 вказаного рішення зазначено, що гаражному кооперативу виділена земельна ділянка в розмірах, встановлених рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 31 березня 1986 року № 160 (а. с. 17, т. 1).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 31 березня 1986 року № 160 і додатку № 1 до нього
ДТ "Автолюбитель УРСР" м. Львова надано на території радгоспу "Львівський" у постійне користування 5,0 га землі під будівництво гаражів (а. с. 13, т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Радянської районної ради народних депутатів м. Львова від 13 листопада 1990 року № 671 ГК "Сокільники" ДТ "Автолюбитель УРСР" м. Львова для будівництва гаражів та під`їзної дороги до них виділено додатково земельну ділянку в розмірах, встановлених рішенням обласної ради від 30 вересня 1987 року № 404 (а. с. 14, т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 30 вересня 1987 року № 404 і додатком № 2 до нього ДТ "Автолюбитель УРСР" м. Львова надано на території радгоспу "Львівський" у постійне користування 2,2 га землі під будівництво кооперативних гаражів та під`їзної дороги до них (а. с. 12, т. 1).
Факт передачі в користування вказаних земельних ділянок підтверджується: актом вибору земельної ділянки під розміщення від 22 червня 1984 року, актами приймання проєктної продукції від 19 травня 1986 року,
від 30 листопада 1987 року (а. с. 118-122, т. 1).
Відповідно до Державного акта на право користування землею серії Б
№ 059706, виданого у 1986 році, Радянській районній раді м. Львова "Автолюбитель УРСР" на території радгоспу "Львівський" Пустомитівського району в районі с. Сокільники передано у безстрокове і безоплатне користування земельну ділянку, площею 5,0 га, в межах згідно з планом землекористування, для будівництва гаражів. Даний акт виданий виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів (далі - Пустомитівська районна рада), на якому підписи посадових осіб завірені печаткою, акт зареєстрований за № 268, у ньому наявні план землекористування ділянки та опис меж (а. с. 10-11, т. 1).
Рішенням Пустомитівської районної ради від 15 жовтня 1987 року № 481 затверджено встановлені межі і розміри землекористування та прийнято рішення видати Радянській районній раді "Автолюбитель УРСР" м. Львова державний акт на право користування землею, площею 2,0 га (а. с. 123, т. 1).
Згідно з Державним актом на право користування землею серії В № 041302, виданого у 1987 році, Радянській районній раді "Автолюбитель УРСР" м. Львова передано у безстрокове і безоплатне користування земельну ділянку,
площею 2,0 га, для будівництва металевих гаражів і під`їзної дороги до них,
яка знаходиться на території радгоспу "Львівський" Пустомитівського району. Акт виданий виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради, на якому підписи посадових осіб завірені печаткою, зареєстрований за № 313,
у ньому наявні план земельної ділянки та опис меж (а. с. 8-9, т. 1).
У "Схемі розширення АГК "Сокільники" на землях Пустомитівського району",
яка погоджена, у тому числі, головою Сокільницької СР, позначено місце знаходження земельної ділянки як: "кооп.гаражів 6.0", визначено межі даної земельної ділянки та вказана під`їзна дорога, а на доданому "Плані земельної ділянки" визначені площа, межі та наявні геодезичні відмітки (а. с. 15-16, т. 1).
Відповідно до повідомлення ГУ Держгеокадастру у Львівській області
від 15 травня 2020 року, скерованого голові АГК "Сокільники", Управлінням
з контролю за використанням та охороною земель на підставі наказу
від 13 березня 2019 року № 158 проведено захід державного контролю
за дотриманням вимог земельного законодавства та встановлено,
що земельна ділянка, загальною площею 7,0 га, яка перебуває в користуванні АГК "Сокільники", відповідно до проєкту землеустрою щодо зміни межі
с. Сокільники, затвердженого рішенням Пустомитівської районної ради
від 22 квітня 2016 року № 81, була включена в межі с. Сокільники.
Рішенням Сокільницької СР від 21 грудня 2017 року № 410
затверджено детальний план території індивідуальної житлової забудови
по вулиці Шептицького у селі Сокільники та сформовано 7 земельних ділянок, у тому числі, земельна ділянка, площею 0,0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031, для будівництва та обслуговування житлового будинку, речове право власності на яку зареєстровано 17 вересня 2019 року.
Згідно з листом Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 17 квітня 2020 року
№ 19-1779/0/1-20 під час проведення контролю встановлено,
що Сокільницькою СР при прийнятті рішень про затвердження проєктів землеустрою та передачу земельних ділянок у приватну власність
не враховано, що частина даних земельних ділянок знаходиться у постійному користуванні іншого землекористувача, чим порушено вимоги пункту 6
статті 118 ЗК України (а. с. 198-201, т. 1).
Висновком земельно-технічної експертизи від 02 листопада 2020 року
№ 030/20, який підтверджено експертом Табунщик Т. Я. у судовому засіданні, складеним за заявою АГК "Сокільники", земельна ділянка, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, накладається на земельну ділянку, яка перебуває
у постійному користуванні АГК "Сокільники" на підставі державного акту
на право користування землею серії В № 059708, зареєстрованого за № 268
від 1986 року (а. с. 82-91, т. 2).
Згідно з платіжних доручень: від 08 липня 1997 року № 17; від 16 жовтня
1997 року № 31; від 21 грудня 1998 року № 35, АГК "Сокільники" здійснював
у місцевий бюджет Сокільницької СР плату за землю за 1996-1998 роки
(а. с. 132-133, т. 1).
АГК "Сокільники" регулярно сплачує у місцевий бюджет Сокільницької СР земельний податок за 7,0 га, що підтверджується копіями платіжних доручень, у тому числі, такі оплати здійснені поквартально за період із січня 2016 року
по вересень 2019 року (15 оплат) (а. с. 60-74, т. 1), "Розрахунками земельного податку", "Звітами про пільги на земельний податок", "Відомостями про наявні земельні ділянки" за період із 1998 року по 2018 рік (а. с. 7-74, т. 2).
Судами встановлено, що АГК "Сокільники" є належним позивачем у справі, створений у 1986 році ГК "Сокільники" ДТ "Автолюбитель УРСР"
в подальшому змінив назву на АГК "Сокільники" і є законним користувачем спірної земельної ділянки (а. с. 29, 30, 33-34, 40, 41-46, 52-59, 141, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду,
крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга Сокільницької СР підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,
які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411,
частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного
у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій
у повній мірі не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд