ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 683/102/18
провадження № 51- 946 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
а також в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
потерпілої ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 червня 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду
від 15 березня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017240000000185, за обвинуваченням
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Хутори Старокостянтинівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області
від 12 червня 2019 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області
від 5 липня 2019 року виправлено описки у вироку Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 червня 2019 року та зазначено, що правильним слід вважати дату події - скоєння обвинуваченим ОСОБА_9 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК, як 16 серпня 2017 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_9 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у тому, що він 16 серпня 2017 року близько 14 години 45 хвилин, керуючи пасажирським автобусом марки
"БАЗ-А081.11", державний номерний знак НОМЕР_1, здійснював перевезення пасажирів по маршруту № 1: "Залізничний вокзал м. Старокостянтинів - с. Новики"та, рухаючись у м. Старокостянтинові по вул. Миру в напрямку до вул. І. Франка, у порушення вимог п.п. 2.3. б), 10.1, 10.4, 16.13 Правил дорожнього руху перед зміною напрямку руху допустив неуважність при керуванні транспортним засобом і не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та при проїзді нерегульованого перехрестя вулиць Миру і Чайковського виконав поворот ліворуч на другорядну вулицю Чайковського, при цьому не дав дорогу та допустив зіткнення із зустрічним транспортним засобом, який рухався по головній дорозі, а саме мотоциклом КМЗ "Дніпро-11", без номерних знаків, під керуванням ОСОБА_10 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці, а водій мотоцикла ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах:
- захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_9 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведено неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на відсутність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочину, за який його засуджено. Вважає, що вирок не відповідає вимогам ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). При цьому зазначає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, а тому згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК підлягав поверненню прокурору зі стадії підготовчого провадження, що залишилось поза увагою судів. Вважає, що у формулюванні обвинувачення, висунутого ОСОБА_9, не розкрито точного змісту тих пунктів Правил дорожнього руху, порушення яких інкримінувалось останньому. Вказує, що ОСОБА_9 було визнано винуватим за неконкретним та суперечливим обвинуваченням, чим було порушено його право на захист та право на справедливий судовий розгляд. Зокрема, вважає недопустимими доказами висновки судово-медичної експертизи № 57 від 25 вересня 2017 року та додаткової судово-медичної експертизи № 2 від 8 листопада 2017 року трупа ОСОБА_11 . Обґрунтовує тим, що при оформленні кінцевих підсумків цих експертиз було використано дані висновку судово-гістологічної експертизи № 1354 від 20 вересня 2017 року, який визнано судом апеляційної інстанції недопустимим доказом. На думку захисника, висновок експерта № 392 А
від 27 вересня 2017 року є недопустимим доказом, оскільки автобус марки
"БАЗ-А081.11" і мотоцикл КМЗ "Дніпро-11" експертом оглядались без відповідної ухвали слідчого судді або суду. Вказує, що висновки додаткових судово-медичних експертиз № 2 від 8 листопада 2017 року та № 1133 від 29 жовтня 2017 року не підтверджують обвинувачення, яке було визнано судом доведеним в частині того, хто перебував за кермом мотоцикла під час ДТП. Зазначає, що розгляд справи судом першої інстанції було проведено за участю прокурора ОСОБА_12, якого відповідно до постанови про призначення групи прокурорів від 16 серпня 2017 року не було уповноважено підтримувати державне обвинувачення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 . На думку захисника, всупереч вимогам ст. 23 КПК апеляційний суд не допитав свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, дав іншу оцінку їх показанням, ніж суд першої інстанції. Крім того вказує, що в ухвалі апеляційного суду показання потерпілого ОСОБА_10 викладені неповно та вибірково. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 404, 419 КПК.
- представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_9 та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. Вважає, що призначене покарання ОСОБА_9 не відповідає тяжкості злочину та його особі. Вказує, що ОСОБА_9, порушуючи правила дорожнього руху, наражав на небезпеку життя та здоров`я пасажирів автобуса. Крім того, зазначає, що позитивні характеристики з місця роботи ОСОБА_9 мають лише формальний характер та жодним чином не зменшують суспільної небезпечності як його самого, так і тяжкості правопорушення, вчиненого ним. Також вказує, що ОСОБА_9 не розкаявся у вчиненому і не попросив вибачення у потерпілої ОСОБА_7, яка втратила єдиного сина, завданої шкоди не відшкодував.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу та заперечував щодо задоволення касаційної скарги представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 .
Потерпіла ОСОБА_7 підтримала касаційну скаргу свого представника та заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційні скарги необґрунтованими і просив залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_7, прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають на таких підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено ч. ч. 1, 2 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливість скасування судом касаційної інстанції судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним законом не передбачена.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Згідно ж із вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Наведені вимоги кримінального процесуального закону судами першої та апеляційної інстанцій в цілому було дотримано.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник, окрім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, яку визначено у статтях 409 та 411 КПК як підставу для скасування або зміни судового рішення, і фактично просить доказам у справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.
Водночас із матеріалів кримінального провадження убачається, що висновок суду першої інстанції, із яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, зроблено з додержанням положень ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, до таких висновків місцевий суд дійшов на підставі показань потерпілого ОСОБА_10, котрий зазначав про те, що він разом з ОСОБА_11 їхали мотоциклом КМЗ "Дніпро-11" по вул. Миру в напрямку центру в м. Старокостянтинові. Перед нерегульованим перехрестям вул. Миру та вул. Чайковського маршрутний автобус їх не пропустив, повернув ліворуч внаслідок чого їх мотоцикл вдарився у праву задню частину автобуса. В результаті дорожньо-транспортної пригоди він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_11, який керував мотоциклом, загинув на місці ДТП.
Суд також послався на показання потерпілої ОСОБА_7 про те, що від сусідів вона дізналась про загибель сина - ОСОБА_11 і вважає, що за кермом мотоцикла був ОСОБА_10 ; показання свідка ОСОБА_16, котра працювала кондуктором автобуса "БАЗ-А081.11" та пояснила, що на повороті з вул. Миру на вул. Чайковського в м. Старокостянтинові, перед пішохідним переходом, в праву задню частину автобуса вдарився мотоцикл. Коли вона вийшла з автобуса, то побачила одного чоловіка, який уже був мертвий, а другий сидів на землі.
Разом з тим, у вироку судом наведено й показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, згідно з якими вони як медики виїжджали на місце ДТП 16 серпня 2017 року та виявили одного потерпілого, який був мертвим, а другий, як зараз відомо - ОСОБА_17, мав тілесні ушкодження, характерні для ДТП, і йому було надано необхідну медичну допомогу.
Крім того, судом досліджено та наведено у вироку показання свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, котрі пояснили, що перед дорожньо-транспортною пригодою вони бачили ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які їхали на мотоциклі.
У вироку судом зазначено також і показання свідка ОСОБА_13 про те, що їй зателефонував чоловік - ОСОБА_9 та повідомив, що скоїв дорожньо-транспортну пригоду.
Крім того, судом досліджено та наведено у вироку дані протоколу огляду місця події ДТП, схеми та фототаблиць до нього, з яких убачається, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є нерегульоване перехрестя головної вулиці Миру та другорядної вулиці Чайковського в м. Старокостянтинові. На місці пригоди виявлено автобус "БАЗ-А081.11", державний номерний знак НОМЕР_1, з пошкодженнями правої задньої частини кузову та мотоцикла КМЗ "Дніпро-11", без державних номерних знаків, з пошкодженням передньої частини, характерними для ДТП.
Суд дослідив й послався на дані висновків судово-медичної експертизи № 57
від 25 вересня 2017 року та додаткової судово-медичної експертизи № 2
від 8 листопада 2017 року, в яких зазначено, що під час судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_11 виявлено тяжкі тілесні ушкодження та встановлено, що смерть потерпілого настала в результаті внутрішньо-черепної травми у вигляді перелому склепіння та основи черепа; висновку токсикологічної експертизи № 1604 від 29 серпня 2017 року про те, що у крові ОСОБА_9 наявність етилового спирту не виявлено; висновку судово-токсикологічної експертизи № 1678 від 4 вересня 2017 року, відповідно до якого у крові з трупа ОСОБА_11 наявність етилового спирту не виявлено; висновку судово-медичної експертизи № 1133 від 29 жовтня 2017 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я та могли виникнути під час ДТП при зіткненні з автобусом, де потерпілий міг знаходитись у якості пасажира мотоцикла.
Крім того, суд першої інстанції на підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вироку обґрунтовано послався на дані висновку судової інженерно-транспортної експертизи № 401А від 13 листопада 2017 року, згідно з яким при заданих обставинах пригоди та вихідних даних з технічної точки зору причиною виникнення цієї ДТП є дії водія автобуса "БАЗ-А081.11" ОСОБА_9, пов`язані із зміною напрямку руху керованого ним транспортного засобу та створенням водієві мотоцикла КМЗ "Дніпро-11" ОСОБА_11 небезпеки для руху, за таких обставин останній, виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху, був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення; висновку судової інженерно-транспортної експертизи № 402А від 27 вересня 2017 року про те, що ознак, які б свідчили про непрацездатність гальмівної системи мотоцикла КМЗ "Дніпро-11" до моменту ДТП, не встановлено.