ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 127/2127/20
провадження № 51-2204км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2021 року та вирок Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2022 року в кримінальному провадженні № 12019020010002447 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Комарники Турківського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 369 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Місцевий суд установив, що ОСОБА_7 11 листопада 2019 рокув період з 03:01 до 03:11 у приміщенні диспансеру та на його території з метою уникнення відповідальності та невинесення відносно нього працівниками поліції ОСОБА_8 і ОСОБА_9 постанов про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 178 КУпАП, та нескладання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП пропонував вказаним службовим особам неправомірну вигоду в сумі 200, 250, 300 та 400 доларів CШA (що згідно з офіційним курсом Національного банку України на той час становило відповідно 4900, 36 грн, 6125, 45 грн, 7350, 54 грн та 9800, 72 грн ).
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки у ньому не зазначено прізвище працівника поліції якому ОСОБА_7 пропонував неправомірну вигоду, чим було порушено право засудженого на захист. Стверджує, що зазначивши прізвище працівників поліції у вироку місцевий суд вийшов за межі обвинувачення. Також вказує, що всупереч вимог закону група слідчих у кримінальному провадженні була призначена неуповноваженою особою, а тому всі зібрані в справі докази є недопустимими.
Крім того вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки ОСОБА_7 фактично набув статусу підозрюваного з 11 листопада 2019 року, тобто з дня, коли до ЄРДР було внесено відомості про вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому, оскільки обвинувальний акт у провадженні був складений 25 січня 2020 року у строк понад два місяці з цієї дати, місцевий суд не мав законних підстав для ухвалення вироку в справі.
Також вказує, що місцевим судом в основу вироку було покладено фрагменти (нарізки) звуко-і відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, у зв`язку з чим, на переконання захисника, цей суд безпідставно відхилив клопотання сторони захисту про призначення відповідної експертизи на предмет визначення їхньої допустимості.
Вважає, що при перегляді вироку місцевого суду суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводів, наведених в апеляційній скарзі сторони захисту та не усунув порушень, які були допущені судом першої інстанції, а тому ухвалений апеляційним судом новий вирок не відповідає вимогам статей 370 та 420 КПК.
Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
На думку прокурора, суд апеляційної інстанції не вмотивував належним чином у вироку чому він дійшов висновку, що виправлення засудженого можливе без реального відбування покарання та у своєму рішенні допустився суперечностей, погодившись із доводами його апеляційної скарги про м`якість призначеного ОСОБА_7 покарання одночасно призначив таке останньому у виді штрафу, тобто більш м`яке ніж призначив місцевий суд та просив прокурор, і при цьому замість ухвали ухвалив вирок.
Звертає увагу на те, що при ухваленні свого рішення апеляційний суд не взяв до уваги поведінку засудженого та його ставлення до скоєного, який під час розгляду справи судами обох інстанцій, попри наявність неспростовних доказів свою вину не визнав, вказував на незаконність дій працівників поліції та не виявляв жодних ознак каяття і намагався уникнути відповідальності, інкримінований злочин вчинив у стані алкогольного сп`яніння.
З урахуванням цих обставин прокурор вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 і 420 КПК.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги касаційної скарги сторони обвинувачення частково, лише в частині форми рішення апеляційного суду, в іншій частині не підтримав. У задоволенні касаційної скарги захисника заперечив.
Сторона захисту була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не прибула, що не перешкоджає її розгляду.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в касаційних скаргах, дійшла висновку про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У своїй касаційній сказі захисник зазначає про істотні порушення, які, на його думку, були допущені судом першої інстанції, однак вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який зазначив про відсутність таких порушень як під час досудового розслідування, так і при розгляді справи в суді першої інстанції. Тому, при перегляді судових рішень, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених місцевим судом.
Як убачається зі змісту судових рішень, при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій ці суди ретельно перевіряли усі доводи, на які посилалася сторона захисту при розгляді кримінального провадження та які є аналогічними тим, що викладені в касаційній скарзі захисника. Зазначені в цих рішеннях мотиви про визнання вказаних доводів безпідставними колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у суді доказам.
Зокрема, свій висновок у вироку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення суд першої інстанції зробив на підставі наданих сторонами доказів, які були перевірені в судовому засіданні, визнані судом належними та допустимими, і яким цей суд надав відповідну правову оцінку.
Встановлені місцевим судом та зазначені у вироку фактичні обставини кримінального провадження ґрунтуються на ґрунтовному аналізі доказів, досліджених й ретельно перевірених у судовому засіданні, а саме: показаннях самого засудженого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, протоколах: огляду місця події від 11 листопада 2019 року (територія Вінницького ОНД "Соціотерапія"); тимчасового доступу до речей і документів від 10 червня 2019 року; огляду документів від 11 і 12 грудня 2019 року (відеозаписи з нагрудних реєстраторів працівників поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ) та іншими доказами у своїй сукупності.
Ці докази зібрані у встановленому законом порядку, є логічними та послідовними, узгоджуються між собою в цілому та в деталях, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності.
Як убачається з матеріалів провадження, підставами для перегляду вироку місцевого суду були апеляційні скарги подані вказаним захисником та прокурором.
У своїй апеляційній скарзі прокурор зазначав про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, а також вказував на неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність у частині звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.