ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа №807/978/17
адміністративне провадження № К/9901/336/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Бившевої Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, як відокремленого підрозділу (правонаступник Головного управління ДФС у Закарпатській області) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року (суддя Гаврилко С.Є.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року (головуючий суддя Мікула О.І., судді: Качмар В.Я., Курилець А.Р.) у справі №807/978/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №421202-13 від 30 червня 2017 року, яким їй визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 22916,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними, так як винесене в порушення вимог Податкового кодексу України. Вважає, що її автомобіль не є об`єктом оподаткування транспортним податком згідно приписів статті 267 Податкового кодексу України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 421202-13 від 30 червня 2017 року.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, що належний позивачу транспортний засіб не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році згідно положень статті 267 ПК України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилався на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, оскільки, враховуючи розрахунок вартості автомобіля позивача його вартість перевищувала 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому вказаний автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком.
Позивач правом на подання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Закарпатській області.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля "AUDI А7", реєстраційний номер НОМЕР_1, об`єм двигуна 2967 куб.см., 2014 року випуску, дата реєстрації 7 лютого 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
30 червня 2017 року ГУ ДФС у Закарпатській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №421202-13, яким позивачу за податковий період 2017 рік визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 22916,67 грн.
Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
1 січня 2017 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) та Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII), якими, зокрема, внесені зміни до статті 267 ПК України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 ПК України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Водночас пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України №1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу.
Згідно підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).
За змістом положень абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Станом на 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3200 грн (стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік"), а тому 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2017 року складали 1200000 грн.
Таким чином, об`єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абзац 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (абзац 3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).