Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 521/20530/19
провадження № 61-1448св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" (далі - КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації") про скасування рішень державного реєстратора, відновлення записів та внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 04січня 1994 року вона набула право власності на частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Інші частки у праві власності навказаний будинок належать відповідачу ОСОБА_4 .
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до неї про припинення права власності на частку у спільному майні.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2017 року припинено право власності ОСОБА_1 на належну їй частку у спільному майні та на підставі вказаного рішення внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2018 року вказане заочне рішення було скасовано, а справа призначена до розгляду.
Проте, відповідні зміни щодо переходу права власності на частку у праві власності будинок до ОСОБА_2 були зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондарем О. М., яким було проведено три реєстраційні дії, а саме:
- перенесені дані щодо права власності позивачки на частку житлового будинку з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для подальшого припинення (підстава -рішення державного реєстратора № 40212616 від 20 березня 2018 року);
- скасовано запис про право власності позивачки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (підстава - рішення державного реєстратора № 40213168 від 20 березня 2018 року);
- зареєстровано право власності на частку у праві власності на житловий будинок за ОСОБА_2 .
У подальшому, 22 червня 2018 року державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Рубан М. О. були внесені зміни до розділу № 1014058451101, відкритого на зазначений об`єкт нерухомого майна.
Зміни були внесені до технічних характеристик об`єкту нерухомого майна щодо площі нерухомого майна, кількості житлових будинків та господарських споруд.
Підставою для внесення змін стало рішення державного реєстратора № 41744074 від 22 червня 2018 року.
Підставою прийняття указаного рішення державного реєстратора стали висновок щодо технічного стану об`єкта № 12 від 13 квітня 2018 року, виданий ФОП ОСОБА_6, та технічний паспорт від 13 квітня 2018 року, виданий ФОП ОСОБА_6 .
Право власності ОСОБА_2 на частку у праві власності на житловий будинок, набуте на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2017року, було скасовано, проте поновлення права позивачки не відбулось, оскільки внесені державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Рубан М. О. зміни щодо опису майна містять суперечності між наявними у неї документами та документами, які містяться в реєстрі прав власності.
Посилаючись на викладені обставини та уточнивши позовні вимоги, позивачка просила:
- скасувати рішення державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара О. М., індексний № 40212616 від 20 березня 2018 року про перенесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для подальшого припинення права власності;
- скасувати рішення державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара О. М., індексний № 40213168 від 20 березня 2018 року про припинення права власності ОСОБА_1 та відновити запис про право власності ОСОБА_1 на 1/4 частку у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Шевиріною А. О., державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори 04 січня 1994 року № 4-4;
- скасувати рішення державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Рубан М. О., індексний № 41744074 від 22 червня 2018 року та внести зміни до розділу № 1014058451101, щодо опису об`єкту нерухомості, а саме поновити запис про опис об`єкта: "загальна площа: 49,7 кв.м, житлова площа: 23,6 кв.м, складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку під літерою "А" та надвірних споруд під літерами "Д" - літня кухня, № 1-2 "огорожа", І-ІІ мостіння".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що що позивачкою обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту своїх прав. Суд вказав, що належним способом захисту прав та інтересів останньої у даному випадку є звернення до суду з вимогою не про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності. При цьому суд прийняв до уваги висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 20 листопада 2019 року по справі № 802/1340/18-а.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення у справі.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар О. М., індексний № 40212616 від 20 березня 2018 року про перенесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для подальшого припинення права власності.
Скасовано рішення державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар О. М., індексний № 40213168 від 20 березня 2018 року про припинення права власності ОСОБА_1 .
Скасовано рішення державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Рубан М. О., індексний № 41744074 від 22 червня 2018 року.
В задоволенні вимог ОСОБА_1 про відновлення запису про право власності ОСОБА_1 на частку у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Шевиріною А. О., державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори 04 січня 1994 року № 4-4, внесення змін до розділу № 1014058451101, та щодо опису об`єкту нерухомості, а саме - поновлення запису про опис об`єкта: "загальна площа: 49,7 кв.м, житлова площа: 23,6 кв.м, складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку під літерою "А" та надвірних споруд під літерами "Д" - літня кухня, № 1-2 "огорожа", І-ІІ мостіння", відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з 16 січня 2020року, тобто на час ухвалення оскаржуваного заочного рішення, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачав такого способу захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому суд першої інстанції помилково констатував необхідність його застосування, оскількив практичному аспекті такий спосіб захисту не зможе забезпечити і гарантувати позивачці відновлення їїпорушеного права.
При цьому суд вказав, що станом на час скасування заочного рішення суду, яким було припинено право власності ОСОБА_1 на належну їй частину вказаного будинку та визнано право власності на частину за ОСОБА_2, споруда під літ. "Д" в загальній характеристиці будинку набула іншого статусу, що безумовно вплинуло на права позивачки. Частка нерухомого майна не відокремлена, зміна характеристики і щодо літ. "Д" не лише створює перешкоди для відновленню реєстрації права власності ОСОБА_1, але і по суті змінює об`єкт права власності в цілому. Тому рішення державного реєстратора № 40212616 від 20 березня 2018 року, № 40213168 від 20 березня 2018 року, № 41744074 від 22 червня 2018 року порушують права та законні інтереси позивачки, є перешкодою для їх відновлення, у зв`язку із чим підлягають скасуванню.
Оскільки скасування оспорюваних рішень державних реєстраторів в судовому порядку є підставою для відновлення реєстрації права власності позивачки на нерухоме майно та відновлення запису щодо опису об`єкту нерухомості, тому апеляційний суд відмовив у задоволенні вимог про відновлення запису про право власності ОСОБА_1 та щодо опису об`єкту нерухомості.
Узагальнені доводи касаційної скарги
23 січня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні вимог про відновлення запису про право власності на 1/4 частку у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 04 січня 1994 року № 4-4, а також у частині внесення змін до розділу № 1014058451101 щодо опису об`єкту нерухомості, а саме - поновлення запису про опис об`єкта: "загальна площа: 49,7 кв. м, житлова площа: 23,6 кв. м, складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку під літерою "А" та надвірних споруд під літерами "Д" - літня кухня, № 1-2 "огорожа", І-ІІ мостіння" та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити вказані вимоги.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій ухвалив судове рішення в оскарженій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
02 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі 521/20530/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2350/18 (914/608/20).
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року касаційне провадження у даній справі поновлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що відповідно до договору дарування від 04 січня 1994 року, посвідченого Сьомою Одеською нотаріальною конторою, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_7 у дар частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що складалось в цілому з одного кам`яного будинку, загальною площею 23,6 кв. м. під літерою "А" та надвірних споруд під літерами "Б", "В", "С" - сараї, "Г" вбиральня, "Д" - літня кухня, 1-3 - огородження, І-II - мощення, розташованих на земельній ділянці площею 778 кв. м.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2010 року встановлено факт належності ОСОБА_1 договору дарування від 04 січня 1994 року, зареєстрованого в реєстрі за N 4-4, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Сьомої Одеської нотаріальної контори від 27 серпня 2016 року, відповідачу ОСОБА_2 належить 3/4 часток житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 . Житловий будинок складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку під літерою "А", загальною площею 49,7 кв. м., в тому числі житловою площею - 23,6 кв. м., та надвірних споруд під літерами "Д" - літня кухня, № 1-2 огорожа, І-II - мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 778 кв. м., яка знаходиться у фактичному користуванні.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2017 року у справі № 521/3483/17 за позовом ОСОБА_2 припинено право власності ОСОБА_1 на належну їй 1/4 частину вказаного будинку, визнано право власності на вказану частину за ОСОБА_2
20 березня 2018 року державним реєстратором Бондарем О. М. на підставі рішення № 40212616 перенесено інформацію щодо права власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для подальшого припинення. Скасовано запис про право власності ОСОБА_1 на підставі рішення державного реєстратора № 40213168 від 20 березня 2018 року та зареєстровано право власності на частку у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2
13 квітня 2018 року під час проведення ФОП ОСОБА_6 технічної інвентаризації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_2 складено висновок № 12 щодо технічного стану об`єкту нерухомості. Відповідно до вказаного висновку встановлено наявність технічної помилки при визначенні будівлі літ "Д" як літньої кухні, так як в технічному паспорті від 18 січня 2005 року вищезазначена будівля інвентаризована як житловий будинок літ "Д" з поверховими планами та експлуатацією приміщень. Вказано, що зазначена споруда не є самочинною, а також встановлено зміну функціонального призначення деяких кімнат в житлові та нежитлові без проведення самочинного будівництва або реконструкції. За рахунок вказаних змін об`єкт нерухомості - житловий будинок має наступний склад: житловий будинок літ. "А", житловий будинок літ. "Д", душова літ. "Е", вбиральня літ. "Ж", огорожа 1-4 загальною площею 112,1, житловою 56,6 кв. м.
13 квітня 2018 року ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.
22 червня 2018 року державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Рубан М. О. внесено запис про зміну технічних характеристик об`єкту нерухомості щодо його площі, кількості житлових будинків та господарських споруд, а саме: кількість будинків зросла до 2 житлових будинків, з`явилось 2 господарських споруди-душова, вбиральня. Загальна площа будинку збільшилася до 112,1 кв. м., житлова до 56,6 кв. м.
Підставою внесення змін слугувало рішення державного реєстратора № 41744074 від 22 червня 2018 року прийняте на підставі висновку № 12 від 13 квітня 2018 року щодо технічного стану об`єкта нерухомості.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2018 року заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2017 року щодо припинення права власності ОСОБА_1 на належну їй частину вказаного будинку, визнання права власності на вказану частину за ОСОБА_2, скасовано, справу призначено до розгляду.
Рішенням державного реєстратора Янчевою Я. Г. від 19 жовтня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису про право власності з посиланням на те, що підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_2 на частину спірного будинку стало не лише скасоване заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2017 року, а й висновок щодо технічного стану вказаного об`єкту № 12 від 13 квітня 2018 року, виданого ФОП ОСОБА_6 та технічного паспорту від 13 квітня 2018 року.
На момент розгляду цієї справи апеляційним судом та на цей час справа № 521/3483/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на належну їй 1/4 частину житлового будинку Малиновським районним судом м. Одеси не розглянута.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.