Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 757/39521/20-ц
провадження № 61-15064св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Надточиєвою Анною Петрівною, на постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що на офіційній сторінці Народного депутата України ОСОБА_2 /ОСОБА_2/ каналу Facebookза адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщено декілька публікацій, які порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .
Так, ІНФОРМАЦІЯ_9 року розміщено наступну інформацію: "ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4
ІНФОРМАЦІЯ_5
ІНФОРМАЦІЯ_6
ІНФОРМАЦІЯ_7".
Позивач вказує, що поширена відповідачем інформація про те, що ОСОБА_1 торгує державними посадами та заробляє на державі, а також вчиняє корупційні дії не відповідає дійсності, а отже є недостовірною інформацією про позивача, яка порушує його законні права.
Вважає, що ОСОБА_3, внаслідок поширення на своїй офіційній сторінці на каналі Facebook за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, широкому колу осіб наведеної вище недостовірної та образливої інформації, порушив особисті права на повагу до гідності та честі позивача, та на недоторканість його ділової репутації, оскільки така інформація спотворила та принизила позивача з боку громадськості та суспільства, ця оцінка не є об`єктивною, породила сумніви щодо дотримання позивачем моральних засад та правових норм при виконанні ним службових обов`язків. Висловлювання відповідача паплюжать честь, гідність та підривають ділову репутацію позивача.
Відповідач фактично вказує на вчинення ОСОБА_1 на замовлення посадової особи злочинних корупційних дій, що виражаються в проведенні співбесід та проведенні маніпуляцій з конкурсами, що не підтверджується жодними даними. При цьому заява відповідача про корупційну змову ОСОБА_4 з його братом ОСОБА_5, викладена у публікаціях таким чином, що жодного сумніву у їх правдивості у пересічного громадянина виникнути не може, незважаючи на їх неправдивість.
Висловлювання відповідача містять конкретні звинувачення позивача у вчиненні ним корупційних правопорушень, що є кримінально караними діяннями. При цьому, характер висловлювання, а саме використання мовно-стилістичних засобів у тексті публікації, жодним чином не схожий на власне оціночне судження.
Крім того, позивач вказує, що внаслідок поширення відносно нього неправдивої інформації, яка принижує його честь та гідність, а також ділову репутацію, йому було спричинено моральної шкоди.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд:
- визнати недостовірною та такою, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену на сторінці Народного депутата України ОСОБА_2 /ОСОБА_2/ каналу Facebookза адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_9 року, а саме: " ІНФОРМАЦІЯ_10";
- зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену ним інформацію відносно ОСОБА_1 шляхом розміщення на своїй сторінці у Facebook тексту наступного змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_11";
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факт поширення інформації відповідачем, оскільки надані скріншоти Інтернет-сторінок не засвідчені відповідно до вимог законодавства, зокрема статті 95 ЦПК України, ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів" та статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а посилання ІНФОРМАЦІЯ_12 не є актуальним посиланням на сторінку відповідача у соціальній мережі Facebook, оскільки сторінка не доступна для перегляду.
До того ж, суд першої інстанції зазначив, що із наданих скріншотів не вбачається порушення особистих немайнових прав позивача (особисто), у публікації не вказано про будь-які конкретні дії позивача, а лише зазначено про певну причетність позивача до дій його брата.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів, що саме ОСОБА_2 є належним відповідачем, доказу того, що зазначена сторінка належить ОСОБА_2 .
Щодо вимог про стягнення з відповідача на відшкодування позивачу завданої моральної шкоди, що спричинена приниженням честі, гідності і ділової репутації через поширення недостовірної інформації, суд вважав, що для задоволення цієї вимоги немає підстав, оскільки ця вимога є похідною позовною вимогою в розумінні частини першої статті 188 ЦПК України.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Визнано недостовірною інформацію та такою, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 поширену на сторінці Народного депутата України ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_9 року, а саме: " ІНФОРМАЦІЯ_13".
Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати, поширену ним інформацію відносно ОСОБА_1, шляхом розміщення на своїй сторінці у Facebook тексту наступного змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_11".
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем була поширена інформація, що стосується позивача, у формі фактичних тверджень, поширена інформація не відповідає дійсності, є негативною та такою, що порушує принцип презумпції невинуватості, формує образ позивача як злочинця за відсутності будь-яких кримінальних розслідувань з боку держави, такою інформацією порушуються особисті немайнові права позивача, тому наявні підстави для задоволення позову в обраний позивачем спосіб, шляхом визнання інформації недостовірною та зобов`язання відповідача її спростувати.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованими та доведеними вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки поширеною недостовірною інформацією принижено честь і гідність позивача. Визначений позивачем розмір моральної шкоди відповідає принципам розумності і справедливості.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Надточиєвої А. П. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просив суд скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норма матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Прилуцької Н. М. посилається на відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
11 листопада 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду № 110/0/226-23 від 24 січня 2023 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку з відрядженням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Усика Г. І. до Вищої ради правосуддя, справу № 757/39521/20-ц (провадження № 61-15064св21) призначено колегії суддів у складі: судді-доповідача Коротенка Є. В., суддів: Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що на офіційній сторінці Народного депутата України ОСОБА_2 /ОСОБА_2/ каналу Facebookза адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 року була розміщена наступна інформація:
"ІНФОРМАЦІЯ_14ІНФОРМАЦІЯ_15.
ІНФОРМАЦІЯ_5
ІНФОРМАЦІЯ_6
ІНФОРМАЦІЯ_7".
Розміщення такої публікації на на своїй сторінці у соціальній мережі Facebookвідповідачем не заперечується.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У статті 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.