1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 911/4610/15 (911/1751/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Батовської Т.В.; Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" - Макаренка С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2022 (в частині відмови у стягненні пені в розмірі 1 952 310,32 грн)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022

у справі № 911/4610/15 (911/1751/21)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Міністерства енергетики України; 2) розпорядника майна Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" арбітражного керуючого Сольського Володимира Степановича

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/4610/15 про банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (далі - Підприємство, боржник) на стадії судової процедури розпорядження майном боржника.

У червні 2021 року Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Товариство, позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Підприємства (далі також відповідач) про стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) у розмірі 89 620 564,34 грн (з них: 71 479 861,74 грн - основний борг, 2 488 379,59 грн - 3% річних, 7 084 178,92 грн - інфляційні втрати, 3 923 501,27 грн - пеня, 4 644 642,82 грн - штраф) та 794 500,00 грн судового збору.

Позов з посиланням на приписи статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов відповідного договору в частині оплати за послуги з передачі електричної енергії за період з грудня 2019 року по червень 2021 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.05.2022 у справі №911/4610/15 (911/1751/21) позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 71 479 861,74 грн основної заборгованості; 2 488 379,59 грн 3% річних; 7 084 178,92 грн інфляційних втрат; 1 952 310,32 грн пені; 4 644 642,82 грн 7% штрафу; 794 500,00 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог в частині стягнення основного боргу. У частині відповідальності за прострочення грошового зобов`язання суд встановив правильність та обґрунтованість розрахунків інфляційних втрат та 3%, натомість помилковість розрахунку пені через невірне застосування формули. Здійснивши власний перерахунок, суд з`ясував, що обґрунтований розмір пені становить 3 904 620,63 грн. Втім, розглянувши клопотання боржника (відповідача) та розпорядника майна про зменшення розміру пені, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення та зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 50%, що мало наслідком часткову відмову у задоволенні вимог про стягнення 3 923 501,27 грн пені.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені в розмірі 1 952 310,32 грн, Товариство оскаржило його апеляційному порядку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2022 у справі № 911/4610/15 (911/1751/21) в оскаржуваній частині залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції у своїй постанові погодився з позицією місцевого господарського суду щодо розрахунку розміру пені, а також про наявність підстав для задоволення відповідного клопотання та зменшення суми пені, ураховуючи що таке право (на зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема пені, за час прострочення грошового зобов`язання), з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності перебуває у межах дискреції суду.

Судами враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, від 29.09.2021 у справі № 918/867/19, від 21.09.2021 у справі № 906/682/20, від 19.10.2021 у справі № 920/238/20, від 19.01.2022 у справі № 924/462/21, а також правову позицію Конституційного Суду України, відображену у рішення від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Товариство (далі також скаржник) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2022 в частині відмови у стягненні пені та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №911/4610/15 (911/1751/21) скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті за надані послуги у розмірі 1 952 310,32грн.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми статей 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених (висновків) у постановах від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18

Товариство стверджує про необґрунтоване врахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у вищезазначених постановах у справах №№ 918/867/19, 906/682/21, 920/238/20, 924/462/21, оскільки у вказаних справах суди вирішували питання щодо зменшення неустойки з огляду на інші обставини, зокрема коли основний борг або в більшій частині сплачено, або відсутній. Натомість, у цій справі договірні зобов`язання з оплати послуг відповідачем добровільно жодного разу не виконувались.

На переконання скаржника, судами допущено порушення норм статей 74, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що, серед іншого, полягає у неповноті оцінки доказів та встановленні обставин справи, зокрема:

- суди не врахували тривалості порушення з боку відповідача, ступеня виконання зобов`язання та відсутності доводів відповідача про вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання своїх зобов`язань хоча б частково;

- суди залишили поза увагою, що: (1) надмірність у розмірі пені не вбачається, ураховуючи співвідношення розміру порушеного відповідачем зобов`язання (71479 861,74 грн - суми основного боргу) та суми нарахованої позивачем пені (З 904 501,27 грн - 5,5 % від суми боргу); (2) і спірні правовідносини, і заборгованість виникли після подій, якими обґрунтовано наявність виняткових обставин, якими суди обґрунтували зменшення пені;

- порушуючи принцип рівності сторін, судами надано перевагу лише особливому правовому режиму відповідача, натомість не надано оцінку правовому статусу позивача, на якого покладено низку обов`язків, зокрема забезпечення функціонування об`єднаної енергетичної системи України;

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Касаційне провадження

12.01.2023 до касаційного суду надійшла касаційна скарга Товариства.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/4610/15 (911/1751/21) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2022 в частині відмови у стягненні пені та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №911/4610/15 (911/1751/21); призначено її до розгляду на 15.02.2023 о 11:45 год.

07.02.2023 на адресу касаційного суду від Товариства надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2023, серед іншого, задоволено вказану заяву Товариства про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Судове засідання 15.02.2023 відбулось за участю представників позивача - Товариства (у режимі відеоконференції) та відповідача -Підприємства (в залі суду), які надали пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, а клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи не подано, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників справи.

Установлені судами обставини справи

04.06.2019 між Товариством (оператор системи передачі (ОСП)) та Підприємством (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0537-02041, із урахуванням додаткової угоди від 29.07.2019 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги з передачі електричної енергії у період з липня 2019 року по червень 2021 року на загальну суму 92 547 645,83 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі електричної енергії та складеними до них актами коригування.

За невиконання відповідачем умов Договору в частині оплати за надані позивачем послуги за відповідні періоди, чинними рішеннями суду від 04.02.2020 у справі № 911/4610/15 та від 15.02.2021 у справі № 911/4610/15 (910/8591/20) з Підприємства на користь Товариства стягнуто заборгованість у розмірі 1 506 877,66 грн та 19 560 906,43 грн відповідно.

Підприємством сплачено заборгованість у розмірі 1 521 396,16 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, що містяться у справі.

Ураховуючи зазначене, залишок заборгованості за надані Товариством послуги, що підлягає стягненню у цьому спорі (задля уникнення повторного стягнення), становить 71 479 861,74 грн (92 547 645,83 - (1 506 877,66 + 19 560 906,43)).

У питанні визначення відповідальності за порушення договірних умов суди встановили, що у пункті 6.7 Договору сторони, зокрема, погодили, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нараховувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суди встановили невірне застосування формули, за якою здійснюється нарахування цієї штрафної санкції, а саме, замість: "Сума пені = С х 2 х ОС НБУ : 100 х Д : 365/366, де С - сума заборгованості, ОС НБУ - облікова ставка НБУ за період прострочення, Д - кількість днів прострочення", застосовано: "Сума пені = С х 2 х ОС НБУ х Д : 365/366".

За перерахунком судів загальний розмір пені становить 3 904 620,63 грн.

Водночас суди з`ясували, що у матеріалах справи наявні клопотання відповідача та розпорядника майна про зменшення розміру пені, обґрунтовані наявністю відповідних обставин, які мають істотне значення щодо можливості належного виконання договірних зобов`язань боржником.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості за договором, що складається з основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат, пені, та штрафу.


................
Перейти до повного тексту