Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 722/965/21
провадження № 61-9718св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Сокирянська міська рада Дністровського району Чернівецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2022 року у складі судді Унгуряна С. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 липня 2022 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позовну заяву і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області (далі - Сокирянська міська рада) про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, посилаючись на те, що внаслідок приватизації майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Михалкове" (далі - КСП "Михалкове") 23 жовтня 2017 року вона набула у власність нерухоме майно - нежитлову будівлю (АЗС) загальною площею 19,3 кв. м, розташовану на земельній ділянці площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0459, за адресою: АДРЕСА_1 . Вона мала намір отримати вказану земельну ділянку в оренду. За її заявою наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 05 грудня 2018 року № 24-1702/14-18-СГ їй був наданий дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, однак договір оренди не було укладено у зв`язку з тим, що на той час тривав процес передачі земель державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, але в межах територій сільських рад, до власності сільських рад.З 05 жовтня 2020 року зазначена земельна ділянка перейшла із земель державної власності у комунальну власність Михалківської сільської ради Дністровського району Чернівецької області (далі - Михалківська сільська рада). Рішенням Михалківської сільської ради від 23 жовтня 2020 року № 259/31-2020 було надано дозвіл Виконавчому комітету цієї ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу ділянки комунальної власності площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0459, зобов`язано Виконавчий комітет замовити виготовлення технічної документації та подати її на затвердження. Рішенням Михалківської сільської ради від 10 листопада 2020 року № 269/32-2020 було вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0459, на дві земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07): площею 0,3008 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0495; площею 0,0300 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0496. Земельна ділянка площею 0,0300 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0496, на якій безпосередньо знаходиться належна їй нежитлова будівля, 02 листопада 2020 року була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, а 12 листопада 2020 року право власності Михалківської сільської ради на вказану земельну ділянку було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав. Отже, згідно з рішенням власника, яким на той час була Михалківська сільська рада, поділена земельна ділянка площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0459, припинила своє існування. Таким чином, набувши у власність нежитлову будівлю, вона відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) стала користувачем цілісної на той час земельної ділянки площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0459, а після її поділу і реєстрації 12 листопада 2020 року права власності Михалківської сільської ради на поділені земельні ділянки вона стала користувачем новоствореної земельної ділянки площею 0,0300 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0496, на якій безпосередньо знаходиться належна їй нежитлова будівля. Вона вже використала своє право безоплатної приватизації землі, тому 23 березня 2021 року звернулася до Сокирянської міської ради, яка в ході адміністративно-територіальної реформи стала правонаступником Михалківської сільської ради, із заявою про надання дозволу на викуп існуючої на той час і належним чином зареєстрованої земельної ділянки площею 0,0300 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0496, однак листом Сокирянської міської ради від 26 квітня 2021 року № 264 отримала відмову, мотивовану тим, що рішення Михалківської сільської ради, яким було затверджено поділ земельної ділянки, є неправомірним. При цьому в листі не зазначено нормативних актів, які були порушені рішенням про поділ земельної ділянки, з яких підстав можна вважати рішення неправомірним, чи було рішення сільської ради скасоване у встановленому законом порядку. В подальшому Сокирянська міська рада прийняла рішення від 22 квітня 2021 року №127/06-21, пунктом 1.7 якого було вирішено надати дозвіл на об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 7324086000:04:001:0495 та 7324086000:04:001:0496, а також - рішення від 27 травня 2021 року № 157/07-21, яким було затверджено технічну документацію щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0090, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначені рішення є незаконними у зв`язку з тим, що вона як користувач земельної ділянки не давала відповідачу передбаченої пунктом "е" частини першої статті 56 Закону України "Про землеустрій" нотаріально посвідченої згоди на об`єднання земельних ділянок. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила: визнати протиправним, нечинним і скасувати рішення Сокирянської міської ради від 22 квітня 2021 року № 127/06-21 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки" в частині пункту 1.7 про об`єднання земельної ділянки площею 0,0300 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0496, із земельною ділянкою кадастровий номер 7324086000:04:001:0495; визнати протиправним, нечинним і скасувати рішення Сокирянської міської ради від 27 травня 2021 року № 157/07-21 "Про затвердження технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки".
У відзиві на позовну заяву Сокирянська міська рада заперечила проти позову та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не оформила належним чином своє право користування спірною земельною ділянкою, зокрема шляхом укладення договору оренди, тому вона не є користувачем цієї ділянки відповідно до закону, у зв`язку з чим отримання нотаріально посвідченої згоди, передбаченої пунктом "е" частини першої статті 56 Закону України "Про землеустрій", на поділ та об`єднання земельної ділянки від позивача не вимагалося і Сокирянська міська рада мала право на власний розсуд розпоряджатися майном, яке перебуває в її власності. Оскільки оскаржувані позивачем рішення міської ради були прийняті з дотриманням статті 19 Конституції України та інших норм законодавства України, то правових підстав для визнання їх нечинними та скасування немає.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження умов та обсягів використання земельної ділянки попереднім землекористувачем - КСП "Михалкове". Оскільки позивач не довела обставин переходу до неї права користування земельною ділянкою, в тому числі новоствореною внаслідок поділу, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, тобто не довела набуття нею статусу землекористувача в розумінні статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, то отримання відповідачем від неї нотаріально посвідченої згоди на поділ чи об`єднання земельної ділянки, яка передбачена пунктом "е" частини першої статті 56 Закону України "Про землеустрій", не вимагалося. Сокирянська міська рада як правонаступник Михалківської сільської ради, приймаючи оскаржувані рішення від 22 квітня 2021 року № 127/06-21 та від 27 травня 2021 року № 157/07-21, діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і вказані рішення щодо об`єднання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, не порушують прав, свобод чи законних інтересів ОСОБА_1 .
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2022 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
30 вересня 2022 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 липня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 щодо автоматичного переходу права на земельну ділянку до нового власника жилого будинку, будівлі або споруди, які розташовані на цій земельній ділянці. Крім того, на час її звернення до Сокирянської міської ради із заявою про викуп спірної земельної ділянки, ця ділянка вже була сформована, 20 листопада 2020 року була зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та перебувала у власності Михалківської сільської ради. Тому незрозумілим є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що в цій справі підлягали доказуванню обставини землекористування не фактичним попереднім власником - Михалківською сільською радою, а КСП "Михалкове", яке вже десятки років не існує.
У грудні 2022 року Сокирянська міська рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну каргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. На час набуття позивачем права власності на нежитлову будівлю спірна земельна ділянка не була сформована і КСП "Михалкове" як попередній власник цієї будівлі не оформив своє право користування ділянкою. Оскільки сам факт набуття права власності на будівлю чи споруду не може бути достатньою підставою для висновку про набуття особою у власність чи користування земельної ділянки, то доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що з виникненням права власності на нежитлову будівлю на підставі статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до неї перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, у тих обсягах, які були у попереднього власника, не заслуговують на увагу.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В. від 30 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Сокирянського районного суду Чернівецької області.
13 грудня 2022 року справа № 722/965/21 надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 24 січня 2023 року у зв`язку з відрядженням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Усика Г. І. до Вищої ради правосуддя призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року матеріали справи № 722/965/21 передано судді-доповідачу Стрільчуку В. А., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 23 жовтня 2017 року ОСОБА_1 набула у власність нерухоме майно - нежитлову будівлю (АЗС) площею 19,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1,що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 жовтня 2017 року.
Вищевказана нежитлова будівля (АЗС) була розташована на земельній ділянці площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0459, однак будь-яке право на цю земельну ділянку (власності, користування тощо) за попереднім власником будівлі - КСП "Михалкове" не було зареєстроване.
Рішенням Михалківської сільської ради від 17 червня 2020 року № 239/29-2020 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0459, зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, доручено сільському голові зареєструвати право комунальної власності в Державному реєстрі.
05 жовтня 2020 року за Михалківською сільською радою зареєстроване право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0459, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 жовтня 2020 року.
Рішенням Михалківської сільської ради від 23 жовтня 2020 року № 259/31-2020 надано дозвіл Виконавчому комітету на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0459, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться на території Михалківської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Михалківської сільської ради від 10 листопада 2020 року № 269/32-2020 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0459, на дві земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07): площею 0,3008 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0495; площею 0,0300 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0496.
12 листопада 2020 року за Михалківською сільською радою зареєстроване право комунальної власності на земельні ділянки площею 0,3008 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0495, та площею 0,0300 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0496, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12 травня 2021 року.
В подальшому Сокирянська міська рада прийняла рішення від 22 квітня 2021 року №127/06-21, пунктом 1.7 якого вирішено надати дозвіл на розроблення технічної документації щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 7324086000:04:001:0496 та 7324086000:04:001:0495 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).
Рішенням Сокирянської міської ради від 27 травня 2021 року № 157/07-21 затверджено технічну документацію щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 0,3308 га, кадастровий номер 7324086000:04:001:0090, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.