Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 345/4572/20
провадження № 61-7577св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Калуська міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 червня 2022 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Бойчука І. В., Томин О. О.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Калуської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив встановити на його користь як власника земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1, з кадастровим номером 2622881601:01:003:0116, площею 0,0712 га, постійний, безоплатний земельний сервітут для проходу, проїзду на велосипеді та проїзду автотранспортом через частину земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 і розташована на АДРЕСА_1 .
Зазначений позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що йому на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Також він є власником земельної ділянки площею 0,0712 га, кадастровий номер 2622881601:01:003:0116, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за тією ж адресою.
Вказав, що єдиний заїзд, який веде до його земельної ділянки та яким він користується, проходить через земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 .
Однак, щодо користування цим заїздом виникають постійні суперечки. Він неодноразово звертався до Голинської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області з цього приводу. Постійною комісією з питань земельних відносин сторонам рекомендовано врегулювати конфлікт шляхом укладання договору земельного сервітуту.
Він 28 листопада 2020 року направив відповідачу письмову пропозицію укласти договір про встановлення земельного сервітуту з проектом договору, однак відповіді від ОСОБА_2 не отримав.
Після складання висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 02/09/21 від 02 вересня 2021 року, ОСОБА_1 змінив предмет позову та остаточно просив встановити йому постійний, безоплатний земельний сервітут для проходу, проїзду на велосипеді та проїзду автотранспортом через несформовану земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності згідно з варіантом № 3 висновку судової земельно-технічної експертизи від 02 вересня 2021 року № 02/09/21.
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області ухвалою від 29 вересня 2021 року залучив до участі у справі як співвідповідача Калуську міську раду, а ухвалою від 11 січня 2022 року - як співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області рішенням від 03 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивач не довів та не надав належних доказів того, що він не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, окрім як встановленням права земельного сервітуту на проїзд та прохід через земельну ділянку відповідачів.
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 27 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2022 року скасував та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Встановив відповідно до варіанту № 3, викладеного у висновку судової земельно-технічної експертизи № 02/09/21 (схема - додаток № 2 до цього висновку), безстроковий безоплатний земельний сервітут площею 172 кв. м для проходу, проїзду на велосипеді та проїзду автотранспортом для власника земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2622881601:01:003:0116 площею 0,0712 га через земельну ділянку площею 0,1921 га з кадастровим номером 26228816016:01:003:0237 по АДРЕСА_2, яка перебуває в комунальній власності Калуської міської ради та знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Визначив межі частини ділянки, яка необхідна для встановлення цього сервітуту, що на схемі (додаток до експертизи) зображена жовтою штриховкою та проходить вздовж земельної ділянки з кадастровим номером 2622881601:01:003:0161, позначена на схемі фіолетовою штриховкою зі сторонами: 2,76 м - 62,65 м - 2,75 м - 62,43 м з наступними координатами поворотних точок межі земельної ділянки:
- точка № 1 ІНФОРМАЦІЯ_2, проміри - 2,75 м, дирекційний кут -140°13ʼ2";
- точка № 2 ІНФОРМАЦІЯ_3, проміри - 62,43 м, дирекційний кут -50°13ʼ2";
- точка № 3 ІНФОРМАЦІЯ_4, проміри - 2,76 м, дирекційний кут -324°38ʼ36";
- точка № 4 ІНФОРМАЦІЯ_5, проміри - 62,65 м, дирекційний кут -230°13ʼ2".
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що встановлення земельного сервітуту у цій справі є пропорційним меті його встановлення, оскільки у ОСОБА_1 відсутній інший спосіб задоволення своїх потреб (право проходу, проїзду на велосипеді та проїзду автотранспортом до належної йому земельної ділянки), аніж встановлення сервітуту.
Судом досліджено всі варіанти встановлення земельного сервітуту, запропоновані експертом у його висновку за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, тому найменш обтяжливим для сторін буде встановлення для позивача безстрокового безоплатного земельного сервітуту площею 172 кв. м через земельну ділянку площею 0,1921 га з кадастровим номером 26228816016:01:003:0237 по АДРЕСА_2, яка перебуває в комунальній власності Калуської міської ради та знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у січні 2022 року подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявники посилаються на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказують, що згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 920/1204/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 372/656/18, від 13 травня 2021 року у справі № 565/107/19, при встановленні земельного сервітуту позивач має довести, а суд дослідити найменш обтяжливий варіант встановлення земельного сервітуту для власника суміжної земельної ділянки.
Зазначені правові висновки апеляційним судом були залишені поза увагою.
Апеляційним судом не досліджувався другий варіант встановлення земельного сервітуту, визначений у висновку судової земельно-технічної експертизи від 02 вересня 2021 року № 02/09/21.
Перед зверненням до суду та під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не звертався до власника та користувачів земельної ділянки із пропозицією щодо укладення договору земельного сервітуту.
Суд апеляційної інстанції на порушення норм процесуального права під час розгляду справи прийняв нові докази, які не досліджувалися місцевим судом, що суперечить правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 911/3250/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17, від 06 березня 2019 року у справі № 916/4692/15, від 14 липня 2021 року у справі № 405/2098/18.
Якщо особа до звернення до суду не вчинила дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін, то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду (постанови Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 925/603/18, від 12 квітня 2022 року у справі № 306/612/20, від 08 грудня 2021 року у справі № 686/18456/18).
До участі у справі не було залучено власника земельної ділянки із кадастровим номером 2622881601:01:003:0161, щодо якої також було запропоновано встановлення земельного сервітуту у другому варіанті висновку судової земельно-технічної експертизи від 02 вересня 2021 року № 02/09/21.
Апеляційним судом також не надано оцінки тому, що належна ОСОБА_1 земельна ділянка має окремий заїзд.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від ОСОБА_1 у вересні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що судове рішення апеляційного суду не обґрунтовується виключно листом Калуської міської ради від 15 червня 2022 року, який сам по собі не впливає на висновок про задоволення позову.
Ним вживалися заходи щодо позасудового врегулювання спору, що підтверджується матеріалами справи.
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 розпочали оформлення спадкових прав під час розгляду справи судом першої інстанції, а у подальшому були залучені до участі у розгляді справи як співвідповідачі.
Представник ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог з інших міркувань, зокрема вказував про відсутність підстав і неможливість встановлення сервітуту через їх земельну ділянку.
Судом апеляційної інстанції надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 18 серпня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Справа № 345/4572/20 надійшла до Верховного Суду 30 серпня 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 12 грудня 2022 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка № НОМЕР_1 "а" площею 0,0712 га, кадастровий номер 2622881601:01:003:0116, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідно до договору дарування земельної ділянки.
На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок з господарськими будівлями, власником якого є позивач.
З акта № 6 від 18 травня 2020 року постійної комісії з питань земельних відносин Голинської сільської ради судами встановлено, що на генеральному плані села Голинь не відображено проектну вулицю, яка передбачена в будівельному паспорті ОСОБА_5 . Тобто заїзду до господарства ОСОБА_1 на даний час не існує. Також встановлено, що земельна ділянка між господарствами ОСОБА_6 і ОСОБА_7, яка планувалася для проектної дороги, на даний час є приватною власністю ОСОБА_8 . Комісія рекомендувала ОСОБА_1 і ОСОБА_2 врегулювати конфлікт шляхом укладання договору земельного сервітуту.
Згаданий акт затверджений рішенням Голинської сільської ради від 19 травня 2020 року № 1331.
Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 02 вересня 2021 року № 02/09/21, складеним судовим експертом Худак М. Я., встановлення земельного сервітуту для проходу та проїзду до домоволодіння по АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 0,0712 га, кадастровий номер 2622881601:01:003:0116, яка розташована по АДРЕСА_1, через земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2, розташована по АДРЕСА_1 технічно можливо. Відповідно до першого варіанта площа земельного сервітуту становить 301 кв. м (0,0301 га).
Цим же висновком судової експертизи запропоновано два інші варіанти встановлення земельного сервітуту до домоволодіння позивача зі сторони АДРЕСА_2, зокрема:
- варіант № 2 із встановленням земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 2622881601:01:003:0161, площею 0,0929 га, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Площа земельного сервітуту відповідно до другого варіанта становить 172 кв. м (0,0172 га);
- варіант № 3 проїзд через несформовану земельну ділянку згідно Публічної кадастрової карти України. На час проведення експертизи у земельної ділянки був відсутній кадастровий номер. Площа проїзду згідно з цим варіантом становить 172 кв. м (0,0172 га).
Судами також встановлено, що домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2 належало ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З довідки, виданої Виконавчим комітетом Голинської сільської ради № 704 від 13 грудня 2021 року, судами також встановлено, що у користуванні ОСОБА_9 перебували земельні ділянки площею 0,05 га в селі Голинь для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,16 га для ведення особистого селянського господарства; 0,3000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай).
Спадкоємцями померлої ОСОБА_9 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 січня 2022 року № 294067237 встановлено, що 13 грудня 2021 року за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано право власності по 1/4 частці на індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .
З урахуванням того, що ОСОБА_4 належить право власності на 1/2 частки, то ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками зазначеного нерухомого майна.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від укладення з ОСОБА_1 договору земельного сервітуту, в тому числі на платній основі. Рішенням узгоджувальної комісії Калуської міської ради від 10 червня 2022 року, яке оформлено протоколом № 2, ОСОБА_1 рекомендовано питання встановлення земельного сервітуту вирішувати в судовому порядку.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказував, що найменш обтяжливим способом встановлення сервітуту є третій варіант, запропонований експертом, оскільки в такому випадку сервітут буде встановлений через земельну ділянку, яка на даний час перебуває в комунальній власності, і ще не передана у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.