Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 183/337/17
провадження № 61-10806св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Русинчука М. М, Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: Державне підприємство "Новомосковське лісове господарство", Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Державне підприємство "Новомосковське лісове господарство", Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання неправомірним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів, витребування земельної ділянки
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Патики Андрія Володимировича на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2020 року у складі судді Сороки О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т.П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Дніпропетровська ОДА) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірним та скасувати пункт 12 рішення Піщанської сільської ради від 12 березня 2008 року № 1-18/V "Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та видачу державного акта на право власності на земельні ділянки на території АДРЕСА_2" щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 980212, виданий 31 березня 2008 року на ім`я ОСОБА_1, на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0340, розташовану на АДРЕСА_1 ; витребувати спірну земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_2 у власність держави в особі Дніпропетровської ОДА.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що пунктом 12 рішення Піщанської сільської ради від 12 березня 2008 року № 1-18/V затверджено проєкт із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та передано ОСОБА_1 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану на території АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку. В подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 04 листопада 2008 року ОСОБА_1 відчужила зазначену земельну ділянку на користь ОСОБА_3, який, у свою чергу, за договором купівлі-продажу від 25 вересня 2009 року відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_4, а за договором купівлі-продажу від 17 листопада 2009 року ОСОБА_4 відчужив цю земельну ділянку на користь ОСОБА_2 . Спірна земельна ділянка належить до земель державної власності лісогосподарського призначення і перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Новомосковське лісове господарство" (далі - ДП "Новомосковське лісове господарство"), а її передання у власність фізичній особі відбулося з порушенням норм Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Лісового кодексу України (далі - ЛК України), Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", поза межами компетенції сільської ради, без згоди постійного землекористувача, з порушенням порядку зміни цільового призначення земельної ділянки. Оскільки Дніпропетровська ОДА як орган, уповноважений розпоряджатися землями державної власності, не надавала своєї згоди на передання земельної ділянки державного лісового фонду у власність ОСОБА_1 та не уповноважувала на це Піщанську сільську раду, то земельна ділянка вибула з володіння держави поза її волею і має бути повернена власнику. У зв`язку з цим прокурор просив позов задовольнити.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року до участі у справі як третю особу залучено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 29 липня 2020 року позов задовольнив частково. Витребував з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 0,2492 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0340, розташовану на АДРЕСА_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що спірна земельна ділянка має лісогосподарське призначення та належала до земель Новомосковського лісництва - ДП "Новомосковське лісове господарство". Тому доводи прокурора про те, що пункт 12 рішення Піщанської сільської ради від 12 березня 2008 року № 1-18/V було прийнято з порушенням вимог закону, є обґрунтованими. Однак суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання неправомірним та скасування пункту 12 цього рішення не підлягають задоволенню, оскільки власник з дотриманням статей 387 і 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У зв`язку з тим, що рішення Піщанської сільської ради від 12 березня 2008 року № 1-18/V не створює правових наслідків для набувача права власності на земельну ділянку, то визнання недійсним державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого незаконного володіння. Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка вибула з володіння держави поза її волею, то є правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки від добросовісного набувача. Для застосування позовної давності суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до сторони позовною вимогою і залежно від установленого зробити висновок про те, чи спливла позовна давність щодо відповідних вимог. В цій справі прокурор заявив три позовні вимоги: про визнання неправомірним та скасування пункту 12 оскаржуваного рішення; про визнання недійсним державного акта, виданого ОСОБА_1 ; про витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 . Таким чином, перша вимога заявлена до Піщанської сільської ради, яка прийняла оскаржене рішення, а дві інші вимоги - до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Піщанська сільська рада просила застосувати позовну давність до всіх позовних вимог, однак інші відповідачі жодного разу не з`явилися в судові засідання та не заявили про сплив позовної давності щодо пред`явлених до них вимог. Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до Піщанської сільської ради, тому немає підстав вирішувати питання щодо застосування наслідків спливу позовної давності до вимог, заявлених до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Дніпровський апеляційний суд постановою від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Патики А. В. задовольнив. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Верховий Суд постановою від 26 січня 2022 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнив частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року в частині вирішення позовних вимог про визнання неправомірним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним державного акта скасував, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2020 року в частині вирішення вказаних позовних вимог залишив в силі. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року в частині вирішення позовних вимог про витребування земельної ділянки скасував, справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 04 жовтня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Патики А. В. задовольнив частково. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2020 року в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації земельної ділянки скасував. Витребував з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 0,2492 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0340, розташовану на АДРЕСА_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що земельна ділянка, яка була передана у приватну власність ОСОБА_6, має статус земельної ділянки лісогосподарського призначення та належить до земель ДП "Новомосковське лісове господарство" (квартал 75, виділ 2), земельна ділянка відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2004 та 2014 років знаходиться у 75 кварталі ДП "Новомосковське лісове господарство", належить до земель державного лісового фонду та з 2002 року не змінювала свого цільового призначення - землі лісогосподарського призначення. Оскільки Дніпропетровська ОДА як орган, уповноважений розпоряджатися землями державної власності, своєї згоди на передання земельної ділянки державного лісового фонду у власність громадянці ОСОБА_1, яка в подальшому неодноразово була відчужена: ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_4 - ОСОБА_2, - не надавала і Піщанську сільську раду на це не уповноважувала, тому земельна ділянка вибула з володіння держави поза волею повноважного органу і має бути повернута з незаконного володіння власнику, з підстав, визначених статтями 387, 388 ЦК України.
При цьому апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, в частині витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2, зокрема щодо позовної давності.
Керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської ОДА звернувся до суду позовом у цій справі 23 січня 2017 року, тобто в межах позовної давності, яка має відраховуватися з 09 вересня 2016 року, тобто з дня, коли Дніпропетровська ОДА довідалася про порушення її права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Патика А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року та рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2020 року в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Дніпропетровської ОДА земельної ділянки загальною площею 0,2492 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0340, розташованої на АДРЕСА_1, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15, від 22 травня 2018 року у справах № 369/6892/15 та № 469/1203/15, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16, від 07 листопада 2018 року у справах № 574/476/16 та № 372/1036/15, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13, від 05 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15, № 522/2201/15 та № 522/2110/15, від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12, від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3234/16, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15 та постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 372/2592/15, від 15 травня 2018 року у справі № 911/3210/17, від 14 вересня 2022 року у справі № 367/6105/16, від 23 вересня 2020 року у справі № 911/695/17, від 08 серпня 2022 року у справі № 953/12011/20, від 01 грудня 2021 року у справі № 953/24053/19, від 06 липня 2022 року у справі № 372/1688/17, від 18 травня 2022 року у справі № 369/9900/16, від 03 травня 2022 року у справі № 352/469/18, від 18 серпня 2021 року у справі № 352/467/18, від 23 лютого 2022 року у справі № 352/1710/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють позовну давність, а також неправильно встановив початок її перебігу у спірних правовідносинах. Зокрема, апеляційний суд не врахував, що з наданих позивачем документів відомо, що прокуратурі 29 серпня 2011 року як мінімум стало відомо про незаконне вибуття з державної власності земель лісового фонду з подальшою передачею у приватну власність земельної ділянки, що випливає з прийнятої прокуратурою Дніпропетровської області постанови про арешт земельної ділянки. Як максимум прокуратурі стало відомо про факт незаконного вибуття з державної власності земель лісового фонду з постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року у справі № 20/5005/9915/2012.
Крім того, апеляційний суд не врахував, що Дніпропетровська ОДА не пояснила, чому вона не могла дізнатися раніше про порушене її право, адже підзвітна і підконтрольна їй Новомосковська районна державна адміністрація знала про факт незаконного вибуття з державної власності земель лісового фонду як максимум з 13 листопада 2013 року, а як мінімум з моменту подання позовної заяви в межах справи № 20/5005/9915/2012. Отже, державний орган в особі Новомосковської районної державної адміністрації знав про факт незаконного вибуття з державної власності земель лісового господарства як максимум з листопада 2012 року - часу подання позовної заяви у справі № 20/5005/9915/2012 та як мінімум з листопада 2013 року - дати ухвалення Дніпропетровським апеляційним господарським судом остаточного рішення у зазначеній справі. Таким чином, позивач пропустив позовну давність.