Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 712/6951/22
провадження № 61-11574св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на постанову Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року в складі колегії суддів Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області про встановлення факту наявності статусу члена сім`ї померлого.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Останній був медичним працівником та працював лікарем акушер-гінекологом пологово-гінекологічного відділення КНП "Золотоніська багатопрофільна лікарня" Золотоніської міської ради. Однак, під час виконання трудових (посадових) обов`язків ОСОБА_2 був інфікований гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом, внаслідок чого помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337), у зв`язку із смертю ОСОБА_2 було проведення спеціальне розслідування, за результатами якого спеціальною комісією 18 травня 2022 року складено Акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 23 листопада 2021 року, зі смертельним наслідком 22 грудня 2021 року о 00 год 25 хв у КНП "Золотоніська багатопрофільна лікарня" ЗМР як професійного.
За законодавством України члени сім`ї померлого медичного працівника мають право на отримання одноразової допомоги страхової виплати. Тому 01 червня 2022 року позивач звернувся до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (далі також - управління) із заявою про виплату йому одноразової допомоги (страхової виплати) як члену сім`ї його батька ОСОБА_2 - медичного працівника, який помер внаслідок гострого професійного захворювання, спричиненого коронавірусною хворобою COVID -19.
У відповідь позивач отримав від відповідача лист, яким йому було відмовлено у виплаті одноразової допомоги у зв`язку із відсутністю в управління підстав вважати позивача належним до складу сім`ї померлого медичного працівника та особою, яка має право на страхову виплату. Відмова вмотивована тим, що правовий статус позивача не відповідає статусу дитини в розумінні частини першої статті 6 Сімейного кодексу України (далі - СК України), оскільки він є повнолітньою особою. Отже, управління вважає, що позивачем не надані документи, що підтверджують його належність до складу сім`ї померлого медичного працівника. Водночас, у своєму листі відповідач рекомендувало позивачу звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_2 .
Ураховуючи відмову про виплату одноразової допомоги (страхової виплати), для встановлення факту наявності статусу члена сім`ї ОСОБА_2, позивач звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із відповідною заявою про встановлення цього факту в порядку окремого провадження. Однак, ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2022 року у справі N 695/1804/22 заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження була залишена без розгляду та роз`яснено право звернення до суду із таким позовом у порядку позовного провадження.
Позивач просив суд встановити факт, що він - ОСОБА_1 є членом сім`ї (має статус члена сім`ї) свого батька - ОСОБА_2, який працював лікарем акушер-гінекологом пологово-гінекологічного відділення КНП "Золотоніська багатопрофільна лікарня" Золотоніської міської ради та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті інфікування гострою респіраторною хворобою COVID -19, спричиненою коронавірусом.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті провадження у справі та роз`яснено позивачу про його право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у відносинах з обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням Фонд соціального страхування України та його робочі органи здійснюють владні управлінські функції та наділені повноваженнями приймати рішення/вчиняти дії, що впливають на можливість реалізації застрахованими особами права на соціальний захист, яке, зокрема, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, і мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц спори стосовно оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його робочих органів і їхніх правонаступників про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням є публічно-правовими. А тому, їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що за предметним та суб`єктним складом у справі про встановлення факту родинних відносин, які заявлені у зв`язку з відмовою управління виплатити відповідні кошти, підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не оспорює відмову відповідача у призначенні йому страхової виплати після смерті його батька; не ставить вимоги до відповідача про зобов`язання призначити або виплатити позивачу відповідну страхову суму та не ставить вимоги про визнання позивача особою, яка має право на отримання страхової виплати після смерті батька. Тобто, крім вимоги про встановлення факту належності до членів сім`ї померлого батька позивач в своїй позовній заяві не заявляє, як і не оспорює будь-які дії чи бездіяльність відповідача. Відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідних коштів, а лише роз`яснив позивачу у своїх листах алгоритм дій для позивача, зокрема, про необхідність подачі відповідного пакету документів для отримання допомоги, у тому числі, рішення суду про наявність статусу члена сім`ї померлого медичного працівника. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції не надав належної оцінки заявленим вимогам позивача та характеру спірних правовідносин, неправильно визначив їх зміст та юридичну природу, в результаті чого дійшов помилкового висновку про те, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 листопада 2022 року управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Черкаській області надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року.
У касаційній скарзі відповідач просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року і залишити в силі ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на постанову Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16-а та у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 522/10989/20. У своїй касаційній скарзі заявник наполягає на тому, що, оскільки Фонд соціального страхування України є суб`єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями, тому за предметним та суб`єктним складом спір у справі в частині вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту члена сімї померлого медичного працівника з метою отримання страхової виплати підлягає розгляду за правилами саме адміністративного судочинства.
Позиція інших учасників
У лютому 2023 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказував на законність постанови апеляційного суду. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зазначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
За пунктом 1 частини першої статті186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на дату звернення з позовом до суду).
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Преамбулою Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон України № 1105-XIV) передбачено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.
Одними із принципів соціального страхування, відповідно до пунктів 1 і 3 частини першої статті 3 Закону України № 1105-XIV, є законодавчо визначені умови і порядок здійснення соціального страхування та державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України № 1105-XIV Фонд соціального страхування України (далі також - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.