ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 914/1321/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Денисевича А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виробничого підприємства "Мисливець" на рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2021 (Матвіїв Р.І., Король М.Р., Крупник Р.В.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 (Желік М.Б., Галушко Н.А., Марко Р.І.) у справі №914/1321/17
за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: 1) Міністерства оборони України; 2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до 1) Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради; 2) Виробничого підприємства "Мисливець", треті особи 1) Комунальний заклад Львівської обласної ради "Школа вищої спортивної майстерності"; 2) ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №2130 від 22.12.2005 в частині оформлення права власності Виробничому підприємству "Мисливець" Товариства військових мисливців і рибалок Західного регіону України на нежитлове приміщення у будівлі "Б-1" площею 20,4 м2 та вартістю 5 740,85 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно, яке розташоване на території військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_1, а саме: нежитлове приміщення в будівлі "Б-1" загальною площею 20,4 м2, вартістю 5 740,85 грн; витребування у Виробничого підприємства "Мисливець" на користь Міністерства оборони України нежитлове приміщення в будівлі "Б-1" загальною площею 20,4 м2 та вартістю 5 740,85 грн, яке розташоване на території військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_1
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник військового прокурора Львівського гарнізону (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України (далі - Позивач-1), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (далі - Позивач-2) до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (далі - Відповідач-1), Виробничого підприємства "Мисливець" (далі - Відповідач-2), треті особи Комунальний заклад Львівської обласної ради "Школа вищої спортивної майстерності" (далі - Третя особа-1), ОСОБА_1 (далі - Третя особа-2) про визнання незаконним і скасування розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №2130 від 22.12.2005 в частині оформлення права власності Виробничому підприємству "Мисливець" Товариства військових мисливців і рибалок Західного регіону України на нежитлове приміщення у будівлі "Б-1" площею 20,4 м2 та вартістю 5 740,85 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно, яке розташоване на території військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_1, а саме: нежитлове приміщення в будівлі "Б-1" загальною площею 20,4 м2, вартістю 5 740,85 грн; витребування у Виробничого підприємства "Мисливець" на користь Міністерства оборони України нежитлове приміщення в будівлі "Б-1" загальною площею 20,4 м2 та вартістю 5 740,85 грн, яке розташоване на території військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_1.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно повинно було бути проінвентаризоване та повернуте державі в особі Позивача-1 відповідно до постанови Верховного Суду України від 18.11.2003 у справі №18/375. Однак, Товариство військових мисливців і рибалок Західного регіону України, всупереч вказаного рішення суду передало спірне майно в статутний фонд створеного ним же Відповідача-2, який, в подальшому, на підставі спірного розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації №2130 від 22.12.2005 "Про оформлення права власності на будівлі по АДРЕСА_1", оформив за собою право власності на спірне майно, наслідком чого є вибуття спірного майна з володіння власника (держави) поза його волею.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, ухвалених судом першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.11.2022, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022, позовні вимоги задоволено.
4. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів залучення, на виконання рішення суду у справі №18/375, Позивача-1 до процедури передачі спірного майна Відповідачем-1 Відповідачу-2. Тобто, передача майна відбулась всупереч положенню статті 4 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", без узгодження з відповідними органами управління. Також, в оскаржуваному розпорядженні №2130 не вказано конкретної нормативної підстави прийняття відповідного рішення про оформлення права приватної власності Відповідачу-2.
4.1. Розглянувши заяву Відповідача-2 про застосування строків позовної давності, а також пояснення Прокурора стосовно поважності причин пропуску позовної давності, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку позовної давності за заявою Прокурора поважними та відповідно про необхідність захисту порушеного права Позивачів як власника та суб`єкта, що обліковує майно, що перебуває у власності держави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-2
5. Відповідач-2 подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
6. Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосовано пункт 1 постанови Верховної Ради України №3943-ХІІ від 04.02.1994 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" та постанову Кабінету Міністрів України №18 від 13.01.1995 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР" і висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутній. Зокрема, судова практика Верховного Суду не містить рішень, у яких викладено висновок щодо відповідності наведених норм права вимогам статті 92 Конституції України у частині того, що виключно законами України визначаються права людини і громадянина, гарантії цих прав, правовий режим власності та засади діяльності об`єднань громадян.
7. Судами залишено поза увагою та не дано оцінку доказам наявності права власності на спірний об`єкт, зокрема, кошторисно-фінансовому розрахунку №ОС-2-69, актам приймання об`єкта в експлуатацію 1971, 1976 та 1977 років, які свідчать про те, що спірне майно побудовано господарсько-розрахунковим способом за рахунок Всеукраїнського військово-мисливського товариства Прикарпатського військового округу і є його власністю, а в подальшому перейшло до його правонаступника Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України, а згодом до Відповідача-2.
8. Судами безпідставно дано оцінку наказу Міністерства оборони СРСР №230 від 21.08.1981, який не стосується Військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР та Всеукраїнського військово-мисливського товариства Прикарпатського військового округу і обставин справи, а, отже, є неналежним доказом і не може доводити наявність підпорядкування Військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР органам державної влади СРСР.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
9. Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.
10. Позивачі-1, 2, Відповідач-1 та Треті особи-1, 2 відзиви на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих №30 від 25.01.1964 відведено Всеармійському військово-мисливському товариству Прикарпатського військового округу земельну ділянку площею 7,00 га в урочищі Кортумова гора у м. Львові з правом забудови під зону обстрілу. Рішенням виконкому Львівської міської ради народних депутатів №3-С від 08.02.1985 закріплено за квартирно-експлуатаційною частиною Львівського району Прикарпатського військового округу земельні ділянки згідно з додатком, зокрема, в додатку №1 під номером 20 вказано ділянку по вул.Варшавській, Кортумова гора, загальною площею 17,3 га.
У 1994 році відповідно до наказу №1 Ради Військово-мисливського товариства Західного регіону України, Військово-мисливське товариство Прикарпатського військового округу перейменовано на Товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України.
Львівською КЕЧ району 19.02.1996 передано, а Товариством військових мисливців та рибалок Західного регіону України прийнято будинки і споруди по військових містечках НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у м. Львові по вул.Коперника, 27 та вул.Варшавській, урочище Кортумова гора (зокрема, адміністративна будівля 1965 року будівництва, площею 189 м2), про що складено опис №1 будинків і споруд. Одночасно за Товариством Військових мисливців та рибалок згідно з описом №2 закріплено земельні ділянки військового містечка НОМЕР_2 - 0,3 га, військового містечка НОМЕР_1 - 17,3 га.
В акті прийомки і експлуатації будинків і споруд військового містечка № НОМЕР_2 і військового містечка № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 за товариством військових мисливців Прикарпатського військового округу, затвердженому 26.02.1996, встановлено наявність і якість будинків і споруд згідно з описом №1; разом з будинками і спорудами передали товариству військових мисливців земельні ділянки військового містечка НОМЕР_2 - 0,3 га, військового містечка НОМЕР_1 - 17,3 га згідно з описом №2.
11.1. Товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України відповідно до Статуту в редакції 2016 року є правонаступником майна і фінансових ресурсів підрозділу Військово-мисливського товариства Збройних сил СРСР, розташованого на території Західного регіону України та створено на базі майна і фінансових ресурсів Військово-мисливського товариства Прикарпатського військового округу, яке з розпадом Радянського Союзу реорганізоване за адміністративно-територіальною ознакою в регіональну громадську організацію Товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України. Разом з тим, відповідно до акту від 25.02.1994, Товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України є правонаступником розформованого за ліквідаційним актом командуючого військами Прикарпатського військового округу від 16.12.1997 Виробничого мисливсько-рибальського об`єднання Прикарпатського військового округу.
Згідно з довідкою Квартирно-експлуатаційного управління Прикарпатського військового округу від 24.05.1996 за Виробничим мисливсько-рибальським об`єднанням Прикарпатського військового округу будівель, комунальних споруд, земельних ділянок, меблів та майна не рахується.
Згідно зі Статутом Відповідача-2 в редакції станом на 2010 рік підприємство створене за ухвалою президії ради Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України.
11.2. Відповідно до розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №2053 від 08.12.2005 "Про присвоєння поштового номера" за зверненням Виробничого підприємства "Мисливець" Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України будівлі адміністративного корпусу стрілецького стенду, яка позначена в тех.паспорті літ. "Б-1", загальною площею 190,9 м2, присвоєно поштовий номер 34 на вул.Єрошенка у м. Львові.
Розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації Львівської міської ради №2130 від 22.12.2005 "Про оформлення права власності на будівлі по вул. Єрошенка, 34 у місті Львові" вирішено оформити Виробничому підприємству "Мисливець" Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України право власності на будівлі у АДРЕСА_1, а саме: "І-1" площею 4,4 м2, "Е" площею 2,4 м2, "В-1" площею 60 м2, "А-1" площею 89,6 м2, "Д" площею 2,0 м2, "Б-1" площею 190,9 м2, "Г-1" площею 228,1 м2, "М" площею 67,2 м2, "Л" площею 66,2 м2, "З-2" площею 12,4 м2, "И-2" площею 12,6 м2, "Ж-2" площею 12,4 м2, "К-2" площею 12,6 м2.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19139335 від 10.06.2008 та з даними Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідка №86998483 від 13.05.2017) нежитлові приміщення в будівлі "Б-1", загальною площею 20,4 м2 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані 10.06.2008 на праві приватної власності за Відповідачем-2 на підставі договору про поділ нерухомого майна №928 від 05.06.2008.
11.3. 15.09.2015 Позивачем-2 затверджено акт проведення планової інвентаризації нерухомого військового майна відповідно до наказу начальника ГКЕУ Збройних Сил України №33 від 05.03.2015 по військовому містечку НОМЕР_1 АДРЕСА_2, відповідно до якого встановлено наявність та якісний стан будівель та споруд: службової будівлі, стрілецьких транш, стендів, круглого стрілецького стенду, складу господарського, майстерні та павільйону для відпочинку. Також встановлено, що військове містечко знаходиться на обліку Позивача-2 та використовується радою Товариства військових мисливців та рибалок.
12. Приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з такого.
12.1. При набутті самостійності Українською державою в 1991 році, майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, визначено державною власністю України відповідно до статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України".
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.01.1991 "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.
Постановою Верховної Ради України №3943-ХІІ від 04.02.1994 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.
На виконання вказаної постанови 13.01.1995 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" згідно з якою визначено, що до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, покласти на міністерства повноваження органів управління цим майном згідно з додатком. Відповідно до наведеного додатку на Міністерство оборони України покладено повноваження органу управління щодо підприємств, організацій та об`єктів Міноборони колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР: виробниче мисливсько-риболовецьке об`єднання, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарства, 3 будинки мисливця-рибалки, 3 магазини, 2 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Київського військового округу; 14 мисливських господарств, будинок мисливця-рибалки, магазин, 5 стрілецьких стендів військово-мисливського товариства Прикарпатського військового округу; 7 мисливських господарств, 7 будинків мисливця-рибалки, туристична база, 3 магазини, 3 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Одеського військового округу.