ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 911/5429/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 (головуючий суддя Ткаченко Б. О., судді Алданова С. О., Зубець Л. П.) та додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 12.07.2022 (суддя Заєць Д. Г.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 911/5429/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", Асоціації фермерів "Агрокомплекс"
про стягнення коштів,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Історія справи та доводи учасника спору щодо скарги
1. У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (далі - ТОВ "ПК Трейдсервісгруп") та Асоціації фермерів "Агрокомплекс" (далі - АФ "Агрокомплекс") про стягнення 5 371,90 грн.
2. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі № 911/5429/14 позов задоволено частково; солідарно стягнуто з ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та АФ "Агрокомплекс" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 1 000,00 грн відсотків за користування товарним кредитом, 600,00 грн витрат на послуги адвоката та 1 794,17 грн судового збору; присуджено до стягнення з АФ "Агрокомплекс" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 997,38 грн відсотків за користування кредитом, 889,36 грн штрафу, 489,15 грн інфляційних втрат, 59,04 грн 3% річних та 312,54 грн пені; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2015 у справі № 911/5429/14 присуджено до стягнення з АФ "Агрокомплекс" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 3 646,38 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.
4. На виконання рішення суду від 17.03.2015 та додаткового рішення суду від 31.03.2015 у справі № 911/5429/14 видано відповідні накази.
5. ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 03.06.2022 звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) (далі - Новомосковський ВДВС) у виконавчих провадженнях № 54434548 та № 54436589 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 06.04.2015 у справі № 911/5429/14, та у виконавчому провадженні № 54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 по справі № 911/5429/14.
6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2022 скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Новомосковського ВДВС - задоволено повністю.
7. 24.06.2022 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про покладення на Новомосковський ВДВС судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 900,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій
8. Додатковою ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022, заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково. Стягнуто з Новомосковського ВДВС на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 1 775,00 грн витрат на правничу допомогу.
9. Судові рішення мотивовано тим, що заявлений Позивачем до стягнення розмір витрат на послуги адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, розумності та співрозмірності їх розміру, є непропорційним до предмета спору, в тому числі до суми, яка підлягає сплаті боржником в рамках виконавчого провадження, та є явно завищеним, що стало підставою для часткового задоволення заяви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 та додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від12.07.2022 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Новомосковський ВДВС судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 125,00 грн і прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити повністю стягнувши з Новомосковського ВДВС судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9 900,00 грн.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. Подана ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" касаційна скарга обґрунтована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 43, 126, ГПК України, оскільки судами не було враховано висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постановах (додаткових постановах) Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 20.06.2022 у справі № 910/7126/20, від 24.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 16.09.2022 у справі № 910/4729/20, від 30.09.2022 у справі № 925/1316/18, від 19.08.2020 у справі № 910/4858/19, від 22.10.2020 у справі № 910/9187/19, від 13.01.2021 у справі № 922/267/20, від 06.04.2020 у справі № 910/4783/19, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 04.06.2019 у справі № 910/21516/17, від 24.07.2018 у справі № 918/560/16, від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18, від 20.11.2020 у справі № 910/4783/19, від 25.06.2019 у справі № 904/66/18, від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18, від 23.04.2019 у справі № 924/632/18, від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, від 02.09.2021 у справі № 873/148/20, від 27.10.2021 у справі № 873/109/21, від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 28.07.2022 у справі № 903/781/21, від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, від 22.09.2022 у справі № 910/602/21, від 21.09.2022 у справі № 924/700/21, від 25.04.2018 у справі № 922/3142/17, від 02.05.2018 у справі № 910/22350/16, від 11.06.2018 у справі № 923/567/17.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
12. Учасники справи відзиви на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
Щодо строку розгляду касаційної скарги
13. Справа № 911/5429/14 розглянута судом касаційної інстанції у розумний строк з огляду на те, що Новомосковським ВДВС було подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 (ухвалених за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби), яку ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.01.2023 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги. Не усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом стало підставою для повернення касаційної скарги на підставі ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
14. Відповідно до положень статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Переглянувши оскаржувані у справі постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
16. Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
17. Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
18. Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
19. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
20. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
21. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
22. У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
23. Відповідно до частин першої - другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
24. Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).
25. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
26. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
27. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
28. За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
29. Наведене вище повністю узгоджується з твердженням скаржника про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.
30. Проте, скаржник очевидно не розділяє поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат". Розділяючи ці поняття, Суд виходить з такого.
31. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.