Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 202/3058/19
провадження № 61-9394св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Русинчука М. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, Департамент адміністративних послуг Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2019 року в складі судді Слюсар Л. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2021 року в складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила: визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, видане 26 березня 2001 року виконкомом міської Ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_2 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений між відповідачами;припинити право власності ОСОБА_3 на квартиру; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_6, проведену на підставі свідоцтва про право власності від 26 березня 2001 року; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3, проведену на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 2018 року; та визнати за нею право користування квартирою.
Позов обґрунтовувала тим, що з 1978 року вона проживала та була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . Наймачем квартири була її мати ОСОБА_7, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
Маючи намір приватизувати цю квартиру, вона звернулася до Індустріальної районної в місті Дніпрі ради з заявою про заміну наймача квартири. Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної в місті Дніпрі ради від 23 серпня 2017 року їй надано дозвіл на зміну договору найму квартири.
Разом з тим, у березні 2018 року вона дізналася, що 22 лютого 2018 року здійснено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26 березня 2001 року виконкомом міської Ради народних депутатів, а 23 квітня 2018 року ОСОБА_2 відчужила квартиру ОСОБА_3 .
Посилаючись на те, що вказане свідоцтво про право власності відповідним органом приватизації не видавалось, є підробленим, а отже ОСОБА_2 не набула права власності на спірну квартиру і не мала права її відчужувати, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, видане 26 березня 2001 року виконкомом міської Ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_2 про приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 23 квітня 2018 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шатковською І. Ю. та припинено право власності ОСОБА_3, зареєстроване на підставі цього договору.
Скасовано державні реєстраціїправа власності на цю квартиру за ОСОБА_2, проведену на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26 березня 2001 року виконкомом міської Ради народних депутатів, та за ОСОБА_8, проведену на підставі договору купівлі-продажу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40771742.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не набула у встановленому законом порядку право власності на спірну квартиру, оскільки рішення про приватизацію квартири Дніпровською міською радою чи уповноваженим нею органом не приймалось, тому не мала права відчужувати цю квартиру на користь ОСОБА_3 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2021 року рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2019 року в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права власності скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.
В іншій оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Змінено розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що свідоцтво про право власності на спірну квартиру органом приватизації не видавалось, не є правочином, тому підстав для визнання його недійсним немає, як і немає підстав для задоволення позовної вимоги про припинення права власності ОСОБА_3 на квартиру, оскільки це є неефективним способом захисту.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2021 року ОСОБА_2 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно зʼясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не врахували, що матеріали справи не містять доказів, що свідоцтво про право власності на спірну квартиру органом приватизації не приймалось, тому дійшли помилкового висновку, що таке свідоцтво має ознаки фальсифікації.
Касаційна скарга не містить доводів щодо необґрунтованості висновків судів у частині відмовлених позовних вимог, тому в цій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 липня 2021 року справа № 202/3058/19 надійшла до Верховного Суду.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що у вересні 1978 року сім`я ОСОБА_7 (наймач) у складі п`яти осіб: чоловіка ОСОБА_9, доньки ОСОБА_10, сина ОСОБА_11 та доньки ОСОБА_12 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .
З 06 травня 1993 року ОСОБА_2 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05 жовтня 2016 року в справі № 202/4992/16-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визначення порядку користування вищевказаною квартирою та зміну договору найму.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року в справі № 202/1799/17 визнано безвісно відсутнім ОСОБА_11 з 01 січня 2016 року.
Станом на 30 червня 2017 року в квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані позивач ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4 та неповнолітній син позивача ОСОБА_5 .
Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 23 серпня 2017 року № 309 "Про надання дозволу на зміну договору найму жилих приміщень" надано дозвіл Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Індустріального району на зміну договору найму квартири АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 у складі сім`ї: ОСОБА_13 (дочка), ОСОБА_14 (син), у зв`язку зі смертю наймача ОСОБА_7 .