ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 640/7189/22
адміністративне провадження № К/990/27844/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 (головуючий суддя - В.П. Мельничук, судді - І.О. Лічевецький, О.М. Оксененко)
у справі № 640/7189/22
за позовом ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просила:
- визнати неправомірними дії та бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Коломієць І.М. щодо: подання органу досудового слідства повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 01.02.2022 без зазначення об`єкта, суб`єкта, об`єктивної і суб`єктивної сторони правопорушення, зокрема, наявності умислу на невиконання рішення суду та відомостей про суспільну небезпеку вчиненого, тобто заподіяння істотної шкоди стягувачу, суспільству або державі; незастосування до боржника заходів примусового виконання рішення суду по даній справі;
- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Коломієць І.М. невідкладно забезпечити надання органу досудового слідства (Шевченківському УП ГУНП України у м. Києві) відомостей, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, вказаного ним у повідомлені про вчинення кримінального правопорушення від 01.02.2022 (умисне невиконання рішення суду), а саме щодо об`єкта, суб`єкта, об`єктивної і суб`єктивної сторони правопорушення, зокрема, наявності умислу на невиконання рішення суду та відомостей про суспільну небезпеку вчиненого, тобто заподіяння істотної шкоди стягувачу, суспільству або державі;
- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Коломієць І.М. невідкладно визначити та повідомити позивачу, які саме заходи примусового виконання рішення суду по справі № 640/1441/20 будуть ним вжиті та коли.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2022 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
3. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Серед іншого, в тексті апеляційної скарги позивачем наведено доводи щодо незгоди з ухваленням судом першої інстанції протокольної ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача про зміну предмета позову, відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів та виклик свідка.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження протокольної ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2022 про відмову в задоволенні заяви про зміну предмета позову та протокольної ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів та виклику в якості свідка державного виконавця у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.
5. При постановленні ухвали, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем подану апеляційну скаргу на судові рішення, оскарження яких нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати для продовження розгляду.
7. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що віднесення судом апеляційної інстанції ухвал суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зміну предмета позову та про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів та виклику свідка до рішення суду, що не підлягають апеляційному оскарженню, є помилковим і суперечить нормам Кодексу адміністративного судочинства України. Наголошує, що вказані ухвали позивач не оскаржувала окремо від рішення суду першої інстанції, а включила заперечення щодо цих ухвал до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, що відповідає приписам частини третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позиція інших учасників справи
8. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
10. Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Нормативне врегулювання
11. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
12. Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення у справі "Воловік проти України", заява № 15123/03, від 06.12.2007).