Постанова
Іменем України
09 лютого 2023року
м. Київ
справа № 464/3214/16
провадження № 61-16156св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 27 серпня 2018 року у складі судді Горбань О. Ю. та постанову Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог ПАТ "Універсал Банк"
У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі -
ПАТ "Універсал Банк"; банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги банк обґрунтовував тим, що 09 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" (далі - ВАТ "Універсал Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 011-2008-001, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 120 000,00 доларів США на придбання нерухомого майна строком до 01 січня 2038 року зі сплатою 12,95 % річних за користування кредитом до здачі об`єкта в експлуатацію та 12,45 % річних після здачі об`єкта в експлуатацію.
Повернення кредиту забезпечене договором поруки від 09 січня 2008 року, укладеним між банком і ОСОБА_2, яка зобов`язалася за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань за кредитним договором.
Порушивши умови кредитного договору, відповідачі своїх зобов`язань належним чином не виконали, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на 09 березня 2016 року становить 84 935,56 доларів США, з яких:
2 801,60 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 73 402,72 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту; 8 298,89 доларів США - відсотки; 432,35 доларів США - підвищені відсотки.
У зв`язку з наведеним банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 84 935,56 доларів США.
Короткий зміст зустрічного позову ОСОБА_1 .
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк" про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним.
Зустрічний позов мотивований тим, що в кредитному договорі, укладеному між сторонами, не зазначена інформація, передбачена частиною четвертою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", а в графіку погашення заборгованості (додаток 2 до кредитного договору від 09 січня 2008 року) вказано лише дату погашення заборгованості та залишок заборгованості за кредитом у доларах США у кожному платіжному періоді, при цьому відповідач, ані в кредитному договорі, ані в графіку погашення заборгованості не відобразив витрат позичальника, пов`язаних з отриманням кредиту на користь страховиків, оцінювачів, нотаріусів.
Банк усупереч вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" ані перед, ані під час укладення кредитного договору не поінформував позичальника в письмовій формі про наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов`язаннями споживача; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; тип відсоткової ставки; орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіанти погашення кредиту, включаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги.
Оформлення банком інформації щодо сукупної вартості кредиту (у вигляді реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту) під час укладення кредитного договору від 09 січня 2008 року № 011-2008-001 виконано з недотриманням Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, тобто кредитний договір укладений з порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів.
З урахуванням зміни підстави зустрічного позову та збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просив визнати недійсним кредитний договір від 09 січня 2008 року № 011-2008-001.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 27 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 09 січня 2008 року
№ 011-2008-001 у розмірі 84 935,56 доларів США, з яких: 2 801,60 доларів США - прострочена заборгованість, 73 402,72 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту, 8 298,89 доларів США - відсотки, 432,35 доларів США - підвищені відсотки.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що банк правомірно застосував відсоткову ставку 12,95 % за весь період прострочення заборгованості з 01 червня 2015 року до 09 березня 2016 року і підвищені відсотки в розмірі 38,85 %, оскільки технічний паспорт не є правовстановлюючим документом та не підтверджує здачу житлового будинку в експлуатацію.
Крім того, суд апеляційної інстанції не прийняв за основу висновок судово-економічної експертизи, згідно з яким нарахування відсотків за ставкою 12,95 % не відповідає умовам підпункту 1.1 договору від 09 січня 2008 року № 011-2008-001.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди вказали, що, уклавши кредитний договір № 011-2008-001 та посвідчивши його нотаріально, ОСОБА_1 протягом 2008-2015 років виконував його умови, вносячи в касу банку грошові кошти згідно з графіком погашення боргу. Наведене підтверджує, що укладений між сторонами договір відповідає положенням статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_1, задоволено частково.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 27 серпня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору скасовано.
У частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору задоволено частково.
Визнано недійсним пункт 9.8 кредитного договору від 09 січня 2008 року № 011-2008-001, в іншій частині позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору рішення Сихівського районного суду міста Львова від
27 серпня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року залишено без змін.
Постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що:
- пункт 9.8 кредитного договору про встановлення комісії відповідно до статей 203, 217 ЦК України є недійсним, оскільки передбачає за видачу кредиту сплати 1 400,00 доларів США, тому у цій частині зустрічний позов підлягає задоволенню. У випадку, коли суд встановить, що зазначена сума була сплачена, то він має застосувати наслідки недійсності правочину і може здійснити судове зарахування при стягненні заборгованості;
- суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно застосував положення статей 203, 215 ЦК України і статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", та обґрунтовано виходив з відсутності підстав для визнання недійсним кредитного договору у цілому, оскільки банк у письмовій формі надав позичальнику у повному обсязі всю необхідну інформацію, передбачену частинами другою, четвертою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правилами № 168, сторони узгодили всі істотні умови договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі;
- 29 вересня 2015 року на адресу відповідачів направлялась вимога про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, яку позичальник отримав 05 жовтня 2015 року. Зі змісту цієї вимоги відомо, що банк просить сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором, відсотками, нарахованими за користування кредитними коштами, та штрафні санкції за порушення виконання зобов`язання. У разі невиконання вимог цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково, на шістдесят перший день з моменту отримання цієї вимоги. Отже, звернувшись 29 вересня 2015 року до позичальника з вимогою про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, ПАТ "Універсал Банк" відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінило умови основного зобов`язання щодо строку дії договору та порядку сплати процентів за користування кредитом та використало своє право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Звертаючись до суду з позовом, ПАТ "Універсал Банк" просило стягнути з відповідача, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 09 березня 2016 року. Отже, банк нараховував проценти на прострочену суму кредиту й після зміни строку дії договору, а тому обґрунтованість позову в цій частині підлягає перевірці. Однак апеляційний суд, перевіряючи рішення районного суду, доводів апеляційної скарги стосовно зміни строку виконання основного зобов`язання шляхом пред`явлення ПАТ "Універсал Банк" 29 вересня 2015 року вимогу, яка отримана 05 жовтня 2015 року, про дострокове погашення кредитної заборгованості належним чином не перевірив, оскільки в такому випадку банк позбавлений права на нарахування процентів у розмірі 12,95 за користування кредитом після закінчення строку кредитування (05 жовтня 2015 року + 31 день = 05 листопада 2015 року). З 06 листопада 2015 року зобов`язання змінено, тому право на вимогу відсотків у розмірі 12,95 банк втрачає. У зв`язку з цим суду необхідно встановити розмір заборгованості за процентами у розмірі 12,95 за період до 05 листопада 2015 року;
- суд залишив поза увагою, що відповідно до пункту 1.1 кредитного договору сторони домовились про кредит у розмірі 120 000,00 доларів США, разом з тим із заяви про видачу готівки від 09 січня 2008 року № 011В501080090012 (т. 1, а. с. 26), виписки за рахунком (т. 1, а. с.95) видно, що банк видав позичальнику кредит у розмірі 118 700,00 доларів США. У вимозі про повернення боргу (т .1, а. с. 40) банк вказує, що надав кредит у сумі 120 000,00 доларів США. Це саме вказує банк і в позові;
- відповідно до частини другої статті 1054, статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей. З розрахунку заборгованості відомо, що розрахунок здійснювався зі 120 000,00 доларів США. Оскільки кредит видано в розмірі 118 700,00 доларів США, то всі розрахунки заборгованості банк мав здійснювати виходячи з цієї суми. На зазначене суд апеляційної інстанції уваги не звернув. Таким чином, апеляційному суду необхідно спочатку встановити суму заборгованості за тілом кредиту (виходячи з суми 118 700,00 доларів США) та процентами. Таким чином, апеляційний суд не перевірив правильність встановлення місцевим судом обставин справи, що мають значення для вирішення спору, достовірно не з`ясував розміру заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у визначеному судом розмірі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 27 серпня 2018 року скасовано в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат і ухвалено в цій частині нову постанову.
Позов ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 09 січня 2008 року
№ 011-2008-001 у розмірі 78 636,83 доларів США, з яких: 1 379,80 доларів США - прострочена заборгованість, 73 402,72 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту, 3 794,75 доларів США - відсотки, 59,56 доларів США- підвищені відсотки.
У задоволенні інших позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
- звернувшись 29 вересня 2015 року до позичальника з вимогою про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, ПАТ "Універсал Банк" відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінило умови основного зобов`язання щодо строку дії договору та порядку сплати процентів за користування кредитом та використало своє право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України;
- оскільки Верховний Суд визнав недійсним пункт 9.8 кредитного договору від 09 січня 2008 року № 011-2008-001, позивач неправомірно застосував проценту ставку 12,95 % за весь період прострочення заборгованості з 01 червня 2015 року до 09 березня 2016 року та підвищені відсотки в розмірі 38,85 %. Згідно з долученим ПАТ "Універсал Банк" новим розрахунком заборгованості, здійсненого з врахуванням постанови Верховного Суду від 18 листопада 2020 року, станом на 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 допустив заборгованість у розмірі 78 915,42 долари США, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 1 379,80 доларів США; сума дострокового стягнення кредиту - 73 681,31 доларів США; відсотки - 3 794,75 доларів США;
підвищені відсотки - 59,56 доларів США;
- враховуючи вищенаведене, оскільки відповідачі своїх зобов`язань за договорами кредиту та поруки не виконали, не представили суду жодних належних і допустимих доказів на спростування вимог позивача, первісний позов належить задовольнити частково і стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 78 636,83 доларів США в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У жовтні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову ПАТ "Універсал Банк" у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий банком, не є належним і достовірним доказом у справі, оскільки очевидно не відповідає умовам кредитного договору, а тому не може підтверджувати розмір заборгованості. Інших доказів щодо підтвердження суми заборгованості банком не надано. Розрахунок заборгованості, який було долучено представником банку в суді апеляційної інстанції, було безпідставно долучено апеляційним судом до матеріалів справи, оскільки позивачем у справі не доведено неможливість надання такого доказу в суді першої інстанції. Вважає, що з 17 квітня 2008 року (на його переконання, саме в цей день квартира введена в експлуатацію, що підтверджується технічним паспортом на квартиру) відсотки мали нараховуватися за ставкою 12,45 % річних, а не 12,95 % річних. Невідповідність розрахунку заборгованості умовам кредитного договору підтверджується висновком судово-економічної експертизи у цій справі, згідно з яким нарахування процентів за ставкою 12,95 % не відповідає умовам пункту 1.1 кредитного договору.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із солідарним стягненням з відповідачів заборгованості за кредитним договором у розмірі 78 636,83 доларів США, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України рішення в іншій частині касаційному перегляду не підлягає.
Зміст відзиву
У грудні 2021 року до Верховного Суду від представника АТ "Універсал Банк" надійшов відзив, у якому він вказує, що позов у цій справі подано ще квітні 2016 року, коли судова практика у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором зводилася до правомірності нарахування відсотків до моменту повернення кредиту у повному обсязі, яка у 2018 році була змінена. У розрахунку банку, поданому апеляційному суду, змінено лише період нарахування відсотків, у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту новий розрахунок не зазнав змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).