ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 560/4529/22
адміністративне провадження № К/990/23176/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року (головуючий суддя - Михайлов О.О.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року (головуючий суддя - Ватаманюк Р.В., судді: Капустинський М.М., Сапальова Т.В.)
у справі №560/4529/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області
про визнання акту протиправним та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13 травня 2019 року о 09:00 год в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області від 16 грудня 2019 року (форми Н-5*), та Акт про нещасний випадок невиробничого характеру №1 від 16 грудня 2019 року (форма НТ*) щодо майора поліції, слідчого відділення Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області в Хмельницькій області ОСОБА_1, та складений на підставі цього Акт про нещасний випадок невиробничого характеру №1 від 16 грудня 2019 року (форма НТ*);
- зобов`язати скласти акт розслідування нещасного випадку, що стався 13 травня 2019 року о 09:00 год в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області від 16 грудня 2019 року (форми Н-5*) щодо майора поліції, слідчого відділення Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 за формою Н-5* з зазначенням, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", а саме під час виконання трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні, під час перебування на робочому місці, на території підрозділу, з моменту прибуття в підрозділ до його відбуття, відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, протягом робочого часу і нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків, зобов`язавши також скласти акт за формою Н-1* і взяти на облік нещасний випадок (у тому числі поранення), який стався з працівником, слідчим слідчого відділення Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції ОСОБА_1 13 травня 2019 року о 09:00 в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області в м. Городок, вул. Червоний Майдан, 3б в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.
2. Також позивач просив поновити строк звернення до суду та обрахувати його з 02 лютого 2022 року, тобто з моменту отримання Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 16 грудня 2019 року (форми Н-5*) та Акту про нещасний випадок невиробничого характеру №1 від 16 грудня 2019 року (форма НТ*).
3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду; продовжено строк залишення позовної заяви без руху на 5 днів.
5. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року, позовну заяву повернуто позивачеві.
6. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про продовження розгляду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції зауважував що до даних правовідносин не застосовується шестимісячний строк звернення до суду, а застосовується спеціальний місячний строк, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
9. Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду. Нещасний випадок з позивачем стався 13 травня 2019 року, проте жодних доказів звернення до відповідача стосовно отримання інформації про розслідування нещасного випадку до суду не надано.
10. Крім того навіть з 02 лютого 2022 року позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, оскільки з позовом він звернувся 29 березня 2022 року.
11. Посилався на правову позицію Верховного Суду у справі № 344/9166/17, відповідно до якої незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом (постанова Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №540/2097/18).
12. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що законодавством визначено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатися, перебіг строку обчислюється саме з моменту коли особа повинна була дізнатися про відповідне порушення прав. Доводи позивача, викладені в заяві, не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до суду.
13. Суд апеляційної інстанції також зауважував що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатися.
14. Обґрунтування позивача в апеляційній скарзі про те, що в даному випадку оскаржувані акти є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері соціального захисту, визнано судом помилковим, оскільки спір виник щодо проходження публічної служби на який, відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України, розповсюджується місячний строк звернення до суду.
15. Оскільки протягом майже двох років позивачем не ставилося питання щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, то подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із його оскарженням матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Позивач у касаційній скарзі звертав увагу на те, що Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 16 грудня 2019 року (форми Н-5*) та Акт про нещасний випадок невиробничого характеру №1 від 16 грудня 2019 року (форма НТ*) отримав разом з направленням для проходження медичного огляду для проведення лікарської експертизи щодо придатності до служби в Національній поліції України 02 лютого 2022 року і раніше оскаржувані акти в порушення вимог пункту 3.15 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України відповідач йому не вручав разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5. Вважає, що шестимісячний строк звернення до суду підлягає поновленню та обчисленню з 02 лютого 2022 року.
17. Відповідач порушив вимоги Порядку щодо вручення актів, натомість всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України суд покладає на позивача у правовідносинах з суб`єктом владних повноважень обов`язок з`ясувати виконання ним своїх функцій, а саме з`ясувати та надати докази отримання спірних актів саме 02 лютого 2022 року.
18. Крім того вказував на те, що шестимісячний строк, визначений статтею 122 КАС України, не підлягає застосуванню до спорів, які виникли у сфері соціального захисту згідно правового висновку Верховного Суду у справі № 815/460/18. Також у цій справі Верховний Суд звертав увагу на те, що протиправна бездіяльність, яка сталась з вини держави в особі її компетентних органів може бути віднесене до триваючих правопорушень, оскільки суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну бездіяльність (триваюча протиправна діяльність), чим порушує право особи на соціальний захист. Подібний правовий висновок щодо застосування статей 122 та 123 КАС України викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18.
19. Вважає що оскаржувані акти у спірних правовідносинах є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері соціального захисту з огляду на положення статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення втрати працездатності поліцейського, що є гарантованою соціальною виплатою.
20. Рішення щодо проходження служби, які можуть бути оскаржені згідно частини п`ятої статті 122 КАС України, визначені Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, а оскаржувані акти не відносяться до таких рішень і є актами у сфері соціального захисту.
21. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.
22. Обґрунтування позивача про те, що оскаржувані акти є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері соціального захисту вважає помилковим, оскільки спір між сторонами виник щодо проходження публічної служби, на який відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України розповсюджується місячний строк звернення до суду.
23. Також звертав увагу на те, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
24. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду, чітко диференціювали поняття дізнався та повинен був дізнатися.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
26. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
27. Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
28. Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (стаття 5 цього Кодексу).
29. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
30. За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.