Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 932/5035/22
провадження № 61-11778св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивачі: товариство з обмеженою відповідальністю "КВАРТАЛ-ГРУП", товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕЙТ СІТІ",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КВАРТАЛ-ГРУП" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КВАРТАЛ-ГРУП", товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕЙТ СІТІ" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Короткий зміст заявлених вимог
У серпні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "КВАРТАЛ-ГРУП" (далі - ТОВ "КВАРТАЛ-ГРУП"), товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕЙТ СІТІ" (далі - ТОВ "ЕСТЕЙТ СІТІ") звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивачі подали позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої діями відповідача ОСОБА_1, тому просили стягнути з нього на користь ТОВ "КВАРТАЛ- ГРУП" майнову шкоду в розмірі 1 600 000,00 грн та на користь ТОВ "ЕСТЕЙТ СІТІ" майнову шкоду в сумі 6 000 000,00 грн.
У зв`язку з цим, просили забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1, що містяться на відкритих рахунках у банківських та інших фінансових установах, а також, на кошти на рахунках у банківських та інших фінансових установах, що будуть відкриті після винесення ухвали суду про арешт коштів ОСОБА_1 в межах ціни позову у розмірі 7 600 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2022 року у складі судді Бакуменко А. В. задоволено заяву про забезпечення позову.
Накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1, що містяться на відкритих рахунках у банківських та інших фінансових установах, а також, на кошти на рахунках у банківських та інших фінансових установах, що будуть відкриті після винесення ухвали суду про арешт коштів ОСОБА_1 в межах ціни позову, а саме у розмірі 7 600 000,00 грн.
Ухвала місцевого суду мотивована пов`язаністю заходів забезпечення позову з предметом спору, наявністю обставин, які свідчать про можливість ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2022 року скасовано. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ТОВ "КВАРТАЛ- ГРУП" та ТОВ "ЕСТЕЙТ СІТІ", звернувшись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1, що містяться на відкритих рахунках у банківських та інших фінансових установах не вказали найменування банківських установ, номери рахунків, розмір грошових коштів, які знаходяться на таких рахунках, що належать ОСОБА_1 .
Заявники не надали суду жодних доказів на підтвердження факту наявності у ОСОБА_1 будь-яких грошових коштів на відкритих рахунках в банківських установах України.
Суд першої інстанції не вказав у своїй ухвалі на які саме рахунки накладено арешт (їх номери), не вказав розмір грошових коштів, які знаходяться на таких рахунках, що належать ОСОБА_1, не вказав у яких саме банківських установах України розміщені такі рахунки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року до Верховного Суду, ТОВ "КВАРТАЛ-ГРУП", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
23 грудня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 03 лютого 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 14 лютого 2023 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Петров Є. В., Пророк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження судового рішення посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19, від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20, у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі № 466/7656/17, від 09 грудня 2021 року у справі № 22-з/824/586/2021.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позивачі не в праві отримувати інформацію про відкриті банківські рахунки відповідача та про кількість грошей на них. Позивачі та суд не мають права ідентифікувати та розшукувати рахунки і кошти відповідача.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).