1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3724/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги першого заступника керівника Київської міської прокуратури та Державного підприємства "Конярство України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Сотніков С.В., Отрюх Б.В.)

у справі №910/3724/20

за позовом Фермерського господарства "Сузір`я"

до Державного підприємства "Конярство України"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

про стягнення заборгованості в розмірі 113493,51 грн

в межах справи №910/21682/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

1. У березні 2020 року Фермерське господарство "Сузір`я" (далі - ФГ "Сузір`я") з межах справи №910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" (далі - ДП "Конярство України") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Конярство України", у якому просило стягнути 113493,51 грн, з яких 90000,00 грн - заборгованість за договором купівлі-продажу від 02.07.2019 №2-2019, 21086,16 грн пені та 2403,35 грн 3% річних.

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 02.07.2019 №2-2019 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

3. 02.07.2019 між ФГ "Сузір`я" (продавець) та ДП "Конярство України" в особі Філії "Запорізький кінний завод №86" ДП "Конярство України" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2-2019.

4. Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

5. Позивачем зазначено, що на виконання умов договору, ним було передано у власність відповідача товар, а саме: горох у кількості 30,06 тон, за ціною 4,900 грн в тому числі ПДВ, за одну тону, на загальну суму 147293,88 грн, що підтверджується видатковою накладною №43 від 03.07.2019.

6. Відповідачу було виставлено рахунок на оплату №46 від 03.07.2019.

7. Відповідно до п. 2.3 договору оплата згідно з рахунком має бути перерахована продавцю протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження товару.

8. Однак, в порушення зазначених вище умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання виконав лише частково, на суму 57293,88 грн.

9. Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за основним боргом склала 90000,00 грн.

10. В матеріалах справи містяться письмові докази щодо підтвердження факту поставки товару: копія договору купівлі-продажу №2-2019 від 02.07.2019; копія рахунку на оплату №46 від 03.07.2019; копія видаткової накладної №43 від 03.07.2019; копія податкової накладної №12 від 03.07.2019; кінцева виписка AT "Приватбанк" за період з 18.10.2022 по 18.10.2022, в якій містяться такі відомості: "клієнт - Сузір`я ФГ; реквізити контрагента - Філія Запорізький КЗ №86, ДП КОН УК 3772793; призначення платежу - оплата за горох, згідно договору купівлі-продажу №2-2019 від 02.07.2019, рах. №46 від 03.07.2019 в т.ч. ПДВ 20% 4548,98 грн; сума 27293,88 грн"; кінцева виписка AT "Приватбанк" за період з 03.12.2019 по 03.12.2019, в якій містяться такі відомості: "клієнт - Сузір`я ФГ; реквізити контрагента - Філія Запорізький Кінний Завод №86, 3772793; призначення платежу - оплата за горох, згідно рахунку №46 від 03.07.2019 в т.ч. ПДВ 20% 5000 грн; сума 30000 грн"; - оборотно-сальдові відомості позивача за липень 2019 року - квітень 2020 року.

11. В матеріалах справи на підтвердження часткової оплати містяться виписки Запорізького РУ АТ КБ "Приватбанк" від 20.02.2020 №2002-20VU-1356-5581 та №2002-20VU-1345-1328.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

12. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

13. Постановою Верховного Суду від 27.04.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі скасовано, а справу №910/3724/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

14. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зауважив, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишились доводи позивача про те, що відповідачем були здійснені дії щодо прийняття товару (горох у кількості 30 тон), що підтверджується видатковою накладною; відповідачем було проведено часткову сплату отриманого товару 18.10.2019 в сумі 27293,88 грн, що підтверджується банківською випискою за 18.10.2019 та 03.12.2019 в сумі 30000,00 грн, що підтверджується банківською випискою за 03.12.2019. Отже, у цьому випадку суди мали оцінити докази підтвердження поставки товару надані позивачем у їх сукупності, а саме: видаткову накладну від 03.07.2019 №43, виписки Запорізького РУ АТ КБ "Приватбанк" від 20.02.2020 №2002-20VU-1356-5581, №2002-20VU-1345-1328, а також оборотно-сальдові відомості позивача за липень 2019 року - квітень 2020 року та подану ним 22.07.2019 згідно з квитанцією про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.07.2019 №12.

15. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.

16. Рішення мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами як поставку йому товару за договором купівлі-продажу так і наступне схвалення ДП "Конярство України" договору купівлі-продажу та поставки товару уповноваженою особою.

17. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ДП "Конярство України" на користь ФГ "Сузір`я" 90000,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу №2-2019 від 02.07.2019, 21086,16 грн пені, 2407,35 грн 3% річних. Здійснено розподіл судового збору.

18. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поставка товару підтверджується наявними матеріалами справи, з боку відповідача було прийнято товар та здійснено частково оплату поставленого товару, що свідчить про схвалення відповідачем відповідних господарських операцій та схвалення укладеного сторонами договору купівлі-продажу.

Стислий виклад вимог касаційних скарг та узагальнення доводів скаржників

19. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - скаржник-1) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022.

20. Так, скаржник-1 вважає, що судом апеляційної інстанції в порушення ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус судді" неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, зокрема ст.ст. 92, 95, 203, 241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених норм у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі №910/28081/14 та постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/8794/16, від 31.07.2019 у справі №910/2030/18, від 05.05.2020 у справі №911/1634/19, від 27.02.2020 у справі №923/555/19, від 02.04.2019 у справі №904/2178/18, а також порушено вимоги ст.ст. 11, 13, 86 ГПК України щодо всебічного та повного дослідження обставин справи стосовно наявності у керівника філії належних повноважень на укладення договору та підтвердження факту поставки товару.

21. Крім того, на думку скаржника-1, судом апеляційної інстанції, при прийнятті постанови про стягнення заборгованості за правочином, укладеним з перевищенням повноважень, неправильно застосовано норми ст.ст. 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених норм, які викладено у постанові від 27.04.2022 у справі №910/3724/20. Скаржник зазначає, що у наведеній постанові викладено висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому при розгляді справи належить дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо. У разі дефектів первинних документів, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами.

22. ДП "Конярство України" (далі - скаржник-2) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022.

23. Скаржник-2 вважає, що судом не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 10.12.2020 у справі №910/14900/19, від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 02.11.2021 у справі №910/13206/20, від 21.05.2021 у справі №910/8861/20, від 03.06.2022 у справі №922/2115/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 02.04.2019 у справі №904/2178/18, від 13.11.2018 у справі №910/19179/17, від № 21.12.2021 у справі №910/10699/21, від 16.10.2018 у справі №910/20790/17, від 20.02.2018 у справі №906/100/17, від 12.06.2018 у справі №927/976/17, від 26.02.2019 у справі №925/1453/16, від 09.04.2019 у справі №924/491/17, від 02.10.2019 у справі №910/22198/17, від 30.04.2020 у справі №925/1147/18 щодо застосування ст.ст. 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та щодо застосування ст.ст. 92, 95, 203, 241 ЦК України, ст. 201 Податкового кодексу України. Також, скаржник зазначає, що судом були порушені норми процесуального права, а саме ст.ст. 11, 13, 86 ГПК України.

Касаційне провадження

24. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі №910/3724/20 за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

25. Ухвалою Верховного Суду від 04.01.2023 поновлено ДП "Конярство України" пропущений строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та об`єднано касаційні скарги ДП "Конярство України" та першого заступника керівника Київської міської прокуратури в одне касаційне провадження.

26. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/3724/20 визначено колегію суддів у складі: Картере В.І. (головуючий), Банасько О.О., Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

27. ФГ "Сузір`я" подало відзив на касаційні скарги, в якому просить залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

28. Позивач зауважує на тому, що під час розгляду справи №6-62цс16 Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого з огляду на приписи ст.ст. 92, 203, 215 ЦК України, договір, укладений від імені юридичної особи її виконавчим органом (директором) з третьою особою, може бути визнаний недійсним із підстав порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, якщо відповідні обмеження існували на момент укладення оспорюваного договору.

29. Позивач зазначає, що зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі продажу №2-2019 від 02.07.2019 не заявлялися, в судовому порядку договір купівлі продажу №2-2019 від 02.07.2019 недійсним не визнаний, тоді як матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про незгоду відповідача зі спірним правочином з часу отримання товару 03.08.2019 до часу звернення ФГ "Сузір`я" з позовом до суду 20.03.2020.

30. Також у відзиві зауважується на тому, що у постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Клопотання учасників справи

31. Міністерство економіки України звернулося до Верховного Суду з клопотанням здійснити процесуальне правонаступництво на підставі ст. 52 ГПК України, замінивши учасника провадження у справі №910/21682/15(910/3724/20), а саме Міністерство економіки України на Фонд державного майна України.

32. Клопотання мотивовано тим, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" єдиний майновий комплекс ДП "Конярство України" передано із сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна України. Згідно з актом приймання-передачі від 06.12.2022 ДП "Конярство України" передано зі сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна України.

Щодо клопотання Міністерство економіки України

33. Питання процесуального правонаступництва врегульовані ч. 1 ст. 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

34. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

35. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

36. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

37. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2021 №504 "Про перейменування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України" перейменовано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України. Реквізити Міністерство економіки України, зокрема ідентифікаційний код, залишились без змін.

38. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" єдиний майновий комплекс ДП "Конярство України" передано із сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна України. Згідно з актом приймання-передачі від 06.12.2022 ДП "Конярство України" передано зі сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна України.

39. Отже, встановивши обставини, які свідчать про заміну сторони спірного в цій справі матеріального правовідношення внаслідок переходу функцій з управління майном ДП "Конярство України" від Міністерства економіки України до Фонду державного майна України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для процесуального правонаступництва, що узгоджується з вимогами ст. 52 ГПК України.

40. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає за доцільне задовольнити клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та стороні відповідача та замінити її правонаступником - Фондом державного майна України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

41. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про стягнення 90000,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу, пені в сумі 21086,16 грн та 2403,35 грн 3% річних.


................
Перейти до повного тексту