ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 205/4001/20
провадження № 51-294км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України(далі - МТСБУ) - адвоката ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада
2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040030000976, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Згідно з вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від
22 грудня 2020 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь: ОСОБА_9 у рахунок відшкодування моральної шкоди 284 729,36 грн і 8 100 грн витрат на професійну правничу
допомогу та ОСОБА_10 у рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 грн
і 202 997,38 грн - матеріальної шкоди.
Стягнуто з МТСБУ на користь: ОСОБА_9 у рахунок відшкодування моральної шкоди 295,64 грн і 5912,77 грн - матеріальної шкоди та ОСОБА_10 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 127 400 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмовлено.
Вирішено питання судових витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 24 листопада 2021 року вирок суду першої інстанції залишив без змін.
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_9 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження за таких обставин.
13 травня 2020 року близько 08:39 ОСОБА_8, керуючи технічно справним автомобілем "BMW 535I", без реєстраційних номерів, VIN- НОМЕР_1, рухаючись по пр. Свободи з боку вул. Кобзарської в напрямку вул. Г. Барвінок в
м. Дніпропетровську, усупереч вимогам п. 16.6 Правил дорожнього руху, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора не дав дорогу автомобілю "VOLKSWAGEN JETTA", д.р.н. НОМЕР_2, який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення з цим автомобілем.
У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "VOLKSWAGEN JETTA", НОМЕР_2 ОСОБА_9 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача МТСБУ - адвокат ОСОБА_7 вказує на незаконність судових рішень, посилаючись на те, що суди порушили норми процесуального права та неправильно застосували положення матеріального права. У зв`язку з цим просить скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову до МТСБУ і призначити новий розгляд цивільних позовів в суді першої інстанції.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій не врахували норм спеціального законодавства, а саме Закону України від 1 липня 2004 року
№ 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) та висновків, викладених у постановах Верховного Суду з аналогічних питань, що, на думку представника, призвело до порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 та п. 7 ч. 1 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
На переконання представника відповідача, суди неправильно застосували
ст. 26-1 Закону 1961-IV і надалі це призвело до невірного застосування норм матеріального права. Вважає, що згідно із указаним законом потерпілі у цьому провадженні мали б право на отримання відшкодування з МТСБУ тільки у разі наявності підстав, передбачених підпунктами "г" і "ґ" п. 41.1 та підпунктом "в"
п. 41.2 ст. 41 Закону № 1961-IV. Стверджує, що МТСБУ не відшкодовує моральну шкоду у разі звернення потерпілої особи відповідно до вимог підпункту "а" п. 41.1 ст. 41 цього Закону. Також, зауважує, що суди належним чином не дослідили докази, які б підтверджували витрати на лікування потерпілої ОСОБА_9 .
Крім того, представник відповідача зазначає, що суди, вирішуючи цивільний позов ОСОБА_10, залишили поза увагою ст. 30 Закону 1961-IV. Обґрунтовуючи свої доводи вказує, що відповідно до вимог цієї статті МТСБУ відшкодовує різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди і витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, а не вартість матеріальних збитків (повну вартість транспортного засобу).
Вважає, що оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам ст. 370 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні представник МТСБУ - адвокат ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу, а прокурор - частково підтримав, просили скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. При цьому представник відповідача зауважив, що МТСБУ не було повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції та не вручено копії заявлених у провадженні цивільних позовів.
Мотиви Суду
Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. За приписами ч. 2 цієї норми, Суд вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями
412 - 414 цього Кодексу.
Висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, правильності кваліфікації його дій та міру призначеного покарання в касаційній скарзі не оспорено.