ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 820/4281/18
адміністративне провадження № К/9901/386/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року (суддя Мельников Р.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року (головуючий суддя Русанова В.Б., судді: Присяжнюк О.В., Курило Л.В.) у справі №820/4281/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕС" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Лаймес" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 24 травня 2018 року №00000851408.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про наявність в діяльності позивача порушень податкового законодавства, відтак, відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення. Також, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу щодо нереального характеру господарських операцій позивача із контрагентами спростовуються належним чином оформленими первинними документами.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру з огляду на встановлені фактичні обставини справи в сукупності, а саме: відсутність належного документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця; фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зокрема, позивач посилається на реальність господарських операцій з контрагентами, що підтверджено належними первинними документами, складеними за результатом дійсних, реально вчинених операцій.
В свою чергу, у відзиві на касаційну скаргу відповідач просить судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що первинні бухгалтерські документи складені за результатом господарських відносин позивача з контрагентами не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для подальшого бухгалтерського та податкового обліку з подальшим декларуванням податкових показників. Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, зміст якої лише відображено в первинних документах.
14 січня 2019 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕС".
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, ГУ ДФС у Харківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Лаймес" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 1 січня 2015 року по 24 квітня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 29 липня 2013 року по 24 квітня 2018 року, за результатами якої складено акт №1841/20-40-14-08-11/38771463 від 10 травня 2018 року.
Згідно висновків акту перевірки контролюючим органом було виявлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:
- п. 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, п. 44.2, ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 93240 грн, у тому числі за 2018 рік у сумі 93240 грн;
- п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.176.2."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України встановлено неперераxування утриманого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб у встановлений законодавством термін в загальній сумі 1604,64 грн (Додаток №1), в т.ч.; за січень 2016 року - 284,18 грн, за лютий 2016 року - 208,08 грн, за березень 2016 року - 348,80 грн, за квітень 2016 року - 105,03 грн, за серпень 2016 року - за жовтень 2016 року - 24,39 грн, за листопад 2016 року - 558,50 грн, за грудень 2016 року - 0,18 грн, за січень 2017 року - 7,59 грн, за лютий 2017р. - 5,24 грн, за березень 2017 р. - 2,42 грн, за квітень 2017 р. - 2,42 грн, за травень 2017 року - 1,78 грн, за червень 2017 року - 1,14 грн.
На підставі висновків Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №00000851408 від 24 травня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємству в розмірі 160550,00 грн (за податковим зобов`язанням - 93240 грн, за штрафними санкціями 23310,00 грн.
Підставою для збільшення податкових зобов`язань підприємству слугували висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Нокс ТТФ" при наданні консультаційних та маркетингових послуг.
Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, оскаржив його в судовому порядку.
В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.
відповідно до пп. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно із пп. 14.1.185 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; г) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).
Приписами підпункту 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, зокрема, на підставі первинних документів.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).
Згідно частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.