Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 209/357/22
провадження № 61-11875св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
позивач за зустрічним позовом (відповідач первісним за позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана адвокатом Бєліком Андрієм Сергійовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
У липні 2022 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі судді: Багбая Є. Д., від 18 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок загальною площею 75,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1527579412104) та земельну ділянку площею 0,0483 га, кадастровий номер 12104000000:01:001:0239 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-земельної ділянки: 120156658), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 75,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1527579412104) та право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0483 га, кадастровий номер 12104000000:01:001:0239 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-земельної ділянки: 120156658), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 75,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1527579412104) та право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0483 га, кадастровий номер 12104000000:01:001:0239 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-земельної ділянки: 120156658), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 193 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний будинок та спірна земельна ділянка були придбані під час перебування у шлюбі сторін у справі є спільним майном подружжя. ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві запропонувала поділ майна подружжя шляхом визнання за нею права власності на спірний будинок та передачі їй та дітям подружжя у користування, натомість залишивши автомобіль та побутову техніку ОСОБА_1 . Суд вважає цей варіант поділу не відповідає принципу розумності, оскільки у цьому будинку проживає ОСОБА_1, іншого місця проживання останній немає, доказів іншого суду не надано. Втрата житла на думку суду не відповідає загальній необхідності та не є співрозмірним із іншим майном подружжя, яке визначається не тільки в його вартості. Підстав для відступу від рівності часток подружжя, суд також не вбачає, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що мають істотне значення, зокрема проживання дітей з матір`ю не є підставою для збільшення частки у маній одному з подружжя. Тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2022 року у складі судді: Багбая Є. Д., заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бєліка А. С. про винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 45 000 грн.
Додаткове рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 дійсно поніс судові витрати на сплату правничої допомоги в розмірі 45 000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 26/01-22 та договором про надання правової допомоги № 05/07-22 від 05 липня 2022 року, квитанціями від 26 січня 2022 року на суму 30 000 грн та від 05 липня 2022 року на суму 15 000 грн і актом виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 26 січня 2022 року № 26/01-22 та 05 липня 2022 року № 05/07-22 від 18 серпня 2022 року на суму 45 000 грн. З урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач у зв`язку із розглядом справи, підтверджений відповідними доказами у справі, то з відповідача слід стягнути судові витрати.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 серпня 2022 року залишено без змін.
Додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, у розмірі 2 500 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірний будинок та спірна земельна ділянка, які були придбані під час перебування сторін у шлюбі, є спільним майном подружжя. Запропонований ОСОБА_2 варіант поділу не відповідає принципу розумності, оскільки в даному будинку проживає ОСОБА_1, іншого місця проживання останній немає, доказів іншого суду не надано. Втрата житла не відповідає загальній необхідності та не є співрозмірним із іншим майном подружжя, яке визначається не тільки в його вартості. Підстав для відступу від рівності часток подружжя немає, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що мають істотне значення, зокрема проживання дітей з матір`ю не є підставою для збільшення частки у майні одному з подружжя.
Апеляційний суд зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу адвокат Бєлік А. С., який діє в інтересах ОСОБА_1, надав: договір про надання правової допомоги № 26/01-22 та договір про надання правової допомоги № 05/07-22 від 05 липня 2022 року (а. с. 206, 207); квитанції до прибуткового касового ордеру від 26 січня 2022 року на суму 30 000 грн та від 05 липня 2022 року на суму 15 000 грн (а. с. 208); акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 26 січня 2022 року № 26/01-22 та 05 липня 2022 року № 05/07-22 від 18 серпня 2022 року на суму 45 000 грн (а. с. 209). Зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції. Проте зазначений позивачем за первісним позовом розмір гонорару у 45 000 грн, визначений його представником - адвокатом, зважаючи на складність справи, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, неспівмірні та недоведені. При обґрунтуванні розміру гонорару у 45 000 грн та інших витрат, які на думку позивача за первісним позовом виникли під час реалізації договору про надання правничої допомоги, позивач не надав суду конкретних розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Інформація, яка міститься в акті виконаних робіт від 18 серпня 2022 року, не може вважатись належним розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів погодилася із доводами апеляційної скарги про неспівмірність заявлених позивачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. З урахуванням складності справи, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 500 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. При визначенні суми відшкодування суд врахував критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Апеляційний суд зазначив, що Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим і співмірним буде зменшення розміру витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, до 2 500 грн. Таким чином, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем за первісним позовом на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, виходячи з фінансового стану сторін, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, у розмірі 2 500 грн. Розмір понесених витрат на таку суму відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт. Крім того, колегія суддів враховує, що представник позивача - адвокат Бєлік А. С. приймав участь в судових засіданнях суду першої інстанції, призначених на 27 травня 2022 року, 20 липня 2022 року та 18 серпня 2022 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В., заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бєліка А. С. про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем за первісним позовом на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, виходячи з фінансового стану сторін, колегія суддів зробила висновок, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Бєліка А. С. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000 грн.
Аргументи учасників справи
ОСОБА_1 28 листопада 2022 року засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником Бєліком А. С., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року, в якій просив: скасувати постанову апеляційного суду в частині скасування додаткового рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2022 року; залишити в силі додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що
суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 910/12591/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 19 травня 2021 року у справі № 206/1293/19. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (постанови Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18); від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19); від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21); від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20);
із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавець принципово по-новому визначив роль суду у позовному провадженні - як арбітра, що надає оцінку тим доказам і доводам, які наводять сторони у справі, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін, бо не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Тому саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується пов`язаність їх із розглядом справи, обґрунтованість і розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц);
суд апеляційної інстанції не взяв до уваги критерій реальності адвокатських витрат, які зумовлені реальною необхідністю; критерій розумності з огляду на великий обсяг роботи; той факт, що розмір судових витрат в більшій частині, зумовлений неправомірними діями протилежної сторони, яка протягом розгляду справи зловживала своїми процесуальними правами;
апеляційний суд не врахував, що справа стосується майнового спору і потребувала великого обсягу роботи адвоката, зокрема: з`ясування та вивчення обставин справи, подання адвокатських запитів щодо купівлі-продажу нерухомого майна, отримання доказів щодо купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки; опрацювання судової практики для обґрунтування правової позиції ОСОБА_1, підготовка позовної заяви та направлення пакету документів до суду. Дії ОСОБА_2 під час розгляду справи у суді першої інстанції призводили про реальної необхідності великого обсягу роботи адвоката, для написання процесуальних документів, вивчення позиції опонента, нової судової практики тощо;
у частині шостій статті 137 ЦПК України покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, ОСОБА_2 не довела не співмірності витрат, а посилалася лише на її незадовільний майновий стан.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року оскаржується у частині скасування додаткового рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2022 року та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, в розмірі 2 500,00 грн. В іншій частині постанова апеляційного суду від 22 листопада 2022 року не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
27 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2022 року призначено справу до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 01 грудня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19; від 28 квітня 2021 року у справі № 910/12591/18; від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; від 19 травня 2021 року у справі № 206/1293/19; від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18; від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18; від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19; від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18; від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17; від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18; від 21 липня 2022 року у справі № 2040/6743/18.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 25 серпня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бєлік А. С. звернувся із заявою про винесення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 45 000 грн.
У заяві вказано, що 26 січня 2022 року між ОСОБА_1 та Бєлік А. С. укладено договір про надання правової допомоги № 26/01-22 відповідно до умов якого було визначено гонорар адвоката в розмірі 30 000 грн, який був сплачений позивачем, що підтверджується квитанцією від 26 січня 2022 року.
У зв`язку із тим, що ОСОБА_2 було подано зустрічний позов між ОСОБА_1 та Бєліком А. Є. було укладено договір про надання правової допомоги № 05/07-22 від 05 липня 2022 року відповідно до умов якого було визначено гонорар адвоката в розмірі 15 000 грн, який був сплачений позивачем, підтверджується квитанцією від 05 липня 2022 року.
18 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та Бєліком А. Є. було складено акт виконаних робіт на суму 45 000 грн.
У акті від 18 серпня 2022 року вказано, що адвокатом виконана наступна робота у справі №209/357/22, яка була на розгляді у Дніпровському районному суді міста Дніпродзержинська, а саме: вивчення обставин справи та відпрацювання правової позиції позивача на підставі діючих правових висновків Верховного Суду; надання неодноразових консультацій клієнту; підготовка позовної заяви; вивчення зустрічної позовної заяви та доказів до неї; підготовка відзиву на зустрічну позовну заяву; вивчення відповіді на відзив; підготовка клопотання про відмову у прийнятті відповіді
на відзив ОСОБА_2 із доданими доказами у зв`язку з численним порушенням ЦПК України; підготовка заяви про ненадання згоди на дослідження листувань в порядку статті 236 ЦПК України; представлення інтересів Клієнта на п`яти судових засіданнях (22 квітня 2022 року; 27 травня 2022 року; 05 липня 2022 року; 20 липня 2022 року та 18 серпня 2022 року). Всього виконано робіт на 45000 грн. Сума виконаних робіт передбачає включення в себе витрат адвоката по веденню справи. Претензій та зауважень сторони один до одного не мають.
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).