Постанова
Іменем України
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 463/2979/21
провадження № 61-10071св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі -Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2021 року у складі судді Жовніра Г. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", банк), ОСОБА_2 про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що 06 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та АТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір № LVH9G100000226, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 20 000 доларів США для придбання квартири, а також 5 625 доларів США на сплату страхових платежів строком до 05 серпня 2032 року.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором, 28 листопада 2011 року між банком та ОСОБА_1, було укладено договір поруки № LVH9G100000226/2.
У подальшому між ОСОБА_2 та банком було укладено декілька додаткових угод, внаслідок яких істотні умови кредитного договору було змінено, зокрема збільшено процентну ставку за кредитним договором з 12 % до 14,04 %.
Позивачка вважає, що зобов`язання за договором поруки є припиненими, оскільки зміни щодо відсоткової ставки по кредитному договору були внесені без її згоди. При цьому мало місце збільшення обсягу відповідальності позичальника за кредитним договором № LVH9G100000226 від 06 серпня 2007 року.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила визнати зобов`язання за договором поруки № LVH9G100000226/2, укладеним 28 листопада 2011 року між нею та АТ КБ "Приватбанк" з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № LVH9G100000226 від 06 серпня 2007 року, припиненим.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2021 року позов задоволено.
Визнано зобов`язання за договором поруки № LVH9G100000226/2, укладеним 28 листопада 2011 року між АТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_1 за кредитним договором №LVH9G100000226 від 06 серпня 2007 року, припиненим.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з доведеності факту збільшення обсягу відповідальності позичальника за кредитним договором № LVH9G100000226 від 06 серпня 2007 року на підставі додаткових угод від 23 квітня 2012 року та 29 жовтня 2013 року, яке відбулося без згоди та без відома поручителя ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, АТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11 жовтня 2022 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалите нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали цивільної справи та зупинено дію оскаржених судових рішень.
03 листопада 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 06 серпня 2007 року між ЗАТ КБ "Приватбанк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ КБ "Приватбанк", та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № LVH9G100000226, відповідно до умов якого (пункт 7.1) банк надав позичальнику кредит шляхом видачі готівки через касу на строк з 06 серпня 2007 року по 05 серпня 2032 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 20 000 доларів США для купівлі квартири, а також у розмірі 5 625 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно пункту 6.2 даного договору.
Згідно з Графіком погашення кредиту, який є додатком до вказаного вище договору, сума кредиту становить 20 000 доларів США, процентна ставка 12% річних, місячний платіж - 66,67 доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 28 листопада 2011 року між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № LVH9G100000226/2, відповідно до умов якого, поручитель взяла на себе зобов`язання відповідати за виконання позичальником зобов`язань за умовами Кредитного договору № LVH9G100000226 від 06 серпня 2007 року.
Згідно з пунктом 2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Відповідно до пункту 1.2 договору поруки сторони домовилися, що якщо під час виконання кредитного договору зобов`язання позичальника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібно.
23 квітня 2012 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до Кредитного договору № LVH9G100000226 від 06 серпня 2007 року, відповідно до якої сторонами досягнуто домовленості що у разі порушення Позичальником будь-якого з зобов`язань, передбачених в Графіку погашення кредиту (додаток 1 до цієї додаткової угоди) понад 31 день, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 652,38 доларів США. А також викладено пункт 7.1 кредитного договору у новій редакції, а саме, що банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з 06 серпня 2007 року по 05 серпня 2032 року включно, у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 25 860,73 доларів США для купівлі квартири, а також у розмірі 10 229,14 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно пункту 6.2 даного договору.
Згідно з додатком до вказаної угоди, щомісячний платіж зріс до 370,35 доларів США.
29 жовтня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено ще одну додаткову угоду до кредитного договору № LVH9G100000226 від 06 серпня 2007 року, відповідно до умов якої, як і в додатковій угоді від 23 квітня 2012 року визначено, що у разі порушення Позичальником будь-якого з зобов`язань, передбачених в Графіку погашення кредиту (додаток 1 до цієї додаткової угоди) понад 31 день, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 652,38 доларів США. А також викладено пункт 7.1 кредитного договору аналогічно як і в додаткові угоді від 23 квітня 2012 року із зазначенням, що надається кредит у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 25 860,73 доларів США для купівлі квартири, а також у розмірі 10 229,14 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом строком, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця.
Згідно з додатком до вказаної угоди, розмір щомісячного платежу вказано 400,19 доларів США.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.