ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа №500/5748/21
адміністративне провадження № К/990/14036/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №500/5748/21
за позовом ОСОБА_1
до Державної казначейської служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області,
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Фльорківа Олександра Володимировича
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 січня 2022 року (головуючий суддя: Мандзій О.П.)
і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року (головуючий суддя: Шинкар Т.І., судді: Обрізко І.М., Судова-Хомюк Н.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
9 вересня 2021 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Державної казначейської служби України, у якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання, протягом тривалого часу, постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 червня 2017 року у справі №819/765/17;
- зобов`язати відповідача здійснити виконання виконавчого листа, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 11 жовтня 2017 року по справі №819/765/17, шляхом перерахування на її користь невиплаченого судового збору в розмірі: 640,00 грн і понесених витрат на правову допомогу у розмірі: 2000,00 грн;
- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі: 5000,00 грн;
- стягнути з відповідача на її користь судові витрати у цій справі.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, у справі №819/765/17 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на її користь судовий збір у розмірі: 640,00 грн і витрати на правову допомогу у розмірі: 2000,00 грн. Вказала, що 17 листопада 2017 року направила відповідний виконавчий лист до казначейства для виконання, однак до цього часу кошти їй не виплачені.
На цій основі ОСОБА_1 стверджувала, що така бездіяльність відповідача є протиправною, нівелює принцип обов`язковості судового рішення і порушує її права й інтереси та завдає моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності під час виконання виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі №819/765/17, тому відсутні підстави для задоволення позову.
У цьому контексті суд указав, що виплата коштів, належних ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі №819/765/17, здійснюється за рахунок КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" за третьою чергою заборгованості. Відповідач вжив заходи задля належного виконання виконавчих листів, зокрема, неодноразово звертався з листами до Міністерства фінансів України з проханням врахувати дійсний стан бюджетного фінансування та пропозиції щодо необхідності виділення додаткових коштів на програму КПКВК 3504040. Втім невиплата коштів за цими виконавчими документами зумовлена не бездіяльністю Державної казначейської служби України як суб`єкта владних повноважень, а відсутністю належного асигнування відповідної бюджетної програми, що не належить до компетенції відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
Скаржник просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, стверджуючи, що суди першої й апеляційної інстанції не врахували висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №818/1814/17 у подібних правовідносинах.
Скаржник вважає необґрунтованими висновки судів про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача. Зазначає, що до цього висновку суди дійшли на основі бюджетних запитів, які не є пропозиціями Мінфіну, про які йдеться у Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845. Зрештою указує на відсутність доказів звернення відповідача до Мінфіну з подібними пропозиціями.
На цій основі скаржник відстоює позицію, яка полягає в тому, що відповідач допустив протиправну бездіяльність і аргументи судів її не виправдовують.
Ухвалою від 23 червня 2022 року Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідач і третя особа відзивів на касаційну скаргу не подали. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження вручена їм 29 і 30 червня 2022 року відповідно. Також указана ухвала була доставлена їм до Електронного кабінету 23 червня 2022 року. Відповідно до статті 338 КАС України відсутність відзивів не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7 червня 2017 року Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №819/765/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі, про зобов`язання вчинити дії. Відповідно до цієї постанови:
- позов задоволено;
- зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі подання про повернення сплаченого ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі: 5468,06 грн;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі: 640,00 грн;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі: 2000,00 грн.
11 жовтня 2017 року Тернопільський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №819/765/17 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі: 640,00 грн та понесених витрат на правову допомогу у розмірі: 2000,00 грн.
17 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області, у якій просила стягнути на її користь судовий збір в сумі: 640,00 грн і понесені витрати на правову допомогу в сумі: 2000,00 грн згідно з указаним виконавчим листом.
1 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області, у якій просила повідомити про стан виконання виконавчого листа; заходи, які вживаються для його примусового виконання; нарахувати й виплатити компенсацію за порушення встановленого законом строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів.
Листом від 5 листопада 2018 року Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області повідомило ОСОБА_1 про те, що її документи 15 грудня 2017 року були направлені Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області.
11 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, у якій просила повідомити про стан виконання виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі №819/765/17; заходи, що вживаються для примусового виконання, а також нарахувати та виплатити компенсацію за порушення встановленого законом строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів.
Листом від 19 січня 2021 року Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області повідомило ОСОБА_1 про те, що вказаний виконавчий лист підлягає виконанню у третю чергу відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; станом на день надання відповіді Державною казначейською службою України виконуються рішення першої черги.
5 липня 2021 року ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, у якій просила повідомити про стан виконання виконавчого листа, заходи що вживаються для його примусового виконання, а також нарахувати та виплатити компенсацію за порушення встановленого законом строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів.
Листом від 16 липня 2021 року Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області листом повідомило ОСОБА_1 про те, що заява про стягнення з Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судового збору у сумі: 640,00 грн та понесених витрат на правничу допомогу у розмірі: 2000,00 грн на підставі виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду №819/765/17 від 11 жовтня 2017 року надійшла на адресу органів Казначейства 17 листопада 2017 року. У той же час, у боржника відсутні відкриті в органах Казначейства рахунки. Відтак здійснити процедуру безспірного списання коштів з рахунків боржника не видається за можливе. Рішення про стягнення на користь заявника коштів буде виконано Державною казначейською службою України у відповідності до норм законодавства у порядку черговості після надходження бюджетних асигнувань, а також погашення вимог першої та другої черги.
Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при виконанні виконавчого листа, ОСОБА_1 звернулася до суду з метою її оскарження.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України закріплено принцип обов`язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною другою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року №4901-VI передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Згідно з частиною першою, четвертою статті 3 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
На виконання вимог зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року №440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Відповідно до пункту 20 указаного Порядку, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845.
Згідно з пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі також - "Порядок №845") безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно з підпунктом 1 пункту 47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Пунктами 48, 49 Порядку №845 обумовлено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.
У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судам попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Суд дійшов таких висновків.
Спір між сторонами виник внаслідок тривалого невиконання судового рішення у справі №819/765/17, що зумовлено невиплатою коштів, присуджених цим рішенням.
Як установили суди попередніх інстанцій, 11 жовтня 2017 року Тернопільський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №819/765/17 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі: 640,00 грн та понесених витрат на правову допомогу у розмірі: 2000,00 грн.
Заява ОСОБА_1 щодо виконання указаного виконавчого листа надійшла до органу Казначейства 17 листопада 2017 року.
Виконавчий лист був узятий на облік та перебуває у черзі на виконання за бюджетною програмою КПКВ 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою".
Станом на час ухвалення оскаржуваних судових рішень зазначений виконавчий лист не був виконаний.
Отже, тримісячний строк, визначений частиною четвертої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і пунктом 48 Порядку №845 для перерахування коштів стягувачу, був порушений відповідачем.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не допустив протиправною бездіяльності під час виконання виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі №819/765/17, оскільки неодноразово звертався з листами до Міністерства фінансів України з проханням врахувати дійсний стан бюджетного фінансування та пропозиції щодо необхідності виділення додаткових коштів на програму КПКВК 3504040.
У цьому контексті колегія суддів зауважує, що встановлений частиною четвертою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" строк перерахування коштів стягувачу є імперативним, а його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень.
Зі змісту пункту 49 Порядку №845 випливає, що у разі необхідності у додаткових коштах понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає до Міністерства фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України протягом 10 днів з дня надходження відповідних виконавчих документів для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету.
Приписи цього пункту вимагають направлення до Міністерства фінансів України пропозицій щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України після надходження кожного виконавчого документа від кожного стягувача, а тому належним доказом виконання зазначених приписів може бути лише відповідне звернення до Міністерства фінансів України, направлене із дотримання строку, встановленого Порядком №845.
Аналогічний висновок щодо тлумачення частини четвертої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", абзацу другого пункту 48 Порядку №845 викладений у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі №826/7371/15, від 4 вересня 2020 року у справі №640/5757/19, від 29 квітня 2021 року у справі №826/13511/17 і підстави для відступу від нього відсутні.