ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 640/18280/21
адміністративне провадження № К/990/20389/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губська О.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року (головуючий суддя - Клименчук Н.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року (головуючий суддя - Єгорова Н.М., судді: Федотов І.В., Чаку Є.В.)
у справі №640/18280/21
за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2021 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_1" №1588/5 від 30 квітня 2021 року;
- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, свідоцтво про право заняття нотаріальною діяльністю №8130, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність підстав на призначення спірної камеральної перевірки діяльності позивача, внаслідок чого наказ, складений за результатами такої перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 12 квітня 2021 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №1104/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1" на підставі звернень ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" від 03 березня 2021 року, ОСОБА_2 від 02 березня 2021 року щодо реєстраційних дій від 11 грудня 2020 року №1000701070024037896 та від 17 грудня 2020 року №1000701070029037896.
7. За результатами проведення камеральної перевірки складено акт від 29 квітня 2021 року, яким встановлено порушення законодавства у сфері державної реєстрації приватним нотаріусом ОСОБА_1, а саме - проведено реєстраційні дії від 11 грудня 2020 року №1000701070024037896 та від 17 грудня 2020 року №1000701070029037896 за наявності підстави для зупинення розгляду документів та підстави для відмови у державній реєстрації.
8. 30 квітня 2021 року наказом Міністерства юстиції України "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округо - ОСОБА_1" №1588/5 тимчасово блоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округо - ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 3 місяці.
9. Вважаючи протиправним наказ Міністерства юстиції України від 30 квітня 2021 року №1588/5, позивач звернулась до суду із позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про законність рішення Міністерства юстиції України щодо тимчасового блокування доступу приватного нотаріуса ОСОБА_1, оскільки під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
11. Суд першої інстанції вказав, що тимчасове блокування доступу приватного нотаріуса до Єдиного державного реєстру строком на 3 місяці відповідає характеру вчиненого порушення, а визначений строк є достатнім для запобігання та недопущення нових порушень у сфері державної реєстрації.
12. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зауважував, що у даному випадку у суб`єкта владних повноважень наявне законодавчо закріплене право адміністративного розсуду щодо встановлення строку блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав з урахуванням вчиненого порушення, його систематичності, сукупності з іншими порушеннями, співрозмірності порушення із можливими негативними наслідками.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі представник позивача зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосували положення пункту 14 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №990 від 21 грудня 2016 року, який корелює із положенням частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в частині обов`язкової вмотивованості та обґрунтованості рішень про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності. На думку скаржника, вказану норму права було застосовано без урахування правового висновку, викладеного у наступних постановах Верховного Суду: від 15 серпня 2019 року у справі № 826/12480/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 440/1246/19, від 10 липня 2019 року у справі № 820/2849/17, від 30 квітня 2020 року у справі № 820/5458/17, від 08 серпня 2019 року у справі №813/2632/18, від 30 червня 2020 року у справі №820/2443/18, від 21 листопада 2019 року у справі №826/9263/17, від 11 вересня 2020 року у справі №824/902/19-а; від 30 вересня 2020 року у справі №420/4255/19, від 10 січня 2020 року у справі №640/1905/19, від 24 вересня 2020 року у справі №420/6709/18, від 14 січня 2021 року у справі №804/8452/17.
14. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 зазначив, що Міністерство юстиції України, приймаючи оскаржуваний наказ, порушило частину другу статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", враховуючи не наведення у наказі від 30 квітня 2021 року №1588/5 підстав його прийняття та мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу на позивача. Зі змісту спірного наказу вбачається відсутність інформації про те, що відповідач здійснив дослідження чи перевірку фактів, викладених у акті від 29 квітня 2021 року за результатами проведення камеральної перевірки позивача, не зазначено норми, які порушено позивачем. Також оскаржуваний наказ не містить відомостей про негативні наслідки порушень, що були встановлені під час перевірки.
15. Окрім того, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а саме: не враховано та не проаналізовано мотивів та підстав призначення камеральної перевірки позивача, внаслідок чого допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Також суди попередніх інстанцій не здійснили належного дослідження всіх доказів у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
16. Міністерством юстиції України подано відзив, в якому зазначено про необґрунтованість посилання позивача як на підставу касаційного оскарження на висновки Верховного Суду. Скаржником не вказано, який саме висновок суду попередніх інстанцій суперечить позиції Верховного Суду у наведених у касаційній скарзі справах. У відзиві відповідач вказав, що приватний нотаріус вчинив реєстраційну дію від 11 грудня 2020 року №1000701070024037896 за наявності підстав для зупинення державної реєстрації, а реєстраційну дію від 17 грудня 2020 року №1000701070029037896 проведено за наявності підстав для відмови у державній реєстрації.
17. Також у відзиві зазначено, що всупереч помилковим доводам представника позивача, в оскаржуваному наказі зазначено мотиви, за яких державному реєстратору тимчасово заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру, та за які конкретно визначені порушення застосовано саме цей вид стягнення. Санкція, яку, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" має право застосовувати Міністерство юстиції України є елементом правової норми, що встановлює невигідні наслідки для суб`єктів здійснення реєстраційних дій у разі порушення правил, визначених диспозицією.
18. У відзиві відповідачем наголошено, із посиланням на практику Верховного Суду, сформовану у постановах від 25 січня 2019 року у справі №820/5866/17 та від 29 квітня 2020 року у справі №826/15358/17, що саме санкція Міністерства юстиції України є одним із засобів спонукання державного реєстратора до додержання норм права. Так, право вибору стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - Міністерству юстиції України, йому ж надано повноваження самостійно визначати вид санкції. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень.
19. Представник ОСОБА_1 подав письмові пояснення на відзив Міністерства юстиції України, в яких вказав, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, вказані у касаційній скарзі, в частині обов`язкової вмотивованості та обґрунтованості рішень про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності, є актуальними та релевантними і на сьогодні. При цьому, у поясненнях наголошено про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях правовим позиціям Верховного Суду.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
21. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
22. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
23. Пунктом 1 частини другої статті 353 України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
24. У касаційній скарзі вказано, що суди попередніх інстанцій не здійснили належного дослідження усіх доказів у справі, а саме: положень статуту ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" та оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України.
25. Спір у справі, що розглядається виник стосовно правомірності винесення Міністерством юстиції України наказу про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 місяці.
26. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
27. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV).
28. Згідно із пунктом 18 частини першої статті 1 Закону № 755-IV камеральна перевірка - це перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Єдиного державного реєстру.
29. Частиною першою статті 34-1 Закону №755-IV передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації, а також з метою виявлення фактів неподання або несвоєчасного подання державному реєстратору передбаченої цим Законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або його відсутність.
30. Процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації, визначає Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990 (далі - Порядок №990).
31. Пунктом 9 Порядку №990 визначено, що камеральна перевірка за результатами здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерством юстиції України була проведена камеральна перевірка діяльності позивача на підставі звернень ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" від 03 березня 2021 року, ОСОБА_2 від 02 березня 2021 року щодо реєстраційних дій, вчинених позивачем як державним реєстратором 11 грудня 2020 року №1000701070024037896, 17 грудня 2020 року №1000701070029037896 та на підставі наказу від 12 квітня 2021 року №1104/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1".
33. Враховуючи наявність звернень від фізичних та юридичних осіб про допущення державним реєстратором порушень вимог Закону №755-IV при здійсненні реєстраційних дій №1000701070024037896, №1000701070029037896 та вищенаведені приписи законодавства, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо безпідставності проведення перевірки діяльності позивача як державного реєстратора.