ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 711/4047/22
провадження № 51-3940км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2022 року в кримінальному провадженні №22022250000000092 за обвинуваченням
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Черкаси, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На вказаний вирок захисником подано апеляційну скаргу, в якій порушувалось питання про скасування вироку місцевого суду та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2022 року захиснику відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
В обґрунтування свого рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 судом розглядалось в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, обвинувачений не оспорював фактичні обставини кримінального провадження, учасники судового провадження також проти цього не заперечували, при цьому судом було роз`яснено порядок та наслідки дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та неможливість в подальшому оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися в ході судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково зробив висновок про те, що в апеляційній скарзі захисник оскаржує фактичні обставини кримінального провадження. Вказується, що в апеляційній скарзі була висловлена незгода сторони захисту з кваліфікацією діяння, що, у свою чергу, не є обмеженням для оскарження вироку в апеляційному порядку.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав свою касаційну скаргу, просив ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд доходить таких висновків.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2022 року, захисник подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_7, просив вирок місцевого суду скасувати та закрити кримінальне провадження. У свою чергу суд апеляційної інстанції відмовив захиснику у відкритті апеляційного провадження на підставах, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є актом реалізації судової влади. Якість судового рішення - це один із основних критеріїв ефективності правосуддя. Судове рішення високої якості - це рішення, яке досягає правильного результату - наскільки це дозволяють надані судді матеріали - у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб. Оцінка якості кожного рішення повинна здійснюватися тільки через використання права оскарження, установленого законом.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку. Вона повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Законність ухвали апеляційного суду - це його сувора відповідність приписам матеріального та процесуального права. Законною може бути лише та ухвала суду апеляційної інстанції, яка постановлена при неухильному дотриманні процесуального закону на всіх стадіях кримінального процесу.
Проте, на переконання суду касаційної інстанції, ухвала апеляційного суду не відповідає цим вимогам.