Постанова
іменем України
21 лютого 2023року
м. Київ
справа № 676/6434/21
провадження № 51-2172км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
особи, щодо якої закрито
кримінальне провадження ОСОБА_7,
розглянув касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2022 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021240000000035, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1,такої, що судимості не мала,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 362, частиною 3 статті 365-2 Кримінального кодексу України (далі - КК)
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16 лютого 2022 року закрито кримінальне провадження №12021240000000035 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 362, частиною 3 статті 365-2 КК, на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
Постановлено скасувати застосовані під час досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 01 липня 2021 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2022 року залишено без зміни ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор вважає безпідставним закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК через те, що обвинувальний акт був складений 26 жовтня 2021 року, а до суду надійшов 29 жовтня 2021 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що законодавцем чітко поєднано момент завершення досудового розслідування із повідомленням сторін про надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Зокрема, прокурор вказує на те, що 30 червня 2021 року було повідомлено про підозру; 26 серпня 2021 року було продовжено строк досудового розслідування до 30 вересня 2021 року; 14 вересня 2021 року прокурором надано доручення про відкриття матеріалів досудового розслідування.
Прокурор вважає, що саме 14 вересня 2021 рок потрібно вважати часом відкриття матеріалів кримінального провадження.
Крім того, прокурор вказує, що на підтвердження дотримання строків досудового розслідування та забезпечення стороні захисту відкриття матеріалів кримінального провадження до 18 жовтня 2021 року прокурор заявляв клопотання про виклик свідків, яке, на його переконання, необґрунтовано було відхилено.
Також прокурор вважає, що клопотання головуючим в суді першої інстанції відхилені без винесення ухвали (протокольно) та без зрозумілого обґрунтування, у зв`язку з чим прокурором заявлено відвід судді у кримінальному провадженні.
В запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_8 заперечує проти задоволення касаційної скарги прокурора, вважає судові рішення законними, обґрунтованими та належним чином вмотивованими.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, думку захисника та особи, щодо якої закрито кримінальне провадження, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі статтею 113 КПКпроцесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу(частина 2 статті 113 КПК).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець на протязі останніх декількох років вніс низку важливих змін до чинного КПКстосовно строків досудового розслідування, починаючи з впровадження механізму судового контролю за строками розслідування і закінчуючи введенням процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею чітких вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.
Законом України N 2147-VIII від 03 жовтня 2017 рокучастину першу статті 284 КПК було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Вказана норма була введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так у справі "Іванов проти України" зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободв кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі. (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах "Карт проти Туреччини" (пункт 68), "Вемхофф проти Німеччини" (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі "Іванов проти України" вказав, що період, який має прийматися до уваги, повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
В інтерпретації ж чинного КПКцей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 219 КПКстрок досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК).