ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 824/1078/16-а
касаційне провадження № К/9901/35542/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вижницької об`єднаної державної податкової інспекції ДФС У Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.07.2017 (суддя - Березіна Т. М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя - Біла Л.М., судді - Гонтарук В.М., Граб Л.С.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вижницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі у тексті - позивач, ФОП ОСОБА_1, платник податку) звернувся до Вижницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач, Інспекція, податковий орган) із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2016 № 0000552408, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 645 408, 00 грн, в тому числі за основним платежем - 430 272, 00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 215 136, 00 грн.
Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 18.07.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задовольнив.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів неправомірного формування позивачем податкового кредиту, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Натомість, ФОП ОСОБА_1 правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями із ТОВ "Укртрансоіл-2009", оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, а наявні недоліки у їх заповненні носять оціночний характер та не є підставою для висновку про позбавлення юридичної сили і доказовості цих первинних документів щодо придбання позивачем товару. Також суди зазанчали, що інформацією ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області, викладеною в акті № 1628/10-16-22-02/38274072 від 12.08.2015, відповідно до якої відповідач стверджував про неможливість підтвердити контрагентом формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з січня 2014 року по жовтень 2014 року, не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Укртрансоіл-2009", а міститься лише інформація щодо неможливості підтвердити формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із ненаданням ТОВ "Укртрансоіл-2009" контролюючому органу необхідних документів на підтвердження здійснення господарської діяльності у вказаному періоді. Крім того, судами попередніх інстанцій прийнято до уваги, що відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 по справі № 810/3265/15 визнано протиправним та скасовано наказ на призначення позапланової перевірки, наслідком якої стали акти ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області № 1052/10-16-22- 02/38274072 від 18.05.2015 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансоіл-2009" з питань правильності нарахування акцизного податку та інших податків і зборів при виготовленні, придбанні, реалізації нафтопродуктів та палива моторного альтернативного за період з 01.10.2014 по 28.02.2015" та № 1628/10-16-22-02/38274072 від 12.08.2015 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансоіл-2009" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та з 01.03.2015 по 31.05.2015".
Відповідач, вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції прийнятими внаслідок неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив рішення судів скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31.10.2017 відкрив касаційне провадження у справі № 824/1078/16-а.
Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147- VII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л. І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Ханової Р.Ф., Хохуляк В. В.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Вижницькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області з 29.06.2016 по 19.07.2016 проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, РНКПО: НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 рік.
Результати перевірки оформлено Актом № 000013/24-08/2269104378 від 26.07.2016 (далі у тексті - Акт).
Перевіркою встановлено порушення платником податку, зокрема, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України), внаслідок чого було завищено податковий кредит всього на суму 430 272, 00 грн.
На підставі вказаного акту податковим органом 08.08.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000552408, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 645 408, 00 грн (430 272, 00 грн - основного платежу, 215 136, 00 грн - штрафні (фінансові санкції).
Висновки фахівців податкового органу ґрунтуються на тому, що надані для перевірки ФОП ОСОБА_1 первинні документи хоча й відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху торгово- матеріальних цінностей між ТОВ "Укртрансоіл-2009" та зазначеним платником податків.
Зокрема, товарно-транспортні накладні форми № 1-ТН, виписані ТОВ "Укртрансоіл-2009" на адресу ФОП ОСОБА_1 на виконання вимог договору поставки нафтопродуктів від 12.06.2013 № 151/9, замість форми № 1- ТТН (нафтопродукт), яка передбачена Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496 (зі змінами та доповненнями), не мають юридичної сили та доказовості, враховуючи відсутність у них обов`язкових реквізитів, передбачених зазначеною Інструкцією, відтак не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції.
Також, скаржник посилається на висновки Акту ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 12.08.2015 № 1628/10-16-22-02/38274072 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Укртрансоіл- 2009" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 по 31.12.2014 та з 01.03.2015 по 31.05.2015" про неможливість підтвердити формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість зазначеного платника податку за період з січня 2014 року по жовтень 2014 року у зв`язку із ненаданням необхідних документів, як доказ спростування факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Укртрансоіл-2009".
Не погодившись з висновками податкового органу, ФОП ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку висновкам судів першої та апеляційної інстанції в контексті дотримання відповідачем частини другої статті 2 КАС України при прийнятті оскаржуваного індивідуального акту, колегія суддів виходить із такого.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Згідно з абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV).
Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.