Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 546/1088/21
провадження № 61-12117св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
особа, яка подала касаційну скаргу, - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 листопада 2022 рокуу складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення суми авансу.
Короткий зміст вимог і рішень судів
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про повернення суми авансу.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2022 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") надати суду інформацію щодо отримання ОСОБА_2 грошового переказу в період з 31 березня 2021 року по 02 квітня 2021 року через систему грошових переказів "MoneyGram" де відправником зазначено "GUSARENKO LIUDMILA", а отримувачем "OREL INNA", а саме: дані відправника та отримувача грошових коштів; дату їх перерахування; суму отриманих грошових коштів, дату їх отримання; місце отримання грошових коштів - назва банку (відділення) та його адреса.
До початку судового засідання 26 травня 2022 року позивач подав до суду клопотання про застосування до АТ КБ "ПриватБанк" заходів процесуального примусу у виді штрафу, оскільки станом на час звернення до суду з цим клопотанням АТ КБ "ПриватБанк" не надало суду витребувану інформацію, тим самим не виконало вимоги ухвали суду від 18 лютого 2022 року. Також, у даному клопотанні позивач просив повторно витребувати докази, які не були подані до суду.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 26 травня 2022 року задоволено клопотання адвоката Павелка Р. С. про повторне витребування доказів. Застосований до АТ КБ "ПриватБанк" захід процесуального примусу у виді штрафу у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481,00 грн, які необхідно стягнути на користь держави.
Повторно витребувано від АТ КБ "ПриватБанк" інформацію щодо отримання ОСОБА_2 грошового переказу в період з 31 березня 2021 року по 02 квітня 2021 року через систему грошових переказів "MoneyGram" де відправником зазначено "GUSARENKO LIUDMILA", а отримувачем "OREL INNA", а саме: дані відправника та отримувача коштів; дату їх перерахування; суму отриманих грошових коштів, дату їх отримання; місце отримання грошових коштів - назва банку (відділення) та його адреса.
Визначено строк подачі доказів до 22 липня 2022 року.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про повторне витребування доказів. Повторно застосований до АТ КБ "ПриватБанк" захід процесуального примусу у виді штрафу у сумі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 962,00 грн, які необхідно стягнути на користь держави.
Повторно витребувано від АТ КБ "ПриватБанк" інформацію щодо отримання ОСОБА_2 грошового переказу в період з 31 березня 2021 року по 02 квітня 2021 року через систему грошових переказів "MoneyGram" де відправником зазначено "GUSARENKO LIUDMILA", а отримувачем "OREL INNA", а саме: дані відправника та отримувача коштів; дату їх перерахування; суму отриманих грошових коштів, дату їх отримання; місце отримання грошових коштів - назва банку (відділення) та його адреса.
Визначено строк подачі доказів до 22 серпня 2022 року.
Вказані ухвали від 26 травня 2022 року та від 22 липня 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" оскаржило в апеляційному порядку.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 листопада 2022 рокувідмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 26 травня 2022 року та від 22 липня 2022 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржник пропустив строк апеляційного оскарження.
Апеляційний суд вважав, що копії оскаржуваних ухвал було належно вручено скаржнику, оскільки представники АТ КБ "ПриватБанк" при зверненні до суду неодноразово зазначали електронну адресу help@pb.ua, дана адреса також вказана на сайті Мінфін (https://minfin.com.ua/ua/company/privatbank/) як реквізит АТ КБ "ПриватБанк", тобто електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 є офіційною адресою банку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2022 року до Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального правата порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Решетилівського районного суду Полтавської області.
26 січня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 01 лютого 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 14 лютого 2023 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Петров Є. В., Пророк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" вказує на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що джерелом офіційних даних відносно юридичної особи є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до вказаного реєстру у АТ КБ "ПриватБанк" відсутні відомості щодо електронної адреси як засобу зв`язку. Жодною процесуальною нормою не передбачено, що інформація на сайті Мінфін може вважатись офіційною інформацією в розумінні закону.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").