Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 520/15324/19
провадження № 61-12048св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглова Євгенія Віталіївна, заступник начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області з питань державної виконавчої служби, начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гумурджи Дмитро Миколайович, начальник Головного територіального управління юстиції в Одеській області Сауляк Руслан Володимирович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 березня 2022 року у складі судді Калашнікової О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., ВадовськоїЛ. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області)
ЩегловоїЄ. В., заступника начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - ГТУЮ в Одеській області) з питань
державної виконавчої служби, начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області
(далі - УДВС ГТУЮ в Одеській області) Гумуржи Д. М., начальника ГТУЮ
в Одеській області Сауляка Р. В. про відшкодування моральної шкоди.
Позовну заяву мотивував тим, що головний державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Щеглова Є. В. з дозволу керівників
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 неправомірно винесла 05 березня 2019 року постанову про прийняття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-685/10, виданого Суворовським районним судом
м. Одеси 06 травня 2010 року, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Морський транспортний банк" (далі - ПАТ "Морський транспортний банк") грошових коштів у сумі 501 047,98 грн,
а ЗО травня 2019 року - постанову про арешт коштів боржника в межах зазначеного виконавчого провадження, і арешт було накладено на рахунки,
за якими позивач отримує пенсію і соціальні виплати. Неправомірні дії відповідачів спричинили ОСОБА_1 моральну шкоду, розмір якої він визначив у сумі 731 109 600,00 грн.
Позивач, уточнивши позов, просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь моральну шкоду у розмірі 731 109 600,00 грн.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 червня 2020 року залишено без змін (провадження
№ 61-10661 св20).
Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Кивського районного суду
м. Одеси із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року (т. 3, а.с. 2-3).
Як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилався на постанову Верховного Суду
від 02 грудня 2020 року у справі № 2-685/10, якою скасовано рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року у частині вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентів, пені, штрафів. У зв`язку із скасуванням цього судового рішення втратив силу і виконавчий лист № 2-685/10 та відповідна постанова
від 14 липня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 48185088.
Посилаючись на статтю 423 ЦПК України, статті 6, 9, 13 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, зазначав, що висновки Верховного Суду про застосування норм права є обов`язковими для суб`єктів владних повноважень, а суди повинні їх враховувати, що забезпечить однакове застосування норм права.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленними обставинами
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 березня 2022 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 29 листопада 2022 року, закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси
від 28 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що ОСОБА_1 14 грудня 2020 року вже звертався до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 в обох заявах вказав постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року про скасування судового рішення, ухваленого 26 лютого 2010 року
у справі № 2-685/10 за позовом ВАТ "Морський транспортний банк" до ОСОБА_4 і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Установивши, що підстави заяви про перегляд судового рішенця за нововиявленими обставинами є аналогічними раніше поданій заяві
ОСОБА_1, що були предметом судового розгляду та за якими
ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2021 року відмовлено у задоволенні такої заяви, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 3 частини першої статті 255
ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року до Верховного Суду через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.
09 січня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що закриваючи провадження у справі за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції залишив поза увагою, що як на підставу для перегляду, крім постанови Верховного Суду від 02 грудня 2020 року, заявник посилався і на інші підстави, які суд не врахував і оцінки їм не надав. Апеляційний суд не виправив допущені судом першої інстанції помилки.
Суди не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду
від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18 (провадження
№ 61-14879св19).
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення безпідставно і всупереч вимогам ЦПК України дійшов висновку про закриття провадження у справі та не переглянув рішення суду за нововиявленими обставинами по суті.
Підставою для звернення із заявою про перегляд судового рішення
є нововиявлені обставини, а саме постанова Верховного Суду від 02 грудня 2020 року, а також факти і обставини, які встановлені і зазначені у цій постанові.
Вказані у заяві про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами факти і обставини підтверджують наявність завданої шкоди, протиправність дій відповідачів та причинно-наслідковий зв`язок між ними, а отже, є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, у суду були всі необхідні умови визнати зазначені у заяві обставини нововиявленими та такими, що існували на час розгляду справи та не могли бути відомі на час її розгляду, а також, що ці обставини входять до предмета доказування при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди та могли вплинути на висновки суду про права і обов`язки сторін.
Суди не врахували, що після прийняття судом заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ЦПК України не передбачено закриття провадження.
Апеляційний суд позбавив заявника права брати особисту участь у судовому засіданні при розгляді його апеляційної скарги, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості в суді довести свої вимоги і захистити свої законні права.
Відзиви на касаційну скаргу інші учасники справи до Верховного Суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами при розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного державного виконавця ВПВР ДВС ГТУЮ в Одеській області Щеглової Є. В., заступника начальника ГТУЮ в Одеській області з питань державної виконавчої служби, начальника УДВС ГТУЮ в Одеській області
Гумурджи Д. М., начальника ГТУЮ в Одеській області Сауляка Р.В. про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу державної виконавчої служби (т. 1, а.с. 2-7).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення (т. 1, а.с. 116-120, 142-147).
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що звертаючись до суду з цим позовом, позивач мав довести факт заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, яка за змістом статті 1167 ЦК України завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а також відповідно до того, яких саме втрат немайнового характеру він зазнав, обґрунтувати розмір відшкодування моральної шкоди. Зазначених обставин позивач не довів, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Позивач не довів неправомірності дій як державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-685/10, так і керівника управління ДВС
і керівника управління юстиції.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року
за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що постановою
від 02 грудня 2020 року Верховний Суд скасував рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року та рішення Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року у справі № 2-685/10 у частині вимог до ОСОБА_1 . Заявник зазначав, що висновки Верховного Суду про застосування норм права є обов`язковими для суб`єктів владних повноважень, а суди повинні враховувати, що забезпечить однакове застосування норм права (т. 2, а.с. 1).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (т. 2, а.с. 59-60).
Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що обставини, на які посилається заявник, не є такими, що могли вплинути на факт встановлення
чи невстановлення судом завдання моральної шкоди. Всі інші обставини,
які наведені заявником у судовому засіданні, стосуються переоцінки вже існуючих та оглянутих судом доказів та їх неповноти, на думку заявника,
та не відносяться до підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а можуть бути підставами для перегляду рішення у апеляційній або касаційній інстанції.
Посилання на неврахування судом висновку Верховного Суду, викладеного після винесення рішення, а також наявність нових обставин (згідно
з практикою Верховного Суду) для визнання дій виконавчої служби незаконними, не є нововиявленими обставинами, а можуть бути підставою для обґрунтування нового звернення до суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року відмовлено
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2021 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358
ЦПК України (т. 2, а.с. 69-70).
Ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, однак заяву про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення заявник не подав,
не зазначив клопотання і в самій скарзі. Заявник у строк, визначений судом, також не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2021 року (т. 2,
а.с.184-185).
Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року (про відмову у відкритті апеляційного провадження за пропуском строку і неподання заяви про його поновлення) залишено без змін (т. 2, а.с. 211-215).
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 вдруге звертався до суд//з заявою про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада
2019 року за ово виявленими обставинами, вказуючи як підставу для перегляду наявність постанови Верховного Суду від 02 грудня 2020 року
у справі № 2-685/10 (т. З, а.с. 2-3).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв`язку із нововиявленими обставинами прийнято до розгляду та зупинено провадження у справі за цією заявою з тих підстав, що справа перебувала у Верховному Суді у зв`язку із розглядом касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 червня 2020 року.
Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 червня 2020 року залишено без змін (провадження
№ 61-10661 св20).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2022 року відновлено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року
у зв`язку із нововиявленими обставинами. Справу призначено до розгляду.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 березня 2022 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду