ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 908/3057/21(908/213/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 08.02.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2022
у справі
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокузай Трейд", м. Запоріжжя
до відповідачів - 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс", м. Київ
2. Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна", м. Київ
3. Корпорації "Сумітомо", Японія
про визнання недійсним договору
в межах справи № 908/3057/21
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокузай Трейд", -
Встановлені обставини справи:
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.11.2021р., серед іншого, відкрито провадження у справі №908/3057/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокузай Трейд". Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Фірма Лісандра" у розмірі 1 062 500,00 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Стецину І.В.
2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022р. у справі №908/3057/21 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокузай Трейд", припинено повноваження розпорядника майна боржника Стецини І.В., визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Мокузай Трейд", м. Запоріжжя, б. Шевченка, буд. 32, Запорізька обл., код ЄДРПОУ 41881138 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Стецину І.В.
3. До Господарського суду Запорізької області 03.02.2022 надійшла позовна заява ліквідатора ТОВ "Мокузай Трейд" Стецини І.В. про визнання недійсним Партнерського договору № ГР21/20 від 21 грудня 2020 року укладеного між ТОВ "Мокузай Трейд", ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" та застосування наслідків недійсності договору, для розгляду в межах справи № 908/3057/21 про банкрутство позивача.
3.1. Позовні вимоги позивач обґрунтовує:
- Ліквідатором, арбітражним керуючим Стециною І.В. виявлено укладений між ТОВ "Мокузай Трейд", ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" Партнерський договір № ГР21/20 від 21 грудня 2020 року згідно умов якого ТОВ "Мокузай Трейд" та ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" вирішили залучити активи спрямовані на участь в конкурсі з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна в місті Чернігові, який організований Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" та Корпорацією "Сумітомо".
- Умови Партнерського договору № ГР21/20 від 21 грудня 2020 року передбачають, що укладення дилерського договору між ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" та Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" призведе до зобов`язання ТОВ "Мокузай Трейд" здійснювати фінансові відрахування на розвиток дилерської мережі Тойота-Україна в місті Чернігові в розмірі 100000,00 грн. щомісячно, а у разі не укладення з ТОВ "Мокузай Трейд" на користь "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" підлягатиме стягнення 500 000,00 грн. У зв`язку з цим, Партнерський договір № ГР21/20 від 21 грудня 2020 року, є таким, що повинен бути визнаний недійсним із застосуванням наслідків недійсності.
- Так, пунктом 1.1. Партнерського договору визначено, що предметом договору є залучення ТОВ "Мокузай Трейд" в рамках партнерства активів спрямованих на участь в конкурсі з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна", зокрема і в місті Чернігові, що організований Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" та Корпорацією "Сумітомо".
- Пунктом 1.2. Партнерського договору визначено, що метою співробітництва Сторін є спільні дії з дослідження кон`юнктури автомобільного ринку в м. Чернігів, підготовки документів, необхідних для участі в конкурсі з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна", зокрема і в місті Чернігові, що організований Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна".
- Згідно умов пункту 3.1. Партнерського договору та його підпунктів, ТОВ "Мокузай Трейд" зобов`язується: надати ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" послуги з аналізу, дослідження кон`юнктури автомобільного ринку в м. Чернігів, підготовки документів, необхідних для участі в конкурсі з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна", зокрема і в місті Чернігові, що організований Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна"; забезпечувати організаційну, інформаційну, методичну, практичну, ресурсну підтримку в рамках договору; здійснювати фінансові вкладення згідно партнерського договору протягом 2-х років з моменту його підписання; у разі укладення між ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" та Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" дилерського договору, предметом якого буде призначення уповноваженого дилера в м. Чернігів, ТОВ "Мокузай Трейд" буде зобов`язане здійснювати фінансові відрахування на розвиток дилерської мережі у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок) щомісячно від дати укладення дилерського договору між ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" та Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна".
- Пунктом 4.1. Партнерського договору визначено, що порядок розподілу результатів спільної діяльності (прибутків) отриманих від партнерської діяльності, розподіляється пропорційно партнерської діяльності кожної сторони за 5-ти річними результатами діяльності дилерського центру в м. Чернігів укладеним між відповідачем-2 та ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс".
- У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
- У випадку невиконання або неналежного виконання ТОВ "Мокузай Трейд" умов цього договору останній зобов`язаний відшкодувати ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" завдані цим збитки у повному обсязі понад суми неустойки.
- У випадку, якщо відповідач-2 укладе дилерський договір, предметом якого буде призначення уповноваженого дилера в м. Чернігів не з ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" з іншим суб`єктом господарювання, то це буде вважатись порушенням ТОВ "Мокузай Трейд" умов договору і останній зобов`язаний буде сплатити ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" неустойку в розмірі 500 000,00 грн. Кожна Сторона відповідає за спільними договірними зобов`язаннями усім своїм майном незалежно від вартості його вкладу у партнерську діяльність (пункти 5.1.-5.4. Партнерського договору).
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.04.2022 у справі №908/3057/21 (908/213/22) позов задоволено.
Визнано недійсним Партнерський договір №ГР21/20 від 21 грудня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Мокузай Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Автоцентр-Сервіс.
Скасовано конкурс з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна в м. Чернігові, організованого Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" та Корпорацією "Сумітомо".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Автоцентр-Сервіс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мокузай Трейд 1 654 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мокузай Трейд 1 654 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Корпорації "Сумітомо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мокузай Трейд 1 654 грн. 00 коп. судового збору.
4.1. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що:
- системний аналіз умов Партнерського договору свідчить про те, що останній укладений "зловживаючи правом" і метою його є погіршення майнового стану ТОВ "Мокузай Трейд", відсутністю наміру сторін в настанні правових наслідків;
- матеріали справи не містять жодних доказів настання юридичних наслідків для сторін як внаслідок проведення конкурсу з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна в м. Чернігові, організованого Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" та Корпорацією "Сумітомо" так само і Партнерським договором;
- сторони не надали жодних підтверджуючих доказів реальності конкурсу з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна в м. Чернігові, організованого Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" та Корпорацією "Сумітомо" (укладення договору, обрання уповноваженого дилера Тойота-Україна в м. Чернігові);
- партнерський договір так і конкурс з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна в м. Чернігові організований Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" та Корпорацією "Сумітомо" спрямований не на настання юридично значущих наслідків для учасників справи, тобто є таким, що спрямований на погіршення фінансового стану ТОВ "Мокузай Трейд".
- Суд першої інстанції дійшов висновку, що за таких обставин, з метою гарантування ефективного та дієвого захисту прав, інтересів кредиторів, позивача, є підстави для задоволення позову щодо основної вимоги та до похідної вимоги в частині застосування наслідків недійсності Партнерського договору.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2022 апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2022 у справі № 908/3057/21 (908/213/22) задоволено.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2022 у справі №908/3057/21 (908/213/22) скасовано.
Постановлено нове рішення, про відмову в задоволенні позову.
5.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено обставин того, що ТОВ "Мокузай Трейд" взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони чи здійснив дії зі зменшення або відчуження його активів (грошових коштів, майна тощо) без відповідних правових підстав, внаслідок чого було завдано шкоду Боржнику чи кредиторам, як і не надано доказів настання інших негативних наслідків, в тому числі фінансових, від укладення Договору, з якими пов`язується можливість визнання його недійсним.
- Суд другої інстанції вважає, що місцевий господарський суд обмежився лише не підкріпленим доказовою базою твердженням, що системний аналіз умов Партнерського договору свідчить про те, що останній укладений "зловживаючи правом" і метою його є погіршення майнового стану ТОВ "Мокузай Трейд".
- В частині скасування конкурсу з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна в м. Чернігові, організованого Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" та Корпорацією "Сумітомо", апеляційний суд встановив, що конкурс з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна в м. Чернігові не є наслідком укладення Партнерського договору, що виключає можливість застосування наслідків його недійсності у спосіб, заявлений позивачем. До того ж, положення ст. 216 ЦК України можуть бути застосовані лише до сторін правочину, а відповідач-2 та відповідач-3, не є його сторонами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2022 у цій справі, просить її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2022 у справі №908/3057/21 (908/213/22).
6.1. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" в касаційній скарзі зазначає, що судове рішення оскаржується в касаційному порядку з підстав передбачених п.1, п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
- Скаржник переконує, що Підприємство з іноземними інвестиціями "Тойота-України" а ні під час розгляду справи судом першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою не подало жодних доказів, які б спростували позицію Позивача про те, що партнерський договір відповідає умовам законодавства та спрямований на настання юридичних наслідків, укладений на рівноцінних умовах тощо.
- Призначений Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" конкурс з відбору уповноваженого дилера в м. Чернігів носив реальний характер, тобто був укладений дилерський договір тощо.
- Одним із Відповідачів у справі № 908/3057/21 (908/213/22) є Корпорація "Сумітомо", котра зареєстрована за адресою: Японія, 3-2 Отемачі 2-Чомі, Чійода-КУ, Токіо. Будь-які докази повідомлення вказаного Відповідача у справі відсутні.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Провадження у Верховному Суді
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3057/21 (908/213/22) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2022.
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023 серед іншого відкрито касаційне провадження у справі № 908/3057/21(908/213/22) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2022, справу призначено до розгляду на 01 лютого 2023 року о 12:50 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2022 оголошено перерву в судовому засіданні по справі № 908/3057/21(908/213/22) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2022 до 08 лютого 2023 року о 12:50 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, виходячи з такого.
12. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ліквідатора ТОВ "Мокузай Трейд" Стецини І.В., яка подана до суду в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та на загальних підставах, передбачених ЦК України, про визнання недійсним Партнерського договору № ГР21/20 від 21 грудня 2020 року укладеного між ТОВ "Мокузай Трейд", ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" та застосування наслідків недійсності договору.
14. Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Мокузай Трейд" про визнання недійсним Партнерського договору № ГР21/20 від 21 грудня 2020 року укладеного між ТОВ "Мокузай Трейд", ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" та застосування наслідків недійсності договору.
15. За частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
16. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
17. Частиною першої статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
18. Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.
19. Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).
20. Водночас провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб`єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.
21. Преамбулою КУзПБ закріплено одне із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
22. Одним із засобів досягнення зазначеної мети є інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника.
23. Стаття 42 "Визнання недійсними правочинів боржника" КУзПБ встановлює підстави, з яких правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, а також правові наслідки визнання таких правочинів недійсними.
24. Визначені наведеною нормою підстави є додатковими, специфічними підставами для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
25. За цих умов застосування положень статті 42 КУЗПБ та визнання згідно наведеної норми недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є тим засобом, який спрямований на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого задоволення вимог кредиторів.
26. Звідси в силу основоположних засад цивільного законодавства, таких як добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
27. У період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після відкриття провадження у справі про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, тому відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
28. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
29. Дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.
30. Тому, обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
31. Однак, у справі про банкрутство досить часто відповідне виконання чи прийняття на себе майнових зобов`язань боржником в результаті яких настають негативні наслідки у вигляді зменшення майна (активів) може бути вчинене у вигляді дій щодо відмови від власних майнових вимог, виконання зобов`язання раніше визначеного строку, розпорядження майном на підставі рішень, що не відповідають законодавству або вчинені без достатніх підстав тощо, які не відповідають законодавчо визначеним ознакам правочину наведеному в статтях 202, 203 ЦК України.
32. Такі дії боржника зовні можуть мати ознаки досягнення та реалізації "нібито законних цілей", однак насправді можуть переслідувати інші цілі, які зрештою несуть негативні наслідки для боржника у вигляді зменшення його майнових активів та неплатоспроможності та може унеможливити надання оцінки таким діям боржника (їх оспорення) на предмет відповідності та наявності в них ознак "fraus creditorum" (з лат. - вчинення на шкоду кредиторам) через призму їх відповідності приписам статті 42 КУзПБ через відсутність ознак правочину.
33. Частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
34. Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
35. Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).
36. Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).
37. Засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України").
38. У рішенні ЄСПЛ від 17.07.2008 у справі "Каіч та інші проти Хорватії" зазначено, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
39. Отже, держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.