П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 932/10370/21
провадження №51-4025км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
потерпілого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілої
ОСОБА_7 ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги потерпілого ОСОБА_6 та представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року щодо
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2022 року ОСОБА_10 визнано винуватим та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_10 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задоволено та стягнуто із засудженого на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000 грн.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задоволено, а апеляційні скарги потерпілої сторони задоволено частково, вирок місцевого суду скасовано в частині призначеного покарання, постановлено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 286 КК призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_10 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Судами встановлено, що 12 вересня 2021 року приблизно о 19 год. 50 хв. ОСОБА_10, керуючи автомобілем марки "Chevrolet Volt" (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись у темний час доби по пр. Б. Хмельницького у м. Дніпрі, зі швидкістю 60 км/год, грубо порушуючи вимоги пунктів 1.3, 1.5, пп. "б" п. 2.3, пунктів 12.3, 12.4, пп. "б" п. 12.9, п. 18.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), на нерегульованого пішохідному переході здійснив наїзд передньою лівою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_11, чим спричинив йому тілесні ушкодження, від яких він ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали та заперечень на них
У касаційних скаргах потерпілий ОСОБА_6 (далі - потерпілий) та представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 (далі - представник потерпілої), не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_10, посилаються на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне застосування положень ст. 75 КК, ставлять питання про скасування вироку апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Скаржники вказують на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані конкретні обставини справи, зокрема наслідки у вигляді смерті ОСОБА_11, а враховані цим судом характеризуючі дані про особу засудженого та часткове відшкодування ним матеріальної шкоди жодним чином не зменшують суспільної небезпечності вчиненого ним злочину та не свідчать про можливість застосування до нього положень ст. 75 КК. Вважають безпідставними висновки апеляційного суду щодо щирого каяття ОСОБА_10, зазначають, що суд апеляційної інстанції при залишенні апеляційних скарг потерпілої сторони без задоволення не перевірив належним чином усіх наведених у цих скаргах доводів, у тому числі щодо неправомірної поведінки ОСОБА_10 після вчиненого ним злочину, який в період липня - серпня 2022 року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
У запереченняхна касаційні скарги захисник ОСОБА_9 вказує про їх необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримали касаційні скарги, просили скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор, захисник та засуджений заперечували проти задоволення касаційних скарг потерпілого та представника потерпілої і просили залишити вирок апеляційного суду без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися.
Мотиви Суду
Суд заслухав суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційних скаргах доводи та дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, Суд під час оцінки касаційних доводів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судами попередніх інстанцій.
Висновки судів обох інстанцій щодо винуватості ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та правильність кримінально-правової кваліфікації його дій у касаційних скаргах не оскаржуються.
Щодо доводів касаційних скарг про неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне застосування до ОСОБА_10 положень ст. 75 КК, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.