ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 910/16554/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 (суддя Нечай О. В.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 (головуючий Корсак В. А., судді Євсіков О. О., Попікова О. В.)
у справі № 910/16554/21
за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Акціонерного товариства "Київський радіозавод"
про стягнення заборгованості
і за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Київський радіозавод"
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про зобов`язання вчинити певні дії,
(у судовому засіданні взяв участь представник позивача - Герасименко І. В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач, ПрАТ "АК "Київводоканал") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київський радіозавод" (далі - відповідач, АТ "Київський радіозавод") про стягнення 205 798,45 грн заборгованості, 46,07 грн пені, 20 579,85 грн штрафу, 25 826,80 грн, інфляційних втрат та 13 102,61 грн 3 % річних.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором від 24.05.2021 № 10542/5-02 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі
3. Правовою підставою позову визначено статті 526, 527, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 41, 42 Водного кодексу України (далі - ВК України), частину другу статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", пункт 37 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.
4. АТ "Київський радіозавод" також звернулося з зустрічним позовом до ПрАТ "АК "Київводоканал" про зобов`язання вчинити певні дії, зокрема провести перерахунок вартості послуг з 01.02.2019 по 31.07.2021 та скласти акт звірки розрахунків згідно з тарифами, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг для АТ "Київський радіозавод" як ліцензіата з централізованого водопостачання та водовідведення.
5. Зустрічний позов мотивовано тим, що позивач за зустрічним позовом є ліцензіатом з централізованого водопостачання та водовідведення, натомість ПрАТ "АК "Київводоканал" було надано розрахункові документи до АТ "Київський радіозавод" на послуги з приймання стічних вод у систему каналізації міста Києва за завищеними тарифами, у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд зобов`язати ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" вчинити певні дії на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 670, від 01.06.2011 № 869, від 05.07.2019 № 690, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.01.2019 № 58 та статей 20, 24, 27, 162, 172, 176, 232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст судових рішень
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Київський радіозавод" на користь ПрАТ "АТ "Київводоканал" 1,45 грн 3 % річних та 0,02 грн судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
7. Обґрунтовуючи рішення і постанову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки, АТ "Київський радіозавод" протягом усього спірного періоду було споживачем, який є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, тому до нього слід застосовувати тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення як для споживача, який є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
8. Відтак, здійснивши перерахунок заявленої позивачем за зустрічним позовом суми боргу, суди попередніх інстанцій встановили відсутність у відповідача за первісним позовом заборгованості за спірний період з урахуванням здійсненої переплати в 128 140,34 грн. Наведене стало підставою для відмови судами у стягненні як основного боргу, так і заявлених сум неустойки і інфляційних втрат. Водночас, встановивши обставини оплати відповідачем за зустрічним позовом 06.03.2019 послуг з водовідведення за лютий 2019 року, граничний строк з оплати яких сплив 04.03.2019, суд першої інстанції здійснивши власний перерахунок суми 3 % річних від простроченої суми, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 3 % у розмірі 1,45 грн.
9. Мотивуючи відмову у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про зобов`язання провести перерахунок нарахованих зобов`язань має передувати вимозі про стягнення грошових коштів, а отже такий спосіб захисту цивільних прав як зобов`язання провести перерахунок вартості послуг з 0102.2019 по 31.07.2021 та скласти акт звірки розрахунків, є неефективним способом захисту прав та інтересів за умови наявності ініційованого контрагентом провадження щодо стягнення спірних сум.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. ПрАТ "АТ "Київводоканал" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову у справі в частині відмови в задоволенні первісного позову та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
11. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини третьої статті 32 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", а також пунктів 1.4, 1.9, 2.1, 2.4, 4.1, 5.3, 5.4 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302 (далі - Порядок формування тарифів), щодо можливості у виробника застосування до споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, відповідного тарифу після повідомлення споживачем про приналежність його до вказаної категорії і, відповідно, врахування його при формуванні такого тарифу та затвердження в установленому порядку НКРЕКП.
12. На переконання скаржника, застосування до відповідача за первісним позовом заниженого тарифу без врахування його як суб`єкта господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення призводить до непокриття експлуатаційних витрат у відповідний період, що суперечить вимогам Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".
13. Також, обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначає про недослідження судами листа Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.08.2019 № 050/21-4858, з якого вбачається встановлення виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) тарифу для АТ "Київський радіозавод" на водопостачання та водовідведення, який враховує в собі застосований ПрАТ "АК "Київводоканал" спірний тариф до АТ "Київський радіозавод" як для споживача, що не є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
Позиція інших учасників справи
14. АТ "Київський радіозавод" подало відзив на касаційну скаргу ПрАТ "АК "Київводоканал", в якому не погоджується з її доводами, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відповідач за первісним позовом зазначає, зокрема, про помилкове посилання скаржника на Порядок формування тарифів, оскільки зазначеним Порядком затверджено саме правило формування тарифів, а не правило їх застосування / використання при здійсненні розрахунків.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. 24.05.2012 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Київський радіозавод" (абонент) укладено договір №1 0542/5-02 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір).
16. В подальшому найменування сторін були змінені на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Акціонерне товариство "Київський радіозавод" відповідно.
17. За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у системі каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (далі - умови), а абонент зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за № 1879, зареєстрованими в Головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за № 44/903 (далі - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
18. Відповідно до пункту 1.3 договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником і є невід`ємною часиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладення договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.
19. За змістом підпунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.4 договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. Зняття показань засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та / або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до правил користування.
20. Абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника (підпункт 2.1.5 договору).
21. Відповідно до підпункту 2.1.6 договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним із моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими абонентом.
22. У пункті 2.2 договору визначено порядок розрахунків.
23. Так, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги - доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів (підпункт 2.2.1 договору).
24. У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівкові формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (підункт 2.2.2 договору).
25. У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг (підпункт 2.2.3 договору).
26. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (підпункт 2.2.4 договору).
27. Згідно з пунктом 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.
28. Відповідно до пункту 4.6 договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов`язку оплатити рахунок постачальника.
29. Судами також встановлено, що 24.05.2012 сторонами укладено додаткову угоду до договору на водовідведення додаткового об`єму стічних вод, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів.
30. Згідно з пунктом 1 цієї додаткової угоди сторони домовилися доповнити договір додатковими умовами щодо водовідведення додаткового об`єму стічних вод від абонента, які потрапляють у комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів, а саме постачальник надає абоненту послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта абонента за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, 9, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів в періоди дощів та сніготанення, в порядку, передбаченому Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190; ДСТУ 3013-95 Гідросфера "Правила контролю за відведенням дощових і снігових вод з території міст і промислових підприємств", затвердженим наказом Держстандарту України від 23.02.1995 № 58, та даними гідрометеослужби і паспорту водного господарства абонента.
31. Вартість послуг розраховується постачальником щомісячно (в інших випадках на квартал або рік) в залежності від об`ємів відведених стічних вод та на підставі тарифів на послуги з водовідведення встановлених уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України, і величини рівня атмосферних опадів за даними Гідрометцентру України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
32. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
33. Судові рішення у справі оскаржуються ПрАТ "АК "Київводоканал" в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України. З огляду на що, рішення і постанова у справі в частині вимог зустрічного позову не переглядаються.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
34. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
35. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.