Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 233/1741/20
провадження № 61-908св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Русинчука М. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2020 року в складі Каліуш О. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 12 січня 2021 року в складі колегії суддів: Халаджи О. В., Азевича В. Б., Никифоряка Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" (далі - ПрАТ "АПК-Інвест") та просила розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладений між ними, зареєстрований 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних частко (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1120.
На обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що 01 квітня 2013 року між нею та ПрАТ "АПК-Інвест" укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 01 серпня 2013 року, згідно з яким вона передала в оренду земельну частку (пай) розміром 4, 78 умовних кадастрових гектарів, яка належала їй на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДН № 173658.
У 2020 році на основі цієї земельної частки (паю), їй було виділено в натурі земельну ділянку площею 4, 6720 га, кадастровий номер 1422483900:40:000:0068, після чого сертифікат на право на земельну частку (пай) втратив чинність і, відповідно, правовідносини між нею та відповідачем за договором оренди припинилися.
У зв`язку з прийняттям рішення самостійно господарювати на своїй земельній ділянці, 02 березня 2020 року вона надіслала на адресу ПрАТ "АПК-Інвест" листа з проханням повернути їй земельну ділянку, однак відповідач заперечує проти припинення договірних правовідносин та відмовляється повертати земельну ділянку, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
У квітні 2020 року ПрАТ "АПК-Інвест" звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та просило визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:40:000:0068, площею 4, 6720 га за ним на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, з ОСОБА_1 .
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року укладений між сторонами строком на 20 років.
На момент укладення цього договору оренди, як і на теперішній час, діють норми перехідних положень Закону України "Про оренду землі", якими встановлено імперативну норму щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю), яким укладено договір оренди землі, а саме: такий договір переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.
Проте, ОСОБА_1 від взятого на себе зобов`язання щодо переукладання договору оренди після виділення земельної ділянки на місцевості (в натурі)протиправно відмовилася, чим порушила права та законні інтереси ПрАТ "АПК-Інвест", як належного орендаря користувача земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ПрАТ "АПК-Інвест" задоволено.
Визнано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:40:000:0068, площею 4, 6720 га за орендарем - ПрАТ "АПК-Інвест" на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1 та зареєстрованого 01 серпня 2013 року в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1120.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розірвання договору в судовому порядку можливе у зв`язку із недосягненням згоди сторін щодо розірвання договору та істотністю обставин, що змінилися, проте ОСОБА_1 доказів на підтвердження таких обставин суду не надала, а такої підстави для припинення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) як виділ земельної частки (паю) в натурі на місцевості та отримання державного акта на землю Законом України "Про оренду землі" не передбачено.
Водночас місцевий суд вважав, що дії ОСОБА_1 про припинення договірних відносин в односторонньому порядку та про відмову від переукладання договору суперечить як умовам укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, так і діючому законодавству, зокрема, Закону України "Про оренду землі", тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову ПрАТ "АПК-Інвест".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2020 року без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року укладено строком на 20 років, а тому такий договір автоматично не припиняє своєї дії в зв`язку із реєстрацією 26 грудня 2019 року права власності на спірну земельну ділянку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
15 січня 2021 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 12 січня 2021 року в частині задоволених зустрічних позовних вимог й ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 233/3676/19, постановах Верховного Суду від 19 березня 2018 року в справі № 924/468/14, від 04 грудня 2018 року в справі № 32/563, від 08 квітня 2020 року в справі № 233/2070/19, від 09 квітня 2020 року в справі № 233/1557/19, від 09 червня 2020 року в справі № 912/186019, від 22 вересня 2020 року в справі № 127/18934/18, від 04 листопада 2020 року в справі № 917/1934/19, від 11 листопада 2020 року в справі № 233/1551/19 та від 18 листопада 2020 року в справі № 233/2636/19.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення про визнання права оренди за ПрАТ "АЗК-Інвест", суди не врахували, що такий спосіб захисту права не передбачений законом, тому є неналежним способом захисту порушених прав ПрАТ "АЗК-Інвест", у зв`язку з чим у задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно було відмовити.
Судові рішення в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог не оскаржуються, тому в цій частині в касаційному порядку не переглядаються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
02 березня 2021 року справа № 233/1741/20 надійшла до Верховного Суду.
Генеральний директор ПрАТ "АПК-Інвест" Распопов Р. С. надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що 01 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "АПК-Інвест" укладено договір оренди земельної частки (паю), відповідно до якого товариство прийняло у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай), яка належить ОСОБА_1 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН №173658 від 30 серпня 1996 року, розміром 4, 78 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, терміном на 20 років.
Відповідно до пункту 3.1. договору оренди, ОСОБА_1 зобов`язалася протягом п`яти робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку письмово повідомити про це орендаря.
Пунктом 2.3. договору встановлено, що в разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.