1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року

м. Київ

справа №818/1181/17

адміністративне провадження № К/9901/2791/19, К/9901/3662/19

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом заступника прокурора Сумської області до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" про визнання незаконним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Прокуратури Сумської області та Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 (головуючий суддя - Спаскіна О.А., судді: Жигилій С.П., Сіренко О.І.) у справі №818/1181/17.

встановив:

Заступник прокурора Сумської області звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління ДФС у Сумській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" про визнання незаконним та скасування рішення ДФС України від 22.06.2017 №13388/6199-99-11-01-01-25 в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001201405 від 20.04.2017 щодо нарахування ТОВ "А-Муссон" податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 1 971 945,00 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Прокуратура Сумської області оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 та залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2018.

В обґрунтування свої доводів Прокуратура Сумської області зазначає, що оскаржуване рішення містить всі ознаки акту індивідуальної дії, визначені пунктом 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в судовому порядку, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №821/324/18.

Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області також звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У доводах касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві області зазначає, що рішення контролюючого органу, прийняте та результатами скарги може бути оскаржене в судовому порядку.

У відзиві на касаційні скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційні скарги Прокуратури Сумської області та Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Сумській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "А-Муссон" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт №121/18-28-14-05-20/35068151/42 від 29.03.2017 .

На підставі названого акта перевірки ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001201405 від 20.04.2017, відповідно до якого ТОВ "А-Муссон" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 577 556 грн., нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 394 389 тис. грн., усього на загальну суму 1 971 945 грн.

ТОВ "А-Муссон" не погодившись з результатами перевірки, оскаржило їх в адміністративному порядку.

Так, рішенням ДФС України №13388/6199-99-11-01-01-25 від 22.06.2017 вказане податкове повідомлення-рішення скасовано.

Вважаючи, що зазначене рішення ДФС України є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням вимог податкового законодавства, його висновки в частині безпідставності винесення податкового повідомлення-рішення №0001201405 від 20.04.2017 суперечать змісту рішення, заступник прокурора Сумської області звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що судом не враховано положення статті 56 Податкового кодексу України, а заявлені позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням, наведеним у пункті 8 частини першої 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства є, насамперед, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб (кожної людини і громадянина), прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, тоді як самі суб`єкти владних повноважень наділені правом на звернення до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.


................
Перейти до повного тексту