Постанова
Іменем України
20 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 219/7771/20
провадження № 61-13289св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Бахмутська міська рада,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 березня 2021 року в складі судді Конопленко О. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 07 липня 2021 року в складі колегії суддів: Папоян В. В., Агєєва О. В., Мальованого Ю. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бахмутської міської ради та просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на гараж № НОМЕР_1 площею 34,80 кв.м, розташований на АДРЕСА_1, який складається з гаражу А1 та підвалу а2.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2, після смерті якої залишилось спадкове майно, зокрема гараж, який належав їй згідно з рішенням виконкому Артемівської міської ради народних депутатів № 347/2 від 20 вересня 1989 року.
У встановлений законом строк для прийняття спадщини вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж їй відмовлено, оскільки за життя мати не оформила належним чином право власності на нього.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 07 липня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не довела належними та допустимими доказами набуття у передбаченому законом порядку спадкодавцями права власності на спірне майно, що виключає можливість визнання за нею право власності в порядку спадкування.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року в справі № 6-137цс13 та в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 752/22979/17.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи, не врахували, що спадкодавець набула право власності на спірний гараж у порядку, встановленому чинним на час закінчення його будівництва законодавством, оскільки будівництво гаражу було погоджено з виконавчим комітетом міської ради, а обов`язку проходити процедуру прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію законодавство не передбачало.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
28 вересня 2021 року справа № 219/7771/20 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Артемівської міськради депутатів трудящих № 335 від 02 серпня 1978 року дозволено встановити металевий гараж № НОМЕР_2 а у кварталі між вулицями Зелена та Толбухіна в місті Артемівську (Бахмуті).
Відповідно до виписки з рішення виконкому Артемівської міськради народних депутатів № 347/2 від 20 вересня 1989 року, ОСОБА_2 дозволено переоформити автогараж № 232а на вулиці Зелена, з громадянина ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті є ОСОБА_1 (дочка) та ОСОБА_6 (чоловік).
28 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області з заявою про прийняття спадщини. Того ж дня ОСОБА_6 подав до нотаріуса заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Постановою приватного нотаріуса Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області Бойко Я. С. від 07 серпня 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж АДРЕСА_2, оскільки спадкоємцем не подано документ, що підтверджує право власності на гараж.
21 липня 2020 року за заявою позивача ПП "Фірма "Інженер" виготовило технічний паспорт на гараж АДРЕСА_2 , згідно з яким гараж побудований з цегли та бетонного фундаменту.
Згідно з листом Бахмутської міської ради від 16 червня 2021 року, земельна ділянка на АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу № НОМЕР_2 ОСОБА_4 не надавалась.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності.