Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 202/5881/19
провадження № 61-11901св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., від 27 жовтня 2022 року.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
У серпні 2019 року Дніпровська міська рада звернулася з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - КП "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради, про виселення з незаконно займаної кімнати в гуртожитку.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що власником будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Під час перевірки житлового фонду за розпорядженням голови Дніпровської міської ради був встановлений факт незаконного вселення ОСОБА_1 у кімнати № АДРЕСА_2, балансоутримувачем якого є
КП "Жилсервіс-5".
Відповідач не надав ордер на право зайняття зазначених вище кімнат гуртожитку чи його копії, такий ордер відсутній і серед ордерів, що зберігаються в КП "Жилсервіс-5". На думку Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 був зареєстрований у зазначених вище кімнатах гуртожитку згідно із сумнівним розпорядженням від 11 грудня 2013 року № 22-Р, підписаним в. о. директора КП "Жилсервіс-5" Саліком О. В.
Посилаючись на те, що внаслідок незаконного вселення відповідача порушено право територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради вільно розпоряджатися жилим фондом, позивач просив суд виселити ОСОБА_1 із незаконно займаних ним кімнат №№ 143, 144 у гуртожитку по АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
Основні заперечення відповідача
ОСОБА_1 зазначав, що він не порушує прав Дніпровської міської ради. Вказував, що отримав корінець ордеру на вселення у 2011 році, а з 2013 року його місце проживання було зареєстровано у гуртожитку, отже підстави для його виселення з кімнат №№ 143, 144 у гуртожитку без надання іншого житла відсутні.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Кухтіна Г. О. від 28 січня 2020 року позов Дніпровської міської ради задоволено.
Виселено ОСОБА_1 із незаконно зайнятих кімнат №№ 143, АДРЕСА_3, без надання іншого житла. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю самоправного зайняття ОСОБА_1 спірних жилих приміщень у гуртожитку, відсутністю доказів на підтвердження правомірності користування спірними кімнатами, зокрема відповідного рішення про надання йому зазначених кімнат чи договору найму спірних жилих приміщень.
Наданий відповідачем ордер на зайняття житлової площі в гуртожитку
від 11 лютого 2011 року № 61, виданий ремонтно-будівельним та експлуатаційним управлінням "Наш дім" ДП "Дніпропетровський домобудівельний комбінат", на який він посилався, заперечуючи проти позову, за оцінкою суду першої інстанції, не може слугувати допустимим та достатнім доказом на підтвердження правомірності зайняття ним кімнат №№ 143, 144 у гуртожитку, враховуючи те, що його видано ДП "Дніпропетровський домобудівельний комбінат", яке на час видачі цього ордера не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2009 року підприємство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру підприємства. Факт вселення відповідача до спірного житлового приміщення у 2011 році на підставі ордера, виданого ліквідованим підприємством, як і його тривале проживання у гуртожитку, не спростовують доводи позивача про самоправне зайняття ОСОБА_1 спірних житлових приміщень, власником якого є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, а тому наявні визначені частиною третьою статті 116 Житлового кодексу України підстави для його виселення без надання іншого житлового приміщення.
Основний зміст та мотиви судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня
2020 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 14 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з посиланням на те, що апеляційний суд, відкриваючи апеляційне провадження, помилково відніс зазначену справу до малозначних та помилково розглянув її без повідомлення учасників справи, неповно з`ясував обставини справи, зокрема чи відбулася фактична передача гуртожитку у комунальну власність.
Оскарженою постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 вселився до кімнат в гуртожитку на підставі спеціального ордера від 11 лютого 2011 року, постійно проживає і зареєстрований там, не має іншого житла на момент подання позову про виселення, тому є підстави стверджувати, що він має достатні та триваючи зв`язки з конкретним місцем проживання, а кімнати у гуртожитку є його житлом у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Процедура припинення ДП "Дніпропетровський домобудівельний комбінат" завершилася лише 20 жовтня 2016 року, про що внесено відповідний запис до зазначеного реєстру. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів дотримання визначеного законом порядку передачі гуртожитку до комунальної власності.
Узагальнені доводи касаційної скарги
30 листопада 2022 року засобами поштового зв`язку Дніпровська міська радаподала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року та залишити в силі рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 28 січня 2020 року.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення Дніпровська міська рада зазначила неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 320/6081/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 243/7004/17-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 756/4700/15-ц, від 06 березня 2019 року у справі № 319/1589/17, від 22 травня 2019 року у справі № 180/1388/17-ц, від 16 жовтня 2019 року у справах № 243/9627/16-ц та № 756/7983/17, від 20 травня 2020 року у справі № 911/1902/19, від 29 липня 2020 року у справі № 472/1123/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує на те, що суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Дніпровська міська рада стверджує, щоапеляційний суд неправильно застосував вимоги статті 41 Конституції України, статей 204, 317, 319, 321, 346, 383, 391 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин. Звертає увагу, що закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з правом володіння. У власника житлового приміщення є право вимагати захисту порушеного права власності на жиле приміщення.
Також заявник звертає увагу на те,що відповідач вселився до кімнат гуртожитку за відсутності правових підстав, не проживає у спірному житловому приміщенні та не користується ним без поважних причин. Поважності причин, з яких відповідач в житловому приміщені не проживає, в судовому засіданні не встановлено. Таким чином відповідач перешкоджає повноцінно користуватися спірним приміщенням, порушуючи законні права та інтереси власника, які необхідно поновити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 202/5881/19.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - КП "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради, про виселення з незаконно займаної кімнати в гуртожитку призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Власником будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 червня 2015 року, індексний номер 39226521, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 червня 2015 року № 39226631.
Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 22 лютого 2010 року № 937 "Про передачу у комунальну власність територіальної громади міста житлового фонду та гуртожитків ДП "Дніпропетровський домобудівельний комбінат", прийнятого з урахуванням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2009 року у справі № Б/26/2/57-00, яким ДП "Дніпропетровський домобудівельний комітет" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо підприємства, вирішено передати у комунальну власність територіальної громади міста на баланс комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району (далі - КВ ЖРЕП Індустріального району) житлові будинки та гуртожитки, що перебували на балансі підприємства.
Відповідно до додатку до зазначеного вище рішення виконкому Дніпровської міської ради від 22 жовтня 2010 року № 937 до переліку житлових будинків та гуртожитків, які передаються у комунальну власність територіальної громади міста на баланс КВЖ РЕП Індустріального району, включено і гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з актом прийняття-передачі основних засобів від 01 липня 2013 року, складеним на підставі рішення Дніпровської міської ради від 14 листопада 2012 року № 53/28, у зв`язку з ліквідацією КВ ЖРЕП Індустріального району гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, передано на баланс
КП "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради.
На виконання ухвали апеляційного суду позивачем було надано копію акту приймання-передачі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ДП "Дніпропетровський домобудівельний комітет" до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська, на якій відсутня дата його складання та номер.
Згідно з довідкою КП "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради від 24 квітня 2018 року № 261, ОСОБА_1 зареєстрований у кімнатах №№ 143, АДРЕСА_3 з 17 грудня 2013 року.
Згідно з довідкою КП "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради
від 08 листопада 2021 року № 1315, будівля гуртожитку по АДРЕСА_1 обліковується на балансі
КП "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради з 02 січня 2013 року відповідно до рішення міської ради від 14 листопада 2012 року № 53/28 "Про внесення змін до рішення міської ради від 30 травня 2012 року № 35/24 "Про припинення як юридичної особи КП "Жилсервіс-3" та рішень міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9, від 25 січня 2012 року № 27/20, від 24 лютого 2010 року № 35/55 стосовно реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств та балансоутримання житлового фонду".