ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 712/10956/16-к
провадження № 51-3095км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 42015250000000197, щодо
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Згідно з вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2021 року ОСОБА_10 засуджено і за ч. 1 ст. 171 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки; ч. 2 ст. 365 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки.
Початок терміну відбуття покарання ОСОБА_10 ухвалено рахувати з моменту його затримання.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у рахунок відшкодування моральної шкоди відповідно 20 000 грн і 15 000 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 20 червня 2022 року зазначений вирок залишив без зміни.
ОСОБА_10, будучи обізнаним, що розпочато кримінальне провадження стосовно нього, винесено повідомлення про підозру, обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`являвся, не прибував на судові виклики без поважної причини більше як два рази, тому суд здійснював спеціальне судове провадження, що відповідає вимогам ст. 323 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК).
За вироком суду ОСОБА_10 визнано винним в умисному перешкоджанні законній професійній діяльності журналіста та перевищенні влади, тобто в умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходили за межі наданих їй прав та повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам і супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними й такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, за нижченаведених обставин.
Так, ОСОБА_10, обіймаючи згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) від 29 грудня 2008 року № 1989 о/с посаду командира батальйону міліції особливого призначення "Беркут" при ГУМВС України в Луганській області (далі - БМОП "Беркут" при ГУМВС України в Луганській області), маючи спеціальне звання полковника міліції, з огляду на займану посаду як представник влади, що займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів, наділений спеціальними владними повноваженнями, будучи службовою особою, не дотримуючись вимог Конституції України, Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-12 "Про міліцію" (далі - Закон № 565-12) та своїх функціональних обов`язків, всупереч інтересам служби, діючи умисно, перевищуючи надані йому службові повноваження, не маючи жодних підстав, передбачених чинним законодавством України, порушуючи статті 12, 14 Закону № 565-12 та Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 року № 49, вчинив дії, виконання яких можливе лише за наявності особливих і відсутніх у цьому випадку умов - в особливих випадках, з особливого дозволу та з додержанням особливого порядку.
Виходячи з наведених норм законодавства та переліку обов`язків і повноважень, командир БМОП "Беркут" при ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_10 під час охорони громадського порядку, на час вчинення зазначеного злочину, відповідно до ч. 3 ст. 18, Примітки 1 ст. 364 КК (у редакції Закону від 7 квітня
2011 року № 3207-VI зі змінами, внесеними згідно із Законом від 18 квітня 2013 року № 222-VII) був представником влади - працівником правоохоронного органу.
З 21 листопада 2013 року в Україні у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження щодо призупинення процесу підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом розпочалися акції протесту, які проходили і в м. Черкасах.
27 січня 2014 року близько 00:15 на Соборну площу напроти Будинку рад в
м. Черкаси з м. Києва прибули учасники громадського руху "Автомайдан" з метою проведення мирної акції протесту щодо звільнення затриманих 23-24 січня
2014 року осіб.
На площі, крім мирних громадян, також були присутні як журналіст інтернет-видання "Прес Центр" ОСОБА_11, телеоператор телеканала ТРК "Вікка" ОСОБА_12 та спеціальний кореспондент ТОВ "НІС" ТК "ІНТЕР" ОСОБА_13, які виконували свої функціональні обов`язки, передбачені, зокрема, Законом України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII.
У цей час біля будівлі Будинку рад зі сторони вул. Байди Вишневецького перебували в повному складі співробітники БМОП "Беркут" при ГУМВС України в Луганській області під керівництвом ОСОБА_10, який разом із підпорядкованим йому батальйоном, за вказівкою начальника міліції громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_14, перейшов у підпорядкування УМВС України в Черкаській області.
У період з 00:15 до 00:30 командир БМОП "Беркут" при ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_10, перебуваючи на Соборній площі в м. Черкасах, незважаючи на свій обов`язок служити закону, бути відданим народові України, суворо дотримуватися Конституції України, чинного законодавства України, у тому числі Закону № 565-12, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, функціональних обов`язків, виконувати присягу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з мотивів власного кар`єризму, з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді просування по службі, перевищуючи надану йому владу, вчинив дії, які явно виходили за межі наданих йому прав та повноважень: безпосередньо, в категоричній формі віддав наказ підлеглим працівникам батальйону міліції із застосуванням спеціальних засобів - гумових кийків та наручників розпочати силовий розгін та затримання учасників акції протесту.
На виконання цього наказу співробітники підпорядкованого ОСОБА_10
БМОП "Беркут" при ГУМВС України в Луганській області почали рух із займаних раніше позицій, відтісняючи мітингувальників із Соборної площі. При цьому щодо учасників мирної акції, які без спротиву намагались якнайшвидше залишити територію Соборної площі, співробітники БМОП "Беркут" ГУМВС України в Луганській області, не маючи законних підстав для застосування фізичної сили та спеціальних засобів, визначених статтями 12, 14 Закону № 565-12, з порушенням Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, явно виходячи за межі наданих їм під час охорони громадського порядку прав і повноважень, застосували без попередження про намір застосування фізичну силу та наявні спеціальні засоби.
У цей час ОСОБА_10, безпосередньо спостерігаючи за вказаними протиправними діями співробітників підпорядкованого йому батальйону, будучи наділеним владою представника державного органу виконавчої влади - працівника правоохоронного органу під час виконання службових обов`язків з охорони громадського порядку, який має діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України, усвідомлюючи, що затримані особи не чинять спротиву підлеглим йому працівникам, усупереч вищевказаним нормам Конституції України, Закону № 565-12, порушуючи пункти 52, 211, 215 Статуту патрульно-постової служби міліції України, маючи як безпосередній керівник реальну можливість припинити протиправні дії своїх підлеглих, не вжив жодних заходів, спрямованих на припинення злочинних дій невстановлених працівників батальйону, не забезпечив особистої недоторканості затриманих осіб, не захистив їх прав, свобод та законних інтересів, при цьому не надавши їм жодної допомоги, а тільки здійснював керівництво батальйоном міліції та умисно і цілеспрямовано надавав незаконні вказівки на вчинення його підлеглими неправомірних дій, спрямованих на перевищення службових повноважень, що супроводжувалося насильством.
Так, ОСОБА_13 невстановленому працівнику БМОП "Беркут" при ГУМВС України в Луганській області без вчинення опору пред`явив посвідчення кореспондента ТОВ "НІС" ТК "ІНТЕР", однак співробітники вказаного батальйону протягом тривалого часу завдавали йому ударів гумовим кийком по потилиці, голові, тулубі, кінцівках, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку.
Під час зазначених подій невстановлені працівники БМОП "Беркут" при ГУМВС України в Луганській області заподіяли тілесні ушкодження таким особам:
ОСОБА_7 в результаті завдання ударів гумовим кийком по голові, гомілці лівої ноги та лівому плечу було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді перелому передньої стінки правої лобної пазухи, перелом головки лівої малогомілкової кістки, які згідно з висновком експерта від 16 квітня 2014 року № 738 належать до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, а також рани м`яких тканин обличчя та голови, перелом носової кістки, крововиливи повік правого ока, грудної клітки, лівої верхньої кінцівки та лівої нижньої кінцівки, які за вказаним висновком експерта належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
ОСОБА_8 було завдано ударів по голові та заподіяно тілесні ушкодження у вигляді крововиливів, гематоми обличчя, лівої плечової ділянки, крововиливу м`яких тканин грудної клітки зліва, які згідно з висновком експерта від 21 травня
2014 року № 999 належать до категорії легких тілесних ушкоджень;
ОСОБА_15 в результаті завдання удару гумовою палицею по голові та іншим частинам тіла заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани м`яких тканин голови, а також крововилив (гематома), травматичний набряк м`яких тканин лівої верхньої кінцівки, які за висновком експерта від 18 лютого 2014 року № 307 належать відповідно до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та легких тілесних ушкоджень;
ОСОБА_16 гумовими кийками завдано ударів по голові, грудній клітці, ребрах та заподіяно тілесні ушкодження у вигляді крововиливу нижньої повіки правого ока, саден правої кисті та правого променево-зап`ясткового суглоба, які згідно з висновком експерта від 29 січня 2014 року № 12 належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, невстановлений співробітник БМОП "Беркут" пошкодив відеокамеру журналіста - телеоператора ТОВ ТРК "ВІККА" ОСОБА_12, який був одягнутим у жилет салатового кольору з написом "Преса".
Крім того, ОСОБА_10, достовірно знаючи, що директор ПП "Видавничий Дім" ОСОБА_11, який був одягнутим у жилет салатового кольору з написом "ПРЕСА" та в законний спосіб за допомогою відеокамери "SONY DSR-40" проводив зйомку акції протесту, є журналістом, діючи умисно й цілеспрямовано, маючи на меті створити перепони щодо одержання, використання та поширення інформації, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, перевищуючи владу, підійшовши до останнього, вимагав припинити відеозйомку та наказав вимкнути відеокамеру, що ОСОБА_11 вимушений був зробити.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8
- адвокат ОСОБА_9 просить скасувати постановлену щодо ОСОБА_10 ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості.
Зі змісту скарги також убачається, що представник потерпілих не погоджується з вироком суду першої інстанції.
Суть доводів представника зводиться до тверджень про те, що цивільний позов у кримінальному провадженні вирішено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме ст. 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що суд невмотивовано стягнув моральну шкоду тільки з ОСОБА_10, не повною мірою врахував обсяг і характер страждань потерпілих та безпідставно значно зменшив розмір моральної шкоди, яку просили стягнути ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно з ОСОБА_10, Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області) та МВС України.
На думку захисника, розмір стягнутої на користь потерпілих моральної шкоди не відповідає встановленим обставинам справи та причинно-наслідковому зв`язку між злочином і моральними стражданнями.
Вважає, що суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками місцевого суду в частині вирішення цивільного позову, порушив вимоги ст. 62 та частин 1, 5
ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), неправильно застосував ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) і дійшов помилкового висновку про те, що ГУНП в Луганській області та МВС України не набули статусу співвідповідачів через незаявлення потерпілими та їх представником клопотань про залучення цих юридичних осіб співвідповідачами. Зауважує, що ОСОБА_10 був працівником ГУ МВС України в Луганській області, перебував у підпорядкуванні УМВС України в Черкаській області та вчинив злочини під час виконання своїх службових обов`язків, а тому ГУНП в Луганській області та МВС України мають відшкодовувати шкоду, завдану діями свого працівника.
Також захисник не погоджується з призначеним ОСОБА_10 покаранням і вважає, що воно не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м`якості.
Наголошує, що суд апеляційної інстанції не усунув порушень, допущених місцевим судом, формально провів апеляційний розгляд, відповідним чином не перевірив доводів, викладених у скарзі сторони захисту, і не дав на них вичерпних відповідей.
Крім того, цей суд усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК безпідставно відмовив у повторному дослідженні доказів, зокрема висновків судово-медичних експертиз від 16 квітня 2014 року № 738 та від 21 травня 2014 року № 999.
Вважає, що ухвала не відповідає приписам ст. 419 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення касаційної скарги представника потерпілих у частині призначеного засудженому покарання та частково підтримав касаційну скаргу, вважав за можливе скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову.